
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
У1925р.уХарковівиходили61часописукраїнськоюмовоюі12–російською.
прагнулинакластикайданинавільнудуховнудіяльністьмитця,яканеможливапозасвободою».ГоловоюобласноїписьменницькоїорганізаціїбувобранийЮ.Смолич.ЇїядросклалиП.Панч,Н.Забіла,Ю.Шовкопляс,І.Муратов,М.Трублаїнітаін.
Згортанняполітикиукраїнізації,утвердженнятоталітарногорежиму,створенняатмосферистрахуізалякуваннянегативновплинулонарозвитоклітературногопроцесунаСлобожанщині.Харківзяскравогостоличного
міста«нового,залізобетонного»,позначеногоєвропейськимшармомперетворивсямістострахуірозпачу.Такажорстокаметаморфозазнайшласвоєвідображеннявлітературі.
«Понурий,припорошенийсажеюйпосипанийсміттямХарків»–такписавпромістоІванБагрянийуромані«СадГетсиманський».«Центрмістапідіймавсяхимернимисильветами(силуетами)зправогобоку,заплощею.Все,якбуло,лишпостарілойогорнулосябезнадієюповільноїруїни.Шеренгою,якіколисьнадцентромвисочілицеркви–Успенська,Спаська,Миколаївська,Собор,Юр′ївська…Їходинадцятьуцьомумісті.Багатьохуженебуловидно.Наіншихніхрестів,нізолотогоблиску».
Першимпоказовимпроцесомнадукраїнськимписьменствомставпроведенийу1929-1930р.вХарковісуднадтакзваноюСпілкоювизволенняУкраїни,інспірований,яктеперсталовідомо,вищимипартійнимиорганами.Цебувпочатокмасовоїкампаніїназнищенняукраїнськоїінтелігенції,івпершучергуписьменників.Цядобаукраїнськоїлітературипозначенакрасномовнимтерміном–«Розстріляневідродження».
Термін«РозстрілянеВідродження»впершезапропонувавЮ.Лавріненко,використавшийогоякназвузбірниканайкращихтекстівпоезіїтапрози1920-30-хрр.У1959р.уПарижіпобачиласвітнайголовнішапрацяЮ.Лавріненка–антологія«Розстріляневідродження».ЦевиданнянелегальнопоширювалосявУкраїнів60-хрр.ісправилозначнийвпливнаформуваннясвітоглядушестидесятників.Понадтридцятьліткнига,якііншійогопраці,навітьнезгадувалисявУкраїніітількиостаннірокивонипочалиактивно
«працювати».Цимтворомукладачдовів,щозацедесятиліття(1921–1931рр.)українськакультураспромогласянелишекомпенсуватитрьохсотрічневідставання,айнавітьпереважитинатеренівітчизнивпливіншихкультур,російськоїзокрема.
Трагедіюхарківськихлітературиу30-тірр.неможливоуявитибезісторіїсумнозвісногобудинку«Слово»,вякомуйпроживаввесьцвіттогочасногоукраїнськогописьменства.Йогоспорудженняпочалосяв1928р.спеціальнодляукраїнськихмитців.СинМиколиКулішаВолодимирзгадував:
«…маючивсіхпишучихукраїнцівводнійкупі,легшебулоконтролюватиїхнєжиття-буття.НКВДмалотутсвоївухаіочі,задопомогоюякихзналодужедокладнопровсе,щодіялосьубудинку.Доцьоготребадодатителефони,яківтихчасахприватнимособамбулопростонеможливодістати.Іраптомодногодня,хотіливичині,їхзапровадженовусіхмешканнях.Чивартозгадувати,щонаслідствіпротитогочиіншогописьменникайоготелефонічнірозмовинаводилислововсловоякдоказдляобвинувачення».
Згрудня1930-гоп’ятиповерховийбудинокувигляділітери«П»(хтосьпобачивтам«С»)убудинку№9поколишнійБарачній,атодіЧервонихписьменників,нині–Культури,почализаселятиощасливленіукраїнськідіячікультури.Післязатіснихкомуналок68окремихпомешканьвидавалисясправжнімраєм.Дотогожірозподілялисяпо-чесному–звичайнимжеребкуванням.Середтодішніхмешканців«Слова»–ОстапВишня,ВасильВражливий,ІванДніпровський,ОлесьДосвітній,ГригорійЕпік,МайкЙогансен,АнтінКрушельницькій,МиколаКуліш,ЛесьКурбас,АркадійЛюбченко,Валер’янПідмогильний,Валер’янПоліщук,ОлексаСлісаренко,ЮрійСмолич,ВолодимирСосюра,ПавлоТичина,МиколаХвильовий,МихайлоЯловий,ЮрійЯновський…Однеслово,весь«тогочаснийлітературнийОлімп».
Примарна свобода, посаджених у велику клітку письменників буланетривалою.Напочатку30-хзабралиГ.Епіка,В.Поліщука,С.Пилипенка,М.Куліша, В. Підмогильного, О. Влизька, багатьох-багатьох інших, навітьпартійногокритикаВ.Коряка.Масовимисталиарештиособливонаприкінці1934р.,післявбивства1груднясекретаряЛенінградськогоВКП(б)С.КіроваПротідалекіподіїхарків’янамнагадуєлишемеморіальнадошкаіз
прізвищами122митців,якіпроживалитутурізнийчас.
Кульмінацієюдійрадянськогорепресивногорежимустало3листопада1937р.Тоді,«начесть20-їрічниціВеликогоЖовтня»уСоловецькомутаборіособливогопризначеннязавирокомТрійкирозстрілянийЛесьКурбас.Усписку«українськихбуржуазнихнаціоналістів»,розстріляних3листопадатакожбулиМиколаКуліш,МатвійЯворський,ВолодимирЧеховський,Валер'янПідмогильний,ПавлоФилипович,Валер'янПоліщук,ГригорійЕпік,МирославІрчан,МаркоВороний,МихайлоКозоріс,ОлексаСлісаренко,МихайлоЯловийтаінші.Загалом,водинденьзарішеннямнесудовихорганів,булостраченопонад100осібпредставниківукраїнськоїінтелігенції–цвітуукраїнськоїнації.
Поколіннялітераторів20-30-хрр.продемонструваловсюсилуукраїнськогодуху,йоготворчийпотенціал,необхідністьсвогошляхурозвитку,який,вумовахукраїнізаціїдозволиввитворитисправжніперлинисвітовоїлітератури.Однаксталінськарепресивнасистеманемогласпівіснуватиізвільнимимитцями,якійсталижертвамитоталітарногорежиму.