
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Театральнемистецтво
МистецтвоХарківщининевід’ємнопов’язанезрозвиткомтеатру.Зародженнявласнеукраїнськоготеатрудослідникипов’язуютьізвертепом–однимізвидівфольклорноготеатру.ПоявавертепууХарковіочевидноупершійполовиніXVIIIст.іпроіснувавдокінцяXIXст.
Харківськийтеатрбувзаснованийукін.XVIIIст.CвоїмпоходженнямХаркiвськийтеатрзавдячуєгубернаторуКишенському,якийтурбувавсяпроновийвидрозвагивмicтi.У1787р.,знагодипроїздучерезXapківiмператрицiКатериниІІ,булопобудованоширокудерев'янузалу,вякомуйвирiшенобуловiдкрититеатр.Середрепертуарутеатрубулип’єсиВольтера,Фонвізіна,Сумарокова.Акторамитеатрусталиюнаки,котpiпобажалигративтeaтpiбезусякоївинагороди,вонижвиконувалийжiночiролi.УтeaтpiграворкестртаспiвавхорвихованцiвдодатковихкласівХаркiвськогоколегiуму.КеруваворкестромтахоромвикладачМаксимПрохоровичКонцевич.Bінжестворювавдуховнiконцертитап'єси,якiтакожвиконувалисьутeaтpi.
Проте,у1796р.узв’язкузісмертюКатериниIIдіяльністьтеатрубулоприпинено,апотімвзагалізаборонено.ВідродженняХарківськоготеатрупов’язанозіменемГ.Квітки–Основ’яненка,якийз1812р.ставйогодиректором.ЗаініціативоюписьменникадоХарковабувзапрошенийвідомийакторМихайлоЩепкін.РепертуарХарківськоготеатрув1810-1830рр.складавсязкращихукраїнських,
російськихтазарубіжнихп'єс–«НаталкиПолтавки»та«Москаля-чарівника»Котляревського,«Недоросля»Фонвізіна,
«Гамлета»Шекспіра,«Севільськогоцирюльника»Бомарше,«ДонЖуана»Мольєратаін.16серпня1832р.самеуХарковівпершенетількивУкраїні,аівРосіїІ.Штейн,керівниктогочасної
У1842р.навулиціСумськійпід
керівництвомархітектора
А.Тонабулозбудованокам′янийбудинокдраматичноготеатру.ВінвважавсяоднимізкращихпровінційнихтеатрівРосійськоїімперії.
трупи,поставивзабороненувтірокикомедію«Горезрозуму».Зкінця30-хрр.ХІХст.ХарківцілкомзаслуженоздобувславуодногозкращихтеатральнихмістРосії.Протягом1864-1871рр.доХарковакожногорокуприїжджаютьіталійськіопернітрупи.ТричінашемістовідвідавзгастролямивидатнийамериканськийакторАйраОлдрідж.ВпершетрагікприїхавдоХарковавлистопаді1862р.іпробувтутблизькомісяця.Зацейчасвінузявучастьуп'ятнадцятиспектаклях,виконуючироліОтелло,Макбета,короляЛіра.
Урепертуаріхарків'яніздругогодесятиріччяXIXст.поступовопробиваладорогуукраїнськамовнатакультурнастихія.Українськамовапролуналанахарківськійсценічиневпершев1810р.;вопері-водевіліВ.Г.Масловича
«Дроворуб».Справжньоюнародноюмовоюакторихарківськоготеатрузаговорилив1821р.,коливмістізвеликимуспіхомпройшлавиставаІ.П.Котляревського«НаталкаПолтавка»заучастюМ.Щепкіна.Відтодірепертуархарківськоготеатрувженеобходивсябезукраїнськихп'єс.
ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
Традиції«найтеатральнішогоміста»Харківпродовжувавівдругій
половиніXIXтанапочаткуXXст.Тодібулистворенійпрацювалиталановитітворчіколективи,зросталивидатніакторийрежисери,їхзусиллябулиспрямованінареалістичнезображенняжиття,зміцненнядемократичнихпозиційтеатру.
СамевХарковів1873р.розпочавсвоютеатральнукар'єрувидатнийрежисер,акторіпедагогМ.М.Синельников.У1876рвХарківськомудраматичномутеатрівінстворивакторськетовариство,аз1910р.очоливтеатр.Яксправжнійреформаторпровінційноїсцени,Синельниковприділяввеликуувагуствореннюакторськогоансамблю,пропагувавкращітворивітчизняноїтасвітовоїдраматургії.СамевцейперіодуХарковігастролюваливидатніакториО.Мартинов,М.Савіна,М.Єрмолова,Г.Федотова,атакожблискучімайстриєвропейськихтеатрів:зіркафранцузькоїсцениСараБернар,італійськіакториЕлеонораДузе,МунеСюллітаін.Ціфактизісторіїтеатральногомистецтвасвідчатьпроте,щовХарковівідбувалисязначніхудожніподії,яківідігрализначнурольудуховномужиттіміста,забезпечилийомустатускультурногоцентруУкраїни.
