ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
Середпам’ятокісторіїтакультуриміст,якнаголосивІ.Ю.Саратову
монографії«Історіяхарківськихгербів»своєріднугрупустановлятьїхнігерби.Вивченнягербів,середнихі–міських,займаєтьсяспеціальнийрозділісторичноїнауки–геральдика,абогербознавство,щовключаєвсебевивченняправилскладаннягербівтаїхтлумачення.ПершийгербСлобожанщинивиникуXVII-XVIIIст.,якгербСлобідськихполків–назолотомуполічорнийлукнавскісізнапнутоюстрілою,щобувсимволомзбройногозахистуібувтиповимдлякозаківіміськоїсимволікиПравобережжя.
У70-80рр.XVIIIст.вРосійськійімперіїособливогопоширеннянабув
процесскладаннягербівдляміст.РозвитокміськоїгеральдикиперебувавпіднаглядомвидатногоісторикаМ.М.ЩербатоваВінбувавторомзнаменитогогербовника,вякомубуловміщено35малюнківіописівполковихгербів.Середінших–гербиІзюмського,Охтирського,Сумського,Харківськогополків.РосійськийСенатдовіривскладаннягербівдлямістХарківськогонамісництвагеральдмейстеруО.О.Волкову.ПіслязавершенняйогороботималюнкигербівХарківськогонамісництвазописамибулиподанідоСенату,якийїхсхвалив.
21вересня1781р.доповідьСенатупрогербимістХарківськогонамісництвабулоподанонарозглядКатериниII,яказатвердилагерб
намісницькогомістаХарковатагербиповітовихміст:Білопілля,Богодухова,Валок,Вовчанська,Золочева,Ізюма,Краснокутська,Лебедина,Миропілля,Недригайліва,Охтирки,Сум,ХотмизькатаЧугуєва.20січня1782р.малюнкигербівтауказсенатубулинадісланідоХаркова.ГербХаркова–маввиглядгеральдичногощитафранцузькоїформи(чотирикутнийіз
Герб–цеофіційна
емблема,уякійусимволічнихобразахзнайшливідбиттяосновнійнайхарактернішірисиміста,тожневипадковогербназивають«художнімпаспортом»міста.
загостреннямдонизу),назеленомуполіякогобувзображенийрігдостаткуі
кадуцей,якийтакожназиваютьжезломМеркурія.Зеленийколірсимволізувавнадію,радістьтадостаток.
Рігдостаткусимволізувавприроднібагатствакраю(чорноземніґрунти,ліси,численнірічки,теплийклімат).Кадуцеймаввиглядкрилатоїпалицізоливковогоаболавровогодерева,якуобвивалидвізмії,жезлбогаМеркурія,якийудавньоримськійміфологіївважавсяпокровителеммандрівників,купців,парламентерів.Циміпояснюєтьсяйогоокриленість,азмії,щообвивалипалицю,уособленняммудрості.Ізрозвиткомторгівельнихвідносинкадуцейставсимволомторгівлі.
Указомвід21вересня1781р.одночаснозгербомХарковазатверджувалисягерби14повітовихмістХарківськогонамісництва.Нанихуверхнійчастинігеральдичногощитазображувавсягербцентру,тобтоХаркова,унижнійчастині–емблемаповітовогоміста.Прискладаннігербівповітовихмістбуловрахованоназвуміста,
особливості сільського господарства,
заняттянаселеннятощо.ОкремугрупускладаютьгербиІзюму,Охтирки,Чугуєва.Особливістьїхполягаєутому,щовонинемалиуверхнійчастиніщитазображеннягербуцентраХарківськогонамісництва.Цейфактпояснюєтьсятим,щоцімістадотого,яквонисталиповітовими,булиполковимийужемалисвоїгерби.
УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
Наприклад,нагербіНедригайлова–
сливи,Золочіва–груші,Краснокутська–черешні,Богодухова–терноведеревазягодами,Миропілля–гілкимаслини,Білопілля–водянімлини,Хотмизька
плуг.НагербахВовчанська,
Лебедина,Ізюма,Сумзображенівідповідно:вовк,лебідь,грона
винограду,похіднісумки(торби).
