
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
містсередньовіччя,атимбільшедляміст,щобулиприкордоннимифортпостами.ВонабулавитягнутавздовжберегарічкиЛопань,зтрьохбоківзахищенаровомтавалом,наякомуздіймалисядубовістінитабашти.ІззахідногобокунадурвищемрічкиЛопаньфортечноїстінинебуло.ЇЇ,якіраніше,замінювавдерев’янийчастокіл.
НатериторіїХарківськоїфортецібулирозташованіадміністративнітаказенніспоруди:
Крімтого,якзазначаєД.І.Баглій,умістібулатюрма,вякійсидіводин
«тюремныйсиделец»–біглийселянинІвашкаЄремеєв.НемавХарківісвогоката,доситьпоширеноїтаповажної,якнатічаси,професії.
ВідчасусвогобудівництваХарківськафортецядекількаразівзазналаперебудовитареконструкції.Ужев1660-1662рр.донеїбулодобудованоприміськеукріплення,щомаловобводіпонад500м2.Загалом,перебудовуфортеці,яканазиваласястаремісто,проводилиу1670р.,адобудованеновеукріплення–острог.Наступнаперебудовавідбуласяв1686р.
ВідпочаткусвогоіснуванняневеличкатериторіяХарківськоїфортецінемоглазадовольнитипотребипереселенців,томучастинанаселеннязмушенабулаоселитисязаїїмежами,наслободах.Поступовопоселеннянавколофортеці–слободиіподоли–розширювалися.ПропроживаннякозаківтаслуживихлюдейпозастінамиХарківськоїфортецівдругійполовиніXVIIIст.яскравосвідчитьвиникненняцерковзаїїмежами.Зкожнимрокомкількістьпереселенців,якіприбувалидоХарківськоїфортецізбільшувалося.Немаючиможливостірозміститисявїїмежаххарківці,якїхназивавД.І.Багалій,почалиселитисянавколоукріплень.Узв’язкузцимужевдругійполовині17ст.уХарковіз'явилисяпершівулиці.Більшістьїх,посуті,булидорогами,щовеливрізнімістаМосковськоїдержави.Такідорогирозходилисявідфортеціврізнібоки,аміжнимибувнезабудованийпростір,такзвані,левади.
ОдночаснозХарківськоюфортецеювиниклаМосковськавулиця.НамісцісучасногоРадянськогопровулкузнаходиласяМосковська«проїзна»башта,відякоївеладороганаМоскву.УкінціXVIІст.наМосковськійдорозі,зарічкоюХарків,знаходиласьохороннасторожавідчуми.Трохипізнішез’явиласяСумськавулиця,названавіддавньоїдороги,щовеланаCуми.
УпівденнійчастиніміставиниклаЗміївськавулиця.УдругійполовиніXVIІст.наїїмісцібуладороганаЗміївілишезгодомвонаперетвориласянавулицю.Сьогодні–цепроспектіменіЮріяГагаріна.ЦікавосклаласядолясучасноївулиціПолтавськийшлях.Якїїтількиненазивалиуминулому:іПолтавською,іНоворосійською,іКатеринославськоюінавітьнаім’ядіячабільшовицькоїпартіїСвердлова.ВулицявиниклавостаннійчетвертіXVIІст.,якдороганаПолтаву,томудовгийчасвонаназиваласяПолтавською.Вцейчасвулицябуланастількибагнистою,щодляпроїздутранспортунаХолоднугоруїїмостилихмизом.
Поселення,щоз’явилосянавколоХарківськоїфортецівкінціXVIІст.називали«підгороднимислободами».ПершоювиниклаЗалопанськаслобода.ВонарозташовуваласянаправомуберезірічкиЛопаньізнаходиласяпідзахистомХарківськоїфортеці.Пізнішез’явилисяЖуравлівка,Панасівка,Гончарівкатаслободи.НатериторіїокремихслобідуXVIІст.виникаливулиці,наякихселилисяремісникиодногофаху.Звідсиз’явилисяназвитакихвулицьяк:Кузнечна,Чоботарська,Римарська,Гончарівська,Коцарськатаінші.НаКоцарськійвулиціжилиремісники,яківиготовляликилимиздовгоюворсою–коци,звідсипішланазвавулиці.Римарськавулицябулаоблюбованаремісниками–римарями,якізаймалисявичинкоюшкіритавиготовленнямшкірянихвиробів.
Цікавоюєйісторіявиникненнямайданівміста.ОднимзпершихуХарковівдругійполовині17ст.з’явивсямайдан,якийсьогодніназиваємомайданомСоборності.У1660-1662рр.тутбулопобудованоострог,щопримикавдо
фортеці.Острожнастінарозпочиналасябіля«наугольної»Протопопівськоїбашти,дезараз«Палацпраці»,проходилавниздосучасноїКооперативноївулиці,азвідти,повернувшиназахід,доходиладорічкиЛопань.Центрострогузадеякийчасперетворивсянавеликиймайдан,якийназивалинароднийаботорговий,тутбуврозташованийголовнийміськийринок.
УдругійполовиніXVIІст.виникМиколаївськиймайдан(сучасниймайданКонституції).СвоєюназвоювінзавдячуєМиколаївськійцеркві,яказнаходиласьнайоготериторії.