Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби

«РозстріляногоВідродження».УпродовжвіківХарків,всуперечочікуваннямімперської,азгодомірадянськоївлади,бувцентромрозвиткуіпоширеннясамеукраїнськогослова,українськоїдумки,українськоїідеї.

Запитаннядлясамоконтролю

1. Чомууснанароднатворчістьєосновоюписемноїлітератури?

2. Визначитиголовніідеїтворчостілітераторів18ст.

3. ЧомуХарківупершійполовиніХІХст.ставцентромрозвиткуукраїнськоїлітератури?

4. Вказати,якітворислобожанськихпоетівсталинароднимипіснями.

Пояснитичому?

5. УчомупроявляєтьсятрагізмтворчостіСлобожанськихпоетівдругоїполовиниХІХст.?

6. ЧимможнапояснитибагатоманіттяжанрівлітературивХарковіу

20-тірр.ХХст.

7. Яквплинулирепресійлітераторів30-тірр.ХХст.наподальшийстанрозвиткулітературинаСлобожанщині?

Рекомендованалітература

• ЗайцевБ.П.,СкирдаВ.В.таін.Історіярідногокраю(Харківщинознавство).–Ч.2.–Х.:Східно-регіональнийцентргуманітарно-освітніхініціатив,2002.–179с.

• Зпорогасмерті.ПисьменникиУкраїни–жертвисталінськихрепресій.–К.:Рад.письменник,1991.–494с.

• ЛавріненкоЮрій.Розстріляневідродження.Антологія1917–1933.-К.:Видавничийцентр«Просвіта»,2001.-794с.

• МихайлинІ.ЛітературнаХарківщина.Поезія.Ессеїка.Портрети.Рецензії.-Х.:«Майдан»,2007.–243с.

• ПоповичМирослав.Нарисиісторіїукраїнськоїкультури.–К.:«АртЕк»,2001.–728с.

• Ріднийкрай.–Х.край:Навч.посібн.знародознавства.–Х.:ХДПУ,1999.

–526с.

• Слобожанськаяса.АнтологіягромадянськоїлірикикінцяХІІ–початкуХХІстоліть.–Х.:«Майдан»,2006.-960с.

• СумцовМ.Ф.ДослідженнязетнографіїтаісторіїкультуриСлобідськоїУкраїни.-Х.:«Атос»,2008.–588с.

• Харків–350.Історія,сучасність,стратегіярозвитку:Іст.-екон.огляд.–Х.:Золотісторінки,2004.–320с.

• Хрестоматіязлітературирідногокраю.–Х.:Східно-регіональнийцентргуманітарно-освітніхініціатив,2001.–416с.

Л.М.Жванко -96- Краєзнавство.Курслекцій

1. Розвитокживопису.

2. Театральнемистецтво.

3. Музичнемистецтво.

1. Розвитокживопису

Мистецтво,якформапроявусвоєїсамобутності,слобожанськоїментальності,булореалізованонезарахунокбезмежноївойовничості–слобожанинамагалисяствердитисвоєособисте«я»зарахунокмирноготворчогопроцесу.

ПершимивитворамиобразотворчогомистецтванаХарківщинибули,безперечно,ікони,привезеніукраїнськимипереселенцямитазробленізнихкопії.Нажаль,насьогоднімайжевсіпам’яткиіконописногомалярства

втрачені.Єдинізразки–розписиіснуючиххрамів.Якприклад,можнанавестиоднузнайстарiшихіконСлобожанщини–іконуПресвятоїБогородицiОзерянської,якавважаласьчудодiйноюiбуладужешановананетiлькихаркiв'янами,алейyciмaмешканцямиСлобожанщини.КількаіконзараззберігаєтьсяумузеїселаПархомівкаКраснокутськогорайону.