змінювався:у1878р.іу1887р.Проектновогогербабулозатверджено
урядовимнаказом5липня1878р.Зцьогочасуідо21травня1887р.(імператорОлександрІІІнапроханняхарківськогодворянстваповернувпопереднійгерб)Харківмавтакийгерб:насрібномущитічорнакінськаголовазчорнимиочимитачервонимязиком,золоташестикутназіркаміждвомавізантійськимимонетами.Кінськаголовасимволізуваланаявністьугуберніїкінськихзаводів,хочазаіншимданими,кінськаголова–швидкіснийрух.Зірка–університети,візантійськімонети–торгівляібагатство.ЩитбувувінчанийімператорськоюкороноюіобрамленийдубовимилистямтаАндріївськоюстрічкою.АвторомгербабувбаронБ.В.Кене.Протехарківськедворянстводоситьнегативнозустрілоновийгерб,томувжеужовтні1882р.Харківськігубернськідворянськізбориухвалилиподаннядохарківськогогубернаторащодоповерненняпопередньогогербазрогомдостаткутакадуцеєм.25
листопада1887р.імператорзатвердивпроектчетвертогогербаХаркова,вякомусередніймалюнокбулозаміненогербомХарківськогонамісництвазразка1781р.
Висновок:Харків,заснованийу50-хрр.XVIIст.українськимипереселенцями,усвоємурозвиткупройшовшляхвідневеликогопоселеннядоцентруХарківськогополку,уXIXст.–центругубернії,уXXст.–навітьнадеякийчасставстолицеюУкраїни.Точноневстановленідататапоходженняназвиміста,алегендипройогопоходженнядодаютьйомуореолузагадковості.Єдинетвердження,щонемаєсумніву–цеукраїнськепоходженняміста,якекількастолітьпоспільвихолощувалипідєдиністандартиРосійськоїтаРадянськоїімперій.
Запитаннядлясамоконтролю
ПерелічитиголовнітеоріїпоходженняназвимістаХаркова.
КолиподанапершаписьмовазгадкапроХарків?
Зчимпов′язанепоходженняназвпершихвулицьХаркова?
НазватипершіспорудиХарківськоїфортеці.
ЩоозначаютьсимволинагербахХаркова?
Рекомендованалітература
-
АльбовскийЕ.А.Харьковскикозаки.–Х.:ХЧМГУ,2005.–240с.
БагалійД.І.ІсторіяСлобідськоїУкраїни.–Х.:Дельта,1993.–256с.
Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250
лет
существования(с1655года).–Репринт.изд.–Х.:Б.в.,2004.–Т.I.–586с.
Зайцев Б. П., Скирда В. В. та ін. Історія рідного краю(Харківщинознавство).Ч.2.–Х.:Східно-регіональнийцентргуманітарно-освітніхініціатив,2001.–179с.
МаслійчукВ.Провінціянаперехрестікультур:ДослідженнязісторіїСлобідськоїУкраїниХVІІ-ХІХст.–Х.:Харківськийприватниймузейміськоїсадиби,2007.–400с.
СаратовІ.Ю.ІсторіяХарківськихгербів.–Х.:ХДАМГ,2000.–277с.
СаратовІ.Ю.Харкове,звідкиім'ятвоє?–Х.:ХНАМГ,2005.–246с.
Харків – 350. Історія, сучасність, стратегія розвитку: Історико-економічнийогляд.–Х.:Золотісторінки,2004.–320с.
Л.М.Жванко -64- Краєзнавство.Курслекцій
Промислиіремесласлобожан.
ТоргівлянаСлобожанщині.
ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХІХстолітті.
Промислиіремесласлобожан
Невід’ємноюскладовоючастиноюматеріальноїкультуриєнародніремесла.Ремесловиниклозпочаткомвиробничоїдіяльностілюдини,пройшлотривалийісторичнийшляхрозвитку,набуваючирізнихформ–віддомашньогоремесладоремесланазамовленняі,нарешті,ремесланаринок.
