Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
ВідродженнямукраїнськоїлітературибулопозначенедругедесятиліттяХХст.НацейчасХарківбувпризначенийстолицеюРадянськоїУкраїни.
«Триразоваспробаросійськихбільшовиківу1918–1920рр.закріпитисяуКиєвізакінчиласяпровалом;якзазначивхарківськийдослідниклітературиІ.Михайлин,ітодівонивирішилирозташуватистолицюРадянськоїУкраїнивХаркові,який,якїмздавалосябувзначнобільшезамістонаДніпрі,зараженийкосмополітизмом.Алеінацейразнаслідкивиявилисявідміннимивідзадуму.УстоличномуХарковізгуртувалисявидатнімистецькісили,тутвідкривалисядержавніікооперативнівидавництва,виходилирізноманітнігазетийжурнали,створювалисялітературніорганізації.Курснаукраїнізацію,хочіпроголошенийпартієюпідтискомзовнішніхчинників,передбачавведенняукраїнськоюмовоюосвіти..,переведеннянаукраїнськумовупартійноїпреси…».
Дійсно,столичнийХарківставцентромлітературногожиттяУкраїни,місцем,дезнаходилисяпровіднівидавництваіредакціїжурналів.Утвореннячисленнихлітературнихорганізаційприпадаєна1922-1927рр.Найбільшмасовимизнихбули«Плуг»(Спілкаселянськихписьменників,1922р.)і«Гарт»(Спілкапролетарськихписьменників,1923р.).До«Плугу»входилиСергійПилипенко(голова),ДмитроБедзик,І.Кириленко,ОлександрКопиленко,ВасильМинко,ПетроПанчтаін.,адо«Гарту»–ВасильЕллан-Блакитний(голова),КостьГордієнко,ОлександрДовженко,МайкЙогансен,МиколаХвильовийтаін.
Метоюстворення«Гарту»,якзазначалосяустатуті,булооб'єднанняукраїнськихпролетарськихписьменниківтапрагненнядостворенняєдиноїінтернаціональноїкомуністичноїкультури.Моватворів«гартян»малабутиукраїнською.В.Еллан-Блакитнийустатті«Безманіфесту»,щосталапублічноюідеологічноюплатформоюгартівців,писав:
«ДругийрікіснуєспілкапролетарськихписьменниківГарт,білянеїорганізувавсявжеГАРТ..,маєвінусобізародок«Гарту»музичногоінаукового,організуєнавколосебереволюційнихмалярів,розгортаєроботунапериферію,вживаєзаходівдостворенняУкраїнськоїЛітературноїАкадемії,посилає,нарештігартівцівзакордон,айдосінеспромігсяанінаширокумистецькуплатформу,анінаманіфест,універсал,абощосьподібне,зчогозвичайнопочинають(танатомучастоікінчають)своєжиттярізнімистецькіоб'єднання».
Утойжечасголовнимзавданням«Плугу»,якзазначалосявухваленій
«Платформіідеологічнійіхудожній»,стала«…боротьбаізвласницькоюміщанськоюідеологієюсередселянствайвихованняяксвоїхчленів,такіширокихселянськихмасудусіпролетарськоїреволюції,залученняїхдоактивноїтворчостівцьомунапрямку».
Порядізцимиоб′єднаннямидіялифутуристи,неокласикитадеякііншіугрупування.Нарубежі1926-1927рр.відбулосяперегрупуванняписьменників,з'явиласявеликакількістьновихорганізацій:ВУСПП,ВАПЛІТЕ,«Молодняк»,«Авангард»,«Новагенерація»,якіпублікуваливласнічасописиабоальманахи
Цебувскладний,суперечливийпроцесборотьби,пошукуіпомилок,спрямованийпереконанням,щосправдівартіснемистецтвословапередбачаєплюралістичневідтвореннядійсності.ТворчіпристрастінайчастішеспалахувалинаСумській,11,демістиласяредакціягазет«Селянськаправда»та«Вісті»(колишнядрукарнягазети«Южныйкрай»),уСелянськомубудинкунаПавловськійплощі(нинімайданСоборності),уБудинкулітературиім.В.Еллана-Блакитногонавул.Каплунівській,4,убудинку«Слово»,щонавул.Культури(колисьБарачна),увідомомубудинку«Саламандра»,уякомужилиМ.Хвильовий,Ю.Шерех,І.Ткачукібагатьохіншихмісцях.
Слідвідзначити,щовсуперечофіційнійпартійнійполітицівлітературнійборотьбімавмісцепроявнадкласових,надпартійнихшукань,уцентріякихвимогависокоїестетики.Вонипов'язанінасампередзіменемМ.Хвильового:наґрунті«Гарту»вінстворивспочаткустудію«Урбіно»,апотіморганізаціюВАПЛІТЕ(Вільнуакадеміюпролетарськоїлітератури),намагаючисьвідродититіпринципиоб'єднання,щоїхвиробилифілософськішколиантичностітаепохиРенесансу.ДоїїскладуввійшлиМ.Яловий,М.Хвильовий,О.Слісаренко,Г.Епік,П.Панч,О.Досвітній,М.Йогансен,О.Громов,І.Дніпровський,П.Тичина,А.Любченко,О.Копиленко,В.Сосюра,М.Бажан,М.Майський,О.Довженко,М.Куліш,Ю.Смолич,Ю.Янонський,
І.Сенченкотаін.УстановкаМ.Хвильовогонаестетичнузавершеність,інтелектуальнеускладненеписьмо,запереченняфактографічногоемпіризмусупроводжуваласькритикоюдіяльності«Плугу»,звинуваченогоуграфоманії,масовізмі,просвітянстві.
