РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
Ю.СаратовувдалосярозшукатиуЦентральномудержавномуісторичномумузеїРосіїсхожумаршрутнукарту,щомаєназву«ЧертежукраинскимичеркаскимгородамотМосквыдоКрыма».Хочце
«креслення»булоскладеноудругійполовиніХVIIст.,воновсещебулосхоженадорожнюкарту,де,окрімміст,булизазначенівсіосновнірічкибасейнівДніпрай
Учені-лінгвістиприпускають,
щоназварічкимаєтюркськепоходження:«хар»–земля,суша,та«кобе»–«слідтимчасовогопотоку»,тобто«харкобе»(Харків)–
«мілководнийпересихаючийпотік».
Дону.Щеоднієюособливістюцієїмаловідомоїкартиєте,щонанійвпершезазначеномістоХарків,атакожіншімістанашоїобласті–Алтів(Салтів),Чугуїв,Зміїв.
ОригінальнугіпотезувисловивщеодинІ.М.Рассоха,наголосивши,щоназварічкиХарків,походитьвіддавньогозагальноєвропейськогокореня,якийвиниквепохуіндоєвропейськоїспільнотиідатуєтьсяV-ІVтис.дон.е.Hark′іозначає«срібло».Інакшекажучи,Харків–Срібнарічка(можливо–Світла,Блискуча).
І.М.Рассоха,підсумовуючисвоєдослідження,пише:«ЯкщоназварічкиХарьков/Харків(якірічкиУди)ідевідепохиіндоєвропейськоїєдності,тоцеозначає,щонаберегахцієїрічкивтуепоху[добасередньостогівськоїархеологічноїкультури–авт.]жилисамеіндоєвропейці.Інакшебрічканеотрималаіндоєвропейськуназву.Аякбиіндоєвропейціоселилисятутпізніше,тоісаманазвазвучалабпо-ішому.Тобтомимаємовсіпідставистверджувати,щотериторіясучасногомістаХарковашістьтисячроківтомубуланаселенадавнімиіндоєвропейцями».
НадумкуІ.Ю.Саратова,ім’янашомумістузалишилидавніплеменахорватів,аназва«Харків»походитьвідназвиодногоізсхідно-слов’янськиххорватськихплемен,асаме–племінногооб’єднаннячеркасів,якіутідалекі
часинаселялимісцевістьнапівденномусходіЄвропи.Череззвичайносититемнийодягсусідніплеменаназивалиїх«чорними».Можливо,цебулинащадкикіммерійців,якихстародавнімореплавці-фінікійціназивали
«темними»,а,можливо,меланхлени.Зв’язоксучасниххорватівзісвоїмипівденно-східнимипредкамиможнапростежитизанаступнимланцюжком,кожнуланкуякоготакчиінакшеможнадовести:хорвати–серби,серби–сіверяни.
МістоХарківбулозаснованонависочині,дезливаютьсярічкиЛопаньіХарків.ПереселенціізЗадніпров’япобудувалитутсвоїжитлайобнеслиїхчастоколом–острогом.Відповіднодоодногозпершихдокументівпромісто
«Именномуспискужителейг.Харькова1655года»поселеннямало587дорослихмешканців–чоловіків,яківмайбутньомусклалиосновуХарківськогокозацькогополку.
БудівництвоХарківськоїфортеці
28березня1656р.занаказомцаряОлексіяХарківвідокремивсявідЧугуївськоговоєводстваусамостійневоєводство.ТогожрокупідкерівництвомвоєводиВоїнаСеліфонтовапочалосябудівництвофортеці,якавходиладосистемиукріплень,передбаченихдлязахиступівденнихмосковськихземельвідкримськихтатар.
Харківськафортеця,будівництвоякоїзавершилосяв1659р.,буларозташованавмежахсучаснихмайданівКонституції,Соборності,Палацупраці,вулиціКлочківськоїймаладовжинустінпонад1км.Фортецявцейчасмала10баштрізноївисотивід9до13метрів.Деякізнихмаливоротаіназивалися«проїзними»–глухі.Башти,щобулипокутахфортеціназивалися
«наугольними».Їхбулочотири,ікожназнихмаласвоюназву:Різдвяна,Протопопівська,ДеркачівськатаНікольська.ОстаннютакожназивалиВістовою,бовонабуланайвищою,ісаметутзнаходиласяпостійнасторожадлянаглядузастепом.Нанійбуловстановленодесятину–довгийдзвін,щосвоїмзвукомсповіщавпротатарськунебезпеку.
Між«наугольними»булоспорудженощешістьбашт:Московська,Лопанська,Чугуївська,Тайницькатащедвібезспеціальнихназв.Ті,щобули
«проїзними»,малиміцніворотаіззалізнимизатворами.Фортецю,відповіднодотогочаснихфортифікаційнихправил,оточувавглибокийрівтавал.ВідцентральноїчастинифортецівбікрічокЛопанііХаркова,атакожлісу(сучаснийрайонсадуіменіТ.Г.Шевченка)велипідземніходи.Наозброєнняфортеці,відповідноданих1663р.,було12гармат,402ядрата8діжокпороху.