ЕволюціянароднихремеселтапромислівнаХарківщинімаєбагатовіковуісторію.Природнібагатства,вигіднігеографічнейторговерозміщеннякраюсприялирозвиткуремесел.ДоситьважливимиудругійполовиніXVIIст.булиісторичнітаполітичніумови.Напершомумісціутічасидляслобожанинабулавійськовасправа,оскількипостійнінападитатарвимагалипостійноговеденняборотьби.Спустошливінабіги,пограбуваннімісцевогонаселення,пожежі,руйнаціяміст,слобідйсілуповільнювалиекономічнийрозвитоккраю.
ОсновоюгосподарчоїдіяльностінаселенняСлобожанщиниудругійполовиніXVIIст.булоземлеробство.Крімтого,слобожанизаймалисярізнимипромислами,якімаливажливезначеннядлярозвиткугосподарствакраютаекономічнихзв′язківзіншимиземлямиУкраїни,Московськоїдержави,азгодоміРосійськоїімперії.СкладовоючастиноюземлеробськогогосподарстванаСлобожанщинібуломлинарство.Потрібнозазначити,щомлинивітрянітаводянібудувалисяоднізпершихуперелікугосподарськихспоруд.Загалом,можнасказати,щоводяніминибулиоповитітаємничістютавіроюуводяників,русалок,утоплеників.Втойжечасвітрякбудувавсянанайвищомумісцівселі,біляньогозбиралисячоловіки,молодьпризначалапобачення.ХарківськийкраєзнавецьА.Парамоновізжалемзазначає,щонинінаСлобідськійУкраїнівітряківмайженезалишилося,аті,щоє–напівзруйновані.Цікаво,щонелишечас,айбільшовицькавладауХХст.бороласязвітряками,знищуючиїх.
«Усякогохлібазбиралосябагато–требабуломолотийогонамлинах.Ічерезтебудуваннямлинівнарічкахпочалосязпочаткузаселення;так,наприклад,призаселеннюСумбулозбудованопор.Пслі,нар.СумцітанаМалійСумціінаОлешинці10млинів,зкотрихчерезп’ятьвільготнихроківвоєводасподівавсямативеликийоброк.ПризаселенніСуджібулозбудованодвамлининар.Суджі,Олешинці,Вдові,Стригослі.Будувалимлинийпани-державцітамонастири.Примлинахселилислобідки…Млиникоштувалидоволідорого….Примлинахбулиступи,детовклипросотатерлисукна.Пани-державцімалимлиниусвоїххазяйствах:поперепису1722р.уХарківськомуполкууДашковабулодвамлина,уАбази–2,Шидловського–6,Крапоткіна–8,Дуніна–6,Жикничера–2,Стахонова–1.УкінціXVIIIст.уХарківськомукомісарствібуло107млинів,уОльшанському–53,уМерехвянському–39,уОхтирськійпровінції–209,уСумській–160,уІзюмській–53,уОстрогозькій–24».
Однимізнайдавнішихпромислів,успадкованимвідпращурівнаСлобожанщинібулобджільництво(бортництво).Бортництво–цепершаформакультурногобджільництва,якебазувалосянаутриманнідикихбджілуприродніхчиштучнихдуплахдерев–бортях.ЩедомасовогозаселенняДикогоПолянатериторіїсучасноїВалківщиниулісахстоялипасікимисливців,яківліткуприходилинаціземлі.
«УЧугуєвібулицарськіпасіки.Пасікималипо60,100,150вуликівіцінувалисянедешево.ОхтирськийполковникПерекрестовпограбувавукозакабджілна104карб.,тодіцебулидужевеликігроші.Держаливуликизбджоламийпоміщики:у1722р.вмаєтностігенералаДашковабуло70вуликів,уШидловського–30,Крапоткина–150,Дуніна–60…».
Значнемісцесередпромислівслобожанзаймалигуральництвотаброварництво,пов′язаніізвиробництвомгорілки,пиваймеду.Требасказати,щодержавапровадилаполітикутонаобкладання,тонаскасуванняподатківнацевиробництво.