Інтенсифікаціялітературногожиттявмістівідбуваєтьсязпосиленнямвпливуукраїнськогоавангарду,представленогофутуризмоміконструктивізмом.У1921р.МихайлоСеменкозробивспробустворититутгрупу«Ком-Космос»,«ударнугрупупоетів-футуристів»,«інтернаціональнуорганізаціюреволюційнихнауково-художніхсил».ХарківзалишаєтьсяосередкомавангардуівперіодіснуванняАсКК(АсоціаціїКомунікультівців(1924-1925рр.)–новогоетапуфутуризму,програма-максимумякоговключаєгаслараціоналізаціїпобуту,пропагандиідейНЕПуйпревалюваннявусіхгалузяхмистецтваідеологічноїсторонинадформально-художньою.Останнєоб'єднанняфутуристів«Новагенерація»(1927-1931)малочималоприбічниківісередтворчоїмолоді.
ЛідерамиконструктивістабулиВалеріанПоліщук(1897–1937)іМайкЙогансен(1895–1937).Першийстворивгрупу«Авангард»(1923р.),основудіяльностіякоїскладалаестетика,покликанавідбититемпиіндустріальногоміста,маніфестувавсязв'язокмистецтваз«індустріальноюдобою».Тимсамимпередбачалосявизволитинаціюзполонуселянськоїпсихології.
М.Йогансен,організатор«Техно-мистецькоїгрупиА»(1928р.),навідмінувідіншихавангардистів,не
визнававумистецтвініякихрегламентацій.ВихованийнафілософіїО.Потебні,вінвиявлявпосиленийінтересдослова,защойогоназивали«копачемсловеснихнадр».ТеоретичніпоглядиЙогансенавідбилисявйогокнигах«Ясен»(1929р.)та«ПодорожученогодоктораЛеонардоійогомайбутньоїкоханкипрекрасноїАльчестиуСлобожанськуШвейцарію»(1930р.).
ЗахопленірозмахомтворчихсилХаркова,сюдипереїздять55письменників,щовходилидогрупи«ЗахіднаУкраїна»(1925-1927рр.):ВасильБобинський,МирославІрчан,АнтінКрушельницький,ІванКрушельницький,ДмитроБедзик,ДмитроЗагул,ВолодимирСвідзінський
Заячийвечiр.Снiг.
Ах!Блакитнастелесунiч
Iлягає,якстомленийсинiйкитаєць,
З-позасосонокЗвiринихнiг,
IззабутихДитячихкниг
Знайомийз'являєтьсязаєць.Заяри,заялини,заячмiньЗамаячила
ЗаячаТiнь.
МайкЙОГАНСЕН.
Можнастверджувати,що20-тірр.–періодсправжньогорозквітуукраїнськоїлітератури.Українськареволюціясколихнулатворчісилинароду,відкриладорогуталантам,показала,якихвисотможедосягтимистецтвовумовахвільноготворчогозмагання.Уцірокилітературазбагатиласядесяткамиісотнямивисокохудожніхтворів,уякихвідбиласяреволюційнаепоха,мріїпрощасливемайбутнє.
Важливемісцевпрозі20-хроківналежалосатирично-гумористичнійтечії,якупредставлялиОстапВишня,К.Котко,Ю.Вухналь.ДужепопулярноювнародібулатворчістьОстапаВишні,гуморескиякогодрукувалисявщоденнихгазетахівикликалипостійнийінтересчитачів.ПроньогодіаспорнийлітературознавецьЮрійЛавріненко(1905-1987),випускник,азгодомаспірантХарківськогоуніверситету,писав:
«ЗагадкапоразокіперемогОстапаВишні(ПавлаГубенка)–цепроблемаспонтанногогумориставпеклі,вумовахрабськогосуспільстваі«тюрминародів».Аджезайогоусмішкийомудаликарузастаттеюкарногокодексу54-8:протерор.Ійого,зцівкоюревольвераприскроні,змушувалиробити
«усмішки»надтрупамимільйонівсинівйогонароду,щовпалижертвоюмосковськоготерору».
Літературно-мистецькішуканняписьменниківпевнийчаспідтримувалисябільшовицькоюпартією.Ужезгадуванадискусіявисвітлюваласянасторінкахлітературногододаткудо«Вістей»,«Культураіпобут»,дедрукувалисяпамфлетисторін-опонентів.Проте,вжескоро
нормоюлітературногожиттястаєпримусзбокупартійнихінститутів,вимогакаяття,зреченнявиробленихестетичнихзасад.Поступовауніфікаціястильовихшуканьпроходитьпідзнакомутвердженняєдиноможливоговтоталітарнійдержавістилюсоціалістичногореалізмуіувінчаласястворенняму1934р.єдиноїСпілкирадянськихписьменниківУкраїни.«Цимкрокомідеологиросійськогобільшовизму