Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.

Предметомдослідженнякраєзнавстваєконкретнийрегіон,аоб'єктом–

природа,населення,господарство,історичнеминуле,пам'яткиматеріальноїтадуховноїкультури.Усіціскладовієоб'єктамирізнихнаук,маютьрізніметодививчення,алеувсіхнапрямкахкраєзнавчоїдіяльностієзагальний(спільний)предметвивчення–край.Поняття«край»–умовнеізалежитьвідтого,хтоізякоюметоюйоговивчає.Уданомувипадкукрай–цеХарківщина–частинаСлобожанщини,СлобідськоїУкраїни.

Краєзнавчідослідженнядаютьможливістьвивчитиматеріалзабезпосереднімислідамиподій,іззастосуваннямсуміжнихдисциплін–географії,екології,демографії,статистики,топоніміки,наширокийджерельнійбазізпріоритетоммісцевихджерел,зокремабагатющихзібраньфондівДержавногоархівуХарківськоїобласті.Матеріалифондіввикористовуютьсядляпідтвердженняабоспростуваннявжеусталенихточокзору,руйнаціїхибнихстереотипів,якіщедоцьогочасувикривляютьнашуісторію.

Методологічнізасадинаціональногокраєзнавстварозроблялидекількапоколіньвчених,аленайбільшфундаментальневідображеннявонизнайшлиі

працяхвидатнихвченихепохиукраїнськоговідродженняпочаткуXXст.Зокрема,історичнийаспектукраїнськоїдержавностівсебічнообґрунтувалиМихайлоСергійовичГрушевський,етнографічний–ФедірКіндратовичВовк,територіально-географічний–СтепанЛевковичРудницький.

Зпоняттям«Слобожанщина»пов'язанопоняття«малабатьківщина»,щоуособлюєпевнутериторію,відякоїкожналюдинапочинаєсвоєсвідомежиттяірозширюєвласнийсвітоглядвпланіпрактичногоосвоєнняпростору,відтого,деживеідотогопростору,якийпочинаєрозуміти,включаючипоняттясела,міста,області,держави,планетиЗемля,Всесвіту.Знанняпросвійкрайєтакими,доякихлюдиначастоповертаєтьсявпродовжсвогожиття,оцінюючиіпорівнюючиіншікраїтаземлі.

Натеоретичномурівнінауковекраєзнавствомаєнайбільшспільніознакизкраїнознавством.Відмінністьміжнимиполягаєневтеорії,авмасштабахоб'єктатериторії.Якщокраїнознавство

досліджуєтериторіюусієїдержави,тонауковекраєзнавствообмежуєтьсялишетериторієюїїпевноїчастини–окремихнаселенихпунктів(хутір,село,селище,місто),адміністративне-територіальниходиниць,краївтощо.ЗаобразнимивизначеннямивідомогомандрівникиВ.П.Семенова-Тянь-Шанського,«географіядивитьсявтелескоп,краєзнавство–вмікроскоп».

Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,

СлобідськаУкраїна–історико-географічнаобластьнапівнічному-сходіУкраїни.

ЗаймаєтериторіюХарківської,Сумської,північДонецькоїтаЛуганськоїобластей,атакожпівденно-східнучастинуВоронізької,південьКурськоїтабільшістьБілгородськоїобластейРосійськоїфедерації.

багатопроблемність.Прицьомукожназпроблеммаєсвоюспецифіку,яка

випливаєнетількизособливостейдосліджуваноїтериторії,скількизособливостейданоїпроблеми.Затакихумовукраєзнавствічастовтрачаютьсяіндивідуальніриситериторії,навітьприширокомувисвітленніякоїсьізпроблем.Цевластивепрактичновсімгалузевимнапрямкамкраєзнавства.Томуоб'єктивнопостаєзавданнявивестикраєзнавствозвузькихгалузевихрамок.Відцьоговиграєісамекраєзнавствоіоб'єктвивчення–територія.

Сьогодні,колипослабилисязв'язкипоколінь,знеціненоморальніпринципи,особливогостропостаєнеобхідністьпереосмисленняпозиційщодотрадиційноїкультури.Цянеобхідністьдиктуєтьсядуховноюпотребоюукраїнськогонароду.Томувідродженнярегіональнихтрадицій–однеізосновоположнихзавданьвідродженняУкраїни.Іувирішенніцихважливихпроблемрольнауковогокраєзнавстваважкопереоцінити.

Отже,національнекраєзнавство–цецілісна,динамічна,нерозривнаівідкритасистема,якафункціонуєвсвітітривимірнихсистемнихмоделей:простір(географічнекраєзнавство),час(історичнекраєзнавство)тасоціум(соціальнекраєзнавство).Останнєвключаєлітературне,мистецьке,архітектурне,етнографічне,екологічне,релігійнекраєзнавство.