ДругаполовинаXIXст.дляукраїнських,авідтакіхарківських,театрівпозначенанизкоюімперськихзаходів,щогальмувалирозвитокнелишетеатру,авсієїукраїнськоїкультури.Тарозвитокукраїнськоготеатральногомистецтванеприпинився.Безумовно,інтенсивністьйогозалежала,якінавсіхукраїнськихземляхРосійськоїімперії,відполітичноїситуації,наявностірепертуару,акторськихсил.Багаточимуцьомузв'язкуХарківзобов'язанийМаркуЛукичуКропивницькому(1840-1910),видатномуукраїнськомудраматургу,актору,режисеру,композитору.Починаючиз1873р.і,власне,докінцяжиттявінчастоізвеликимуспіхомвиступавнахарківськихсцені,суттєвовпливаюнастановленнянаціональноїсвідомостіхарків'ян,виховуючиїхнанайвищихзразкахвиконавськоїмайстерностітаукраїнськоїдраматичноїлітератури.
НадзвичайноціннедлянассвідченняМ.Кропивницькогопроте,що,приїхавшидоХарковазОдесиу1873р.,вінзнайшовтут«більшакторів,
здібних до українських п'єс; швидко
згуртувавсябіляменечималийхорізстудентів-українцівуніверситетівіветеринарів,іділозакипіло».Наявністьвідповіднихакторськихсил,зацікавленістьгромадськостідалиможливістьМ.КропивницькомупоставитивХарковівпершена
«...ХарківставМеккоюдляусіх
українськихантрепренерів,щоскладалиабопоповнювалисвоютрупу.Сюдижлинулаіакторськабратіязнадієювступитидосерйозноїтрупи».
професійнійсценісвоюпершуп'єсу«Дайсерцюволю,заведевневолю».Важливо,щосамезхарківськихакторівмайбутнійкорифейорганізувавневеличкуукраїнськутрупу,зякоюу1874р.впершевісторіїпрезентувавнаціональнийтеатрустолиціРосійськоїімперії.Виставизап'єсамиІ.Котляревського,Г.Квітки-Основ'яненка,М.Кропивницького,виконаннямузичнихтворівМ.ЛисенкасталисправжнімфестивалемукраїнськоїкультуриуПетербурзі.
ДіяльністьМ.КропивницькоговХарковіінаХарківщині–особливасторінказбіографіївеликогоактораідраматурга.Починаючизліта1889р.,колиМ.Кропивницькийкупивхутір«Затишок»«за120верствідХарковаіза20верствідповітовогомістаКуп'янська»,вінпостійнобравучастьувиставах
Куп'янськогоаматорськогогуртка.У
ХарковіМ.КропивницькийспілкувавсязвидатнимидіячамикультуриінаукиУкраїни,харків'янамиД.Багалієм,С.Васильківським,М.Сумцовим,В.Сокальським,О.Єфіменко,бравактивнуучастьугромадськомужиттіміста.М.Сумцовзгадував,що
«МаркоЛукичособистозохотоюбравучастьупросвітницькихіблагодійнихвечорахіконцертах».Підготовчароботадовідкриттятеатруйшладужеактивно.Притовариствіім.Квітки-Основ'яненка,
У1912р.М.Заньковецьката
П.СаксаганськийвирішилисамевХарковіорганізуватиУкраїнськийхудожнійтеатрназразокМХАТу.ЗапопереднімпроектомтеатрцейпланувалосявідкритивМоскві,аленасьогоднівиявилось,щонайкращимдляцьогомісцемєХарків,яквеликийцентральнийпунктпівдня.Думкапростворенняновогоукраїнськоготеатрусколихнулаукраїнськуіросійськутеатральнугромадськість.
якеповиннобулоюридичностатизасновникомтеатру,готувалосяприміщеннятеатру,виготовлялисьновідекораціїзаескізамивідомогоукраїнськогохудожникаС.Васильківського,формуваласятрупа.Влистідо
СаксаганськогоЗаньковецькаписала:«Явірю,щояпочуваю,щомистворимощосьнове,красиве».Проте,цяідеятакінебулавтіленаужиття…
Ціфактизісторіїтеатральногомистецтвасвідчатьпроте,щовХарковівідбувалисязначніхудожніподії,яківідігрализначнурольудуховномужиттіміста,забезпечилийомустатускультурногоцентруУкраїни.