Пасічникибулиувеликійпошаніуслобожан,якіповсійУкраїні,бовважалося,щобджола–Божамушка,апасічник–
«угоднийБоговічоловік».
«Найважливішимпромисломслобожанзаземлеробствомбуловикурюваннягорілки;сявільготабулазатвердженаїмусімажалуванимиграмотамиякчистоукраїнськавільгота,бовеликоросійськенаселенняїїзовсімнемало.Викурювалитодігорілкузборошна,котренейшлонапродажзакордон,авживалосяцілкомнавикурюваннягорілкиопрічтого,якейшлонаїжу.Проте,якширокобуврозвинутийсейпромисел,видко,наприклад,зтого,щоу60-хрокахXVIIст.умешканцівХарковабув501виннийказан,4броварськихі73шинковихдвори…Винницітакож,якіпасікитамлини,булипершимихазяйственимиоселямикраїни».
Крімцихпромислівважливимбулойсолеваріння,якимзаймалисянайманічоловікинаТорськихозерах(нині–містоСлов′янськДонецькоїобласті).Длявиробництвапорохуслобожанивикористовувалиселітру,видобуваннямякоїщеіз40-рр.XVIIст.займалисябіляЧугуєва.НаприкінціXVIIIст.наСлобожанщинібуловже500селітрянихмануфактур.
«ЦейпромиселпринеслизсобоюпереселенцізЗадніпрянщини,девінбувширокорозвинутий...НаселенняуСлобідськійУкраїнітежмусиловестибезупиннуборотьбузтатарамиідляцьогойомупотрібенбувпорох,азначить,іселітра…Колицейдикийстепбувщебезлюдний,наньомувосенинавмисневипалювалисухутравуічерезцеуґрунтізбиралосябагатопопелу,котрийперетворювавсявселітрянібурти.У1648р.СтепанТевяшоввиварювавселітрувстепубіляЧугуєванаріціБурлуці.ЗПетраВеликоговиваркаселітрипереходитьурукикозацькоїстаршинийдворян,котрібудуютьзаводиіпостачаютьселітрууказну;згодомкупівляселітризробиласяказенноюмонополією».
Фактичноможнасказати,щонакінецьXVIIст.наСлобожанщинібулизакладеніумовирозвиткупромислів,чомусприялиіприродніумови,іполітикаросійськогоцаризму,івикликитогочасногоринку.Переселенці–поважнігосподарі,якназвавїхМ.Ф.Сумцов,йшлисюди,«…невосліп,манівцем,арозумнозхудобою,кіньми,волами,чумацькимивозами-мажами,згрішми,одежиною,…Осідаливониодразуміцноірозумно».Відтак,промисливеливонитрадиційно,яктобулонаїхбатьківщині.
XVIIІст.–часрозквітуслобожанськихпромислів.Особливосереднихвиділяєтьсячумацтво,якебулонелишеекономічнозумовленимявищем,айромантичноюсторінкоюукраїнськоїминувшини.ДобиралисявонидоКримурізнимишляхами,здебільшогоМуравським,іноді–Сагайдачним.ДоставкасолізКримутіснопов′язанаізселомТаранівкатогочасногоЗміївськогоповіту,якебулорозташованенаМуравськомушляху.Таранівкатривалийчасбуламісцемвідпочинку,тимчасовоюстоянкоючумаків;місцевічумаки
Життячумаків,їхмандрівкипостепу,пригоди,знайшлияскравийвиразвчисленнихнароднихпіснях,переказахталегендах,авнебі–Чумацькийшлях–орієнтирдляцихсміливихлюдей.Чумакизі
своїминеспішнимивалкамизабезпечувалиУкраїнуіСлобожанщинудешевоюсамосадноюкримськоюсіллютадонськоюрибою.
розпродувалисвійтоваруТаранівці,іншівезлидоХарковаідалі–упівнічнірайониРосійськоїімперії.НапочаткуХІХст.наСлобожанщинінараховувалосяпонад4тис.чумаків,середякихбулиізаможніселяни,іселянисередньогодостатку.