Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.

У1925р.уХарковівиходили61часописукраїнськоюмовоюі12–російською.

прагнулинакластикайданинавільнудуховнудіяльністьмитця,яканеможливапозасвободою».ГоловоюобласноїписьменницькоїорганізаціїбувобранийЮ.Смолич.ЇїядросклалиП.Панч,Н.Забіла,Ю.Шовкопляс,І.Муратов,М.Трублаїнітаін.

Згортанняполітикиукраїнізації,утвердженнятоталітарногорежиму,створенняатмосферистрахуізалякуваннянегативновплинулонарозвитоклітературногопроцесунаСлобожанщині.Харківзяскравогостоличного

міста«нового,залізобетонного»,позначеногоєвропейськимшармомперетворивсямістострахуірозпачу.Такажорстокаметаморфозазнайшласвоєвідображеннявлітературі.

«Понурий,припорошенийсажеюйпосипанийсміттямХарків»–такписавпромістоІванБагрянийуромані«СадГетсиманський».«Центрмістапідіймавсяхимернимисильветами(силуетами)зправогобоку,заплощею.Все,якбуло,лишпостарілойогорнулосябезнадієюповільноїруїни.Шеренгою,якіколисьнадцентромвисочілицеркви–Успенська,Спаська,Миколаївська,Собор,Юр′ївська…Їходинадцятьуцьомумісті.Багатьохуженебуловидно.Наіншихніхрестів,нізолотогоблиску».

Першимпоказовимпроцесомнадукраїнськимписьменствомставпроведенийу1929-1930р.вХарковісуднадтакзваноюСпілкоювизволенняУкраїни,інспірований,яктеперсталовідомо,вищимипартійнимиорганами.Цебувпочатокмасовоїкампаніїназнищенняукраїнськоїінтелігенції,івпершучергуписьменників.Цядобаукраїнськоїлітературипозначенакрасномовнимтерміном–«Розстріляневідродження».

Термін«РозстрілянеВідродження»впершезапропонувавЮ.Лавріненко,використавшийогоякназвузбірниканайкращихтекстівпоезіїтапрози1920-30-хрр.У1959р.уПарижіпобачиласвітнайголовнішапрацяЮ.Лавріненка–антологія«Розстріляневідродження».ЦевиданнянелегальнопоширювалосявУкраїнів60-хрр.ісправилозначнийвпливнаформуваннясвітоглядушестидесятників.Понадтридцятьліткнига,якііншійогопраці,навітьнезгадувалисявУкраїніітількиостаннірокивонипочалиактивно

«працювати».Цимтворомукладачдовів,щозацедесятиліття(1921–1931рр.)українськакультураспромогласянелишекомпенсуватитрьохсотрічневідставання,айнавітьпереважитинатеренівітчизнивпливіншихкультур,російськоїзокрема.

Трагедіюхарківськихлітературиу30-тірр.неможливоуявитибезісторіїсумнозвісногобудинку«Слово»,вякомуйпроживаввесьцвіттогочасногоукраїнськогописьменства.Йогоспорудженняпочалосяв1928р.спеціальнодляукраїнськихмитців.СинМиколиКулішаВолодимирзгадував:

«…маючивсіхпишучихукраїнцівводнійкупі,легшебулоконтролюватиїхнєжиття-буття.НКВДмалотутсвоївухаіочі,задопомогоюякихзналодужедокладнопровсе,щодіялосьубудинку.Доцьоготребадодатителефони,яківтихчасахприватнимособамбулопростонеможливодістати.Іраптомодногодня,хотіливичині,їхзапровадженовусіхмешканнях.Чивартозгадувати,щонаслідствіпротитогочиіншогописьменникайоготелефонічнірозмовинаводилислововсловоякдоказдляобвинувачення».

Згрудня1930-гоп’ятиповерховийбудинокувигляділітери«П»(хтосьпобачивтам«С»)убудинку№9поколишнійБарачній,атодіЧервонихписьменників,нині–Культури,почализаселятиощасливленіукраїнськідіячікультури.Післязатіснихкомуналок68окремихпомешканьвидавалисясправжнімраєм.Дотогожірозподілялисяпо-чесному–звичайнимжеребкуванням.Середтодішніхмешканців«Слова»–ОстапВишня,ВасильВражливий,ІванДніпровський,ОлесьДосвітній,ГригорійЕпік,МайкЙогансен,АнтінКрушельницькій,МиколаКуліш,ЛесьКурбас,АркадійЛюбченко,Валер’янПідмогильний,Валер’янПоліщук,ОлексаСлісаренко,ЮрійСмолич,ВолодимирСосюра,ПавлоТичина,МиколаХвильовий,МихайлоЯловий,ЮрійЯновський…Однеслово,весь«тогочаснийлітературнийОлімп».

Примарна свобода, посаджених у велику клітку письменників буланетривалою.Напочатку30-хзабралиГ.Епіка,В.Поліщука,С.Пилипенка,М.Куліша, В. Підмогильного, О. Влизька, багатьох-багатьох інших, навітьпартійногокритикаВ.Коряка.Масовимисталиарештиособливонаприкінці1934р.,післявбивства1груднясекретаряЛенінградськогоВКП(б)С.КіроваПротідалекіподіїхарків’янамнагадуєлишемеморіальнадошкаіз

прізвищами122митців,якіпроживалитутурізнийчас.

Кульмінацієюдійрадянськогорепресивногорежимустало3листопада1937р.Тоді,«начесть20-їрічниціВеликогоЖовтня»уСоловецькомутаборіособливогопризначеннязавирокомТрійкирозстрілянийЛесьКурбас.Усписку«українськихбуржуазнихнаціоналістів»,розстріляних3листопадатакожбулиМиколаКуліш,МатвійЯворський,ВолодимирЧеховський,Валер'янПідмогильний,ПавлоФилипович,Валер'янПоліщук,ГригорійЕпік,МирославІрчан,МаркоВороний,МихайлоКозоріс,ОлексаСлісаренко,МихайлоЯловийтаінші.Загалом,водинденьзарішеннямнесудовихорганів,булостраченопонад100осібпредставниківукраїнськоїінтелігенції–цвітуукраїнськоїнації.

Поколіннялітераторів20-30-хрр.продемонструваловсюсилуукраїнськогодуху,йоготворчийпотенціал,необхідністьсвогошляхурозвитку,який,вумовахукраїнізаціїдозволиввитворитисправжніперлинисвітовоїлітератури.Однаксталінськарепресивнасистеманемогласпівіснуватиізвільнимимитцями,якійсталижертвамитоталітарногорежиму.