У60-хрр.ХVIIст.,яксвiдчатьпам'ятки,iконописнаСлобожанщинізначнопiдноситься.Доцьогочасуналежатьдвіiкони«Христа»i«Богородицi»зМиколaївськоїцерквиОхтирки.Іконописці,якправило,булианонімні,протеназванiтворисвiдчатьпроте,щовдругiйполовинi

«Якнарод,щовідчайдушноборовсяпротипоневоленнячужинцями,українціобираютьБогородицюсвоєюнебесноюзаступницеюйпокровителькою.Такбуловперіодивеличезнихзагрозінебезпек…Богородичніікони...улюбленііконийпрофесіоналів,імалярівнародноїтечії.НовахвилякультуБогородицівдобубароккосприялаутвердженнюдавніхіпоявіновихчудотворнихікон–авсічудотворніікониєіконамиБогородичними».

ДмитроСТЕПОВИК

ХVIIст.наСлобожанщинiквiтлопрекраснемалярство,вякомузнайшливтiленнянетiлькитворчiособливостiокремих,анонiмнихдлянасхудожникiв,айкращiдосягненнятодiшньогоукраїнськогоживописузнайхарактернiшимиiконографiчними,композицiйнимиіколористичнимивластивостями.Проте,можнавідзначити,щонакін.XVIIIст.наХарківщинісклаласясвоєріднашколамалярства–іконопису,якеввібраликращідосягненняукраїнськогоживопису.

ЦерковнийживописзберiгавсящедокiнцяХVIІІст.,алеразомiзнезалежнимвiдвсьогостаримпортретниммалярствомвiнзавершивсвiйрозвиток.СлобожанськийiконописпротягомХVІІ-ХVIIІст.,зодногобоку,упевнихмежахдотримувавсядaвнixтрадицiй,аздругого,спираючисьнанароднутворчicть,використовувавдосягненнязахiдногомистецтва.

ЩеоднимнапрямкоммалярстваXVII–XVIIIст.сталанароднакартина,щоєнайоригінальнішимвитворомнародногомистецтва.Зажанрамивонаподіляласянаісторичну,сатиричнуйсимволічну.НаприкінціXVIIІст.складаєтьсянайпопулярнiший«класичний»вapiaнткартини–«Козак-бандурист»,«КозакМамай».Йогоознакихарактеризуютьсянасампередкомпозиційнозавершеноюфiгуроюкозака.Обличчяцiлкомвтрачаєiндивiдуальнiриси,узагальнюється,типізується,стаємолодим,сповненимкраситасили.

Із70-хрр.XVIIст.стаєзвичнимявищеміпортрет,головнимчином,заможноїкозацькоїстаршинитаполковників.Прикозацькихполках,яксвідчитьісторія,булинелишекозаки-бандуристи,айкозаки–малярі.Iсторiяслобiдськихкозацькихполкiв,зокремаXapківськогoполку,розповiдаєнампровiдомихгероїчнихкозаківминулого,таких,яккошовийIванCірко,полковникPіпкa,полковникГригорiйДонець-3ахаржевський,сотникГаврилоМогильниковтаiншi.Середпортретів–роботаневідомогохудожникаXVIIІст.«ПортретОсадчогоХарка».Портретивiдомихкозакiвназивалися

«старшинськими».Перед«старшинськими»портретамиСлобожанщинистоялитiсамiзавдания,щобулирозв'язанiвзахiдноукраiнськомушляхетномупортретi.Виробленiвньомуестетичнiзасадитамалярськiприйомипрдовжувалирозвиватисьутворахкозацькиххудожникiв.

ПередумовидлярозвиткуживописунаХарківщинібулиствореніщеудругійполовиніXVIIIст.,колинабазікласумалюванняХарківськогоколегіумубулостворенохудожнюшколупідкерівництвомІванаСеменовичаСаблукова(членПетербурзькоїАкадеміїмистецтв).СередпершихїївихованцiвбулиукраїнцiА.Лосенко,Г.Сребретцький,К.Головачевський.Створеніу70-хрр.XVIIІст.художнікласиXapківськогоколегiуму,посуті,сталипершоюхудожньоюдержавноюшколоюу

провінційнійРосії.НатойчасвусійімперіїіснувалалишеоднащойнозаснованаАкадеміямистецтвуПетербурзі.