
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
Ужев1654р.переселенціспорудилитутбагатобудинків,авнаступномунавітьзвелидеякіукріплення.Процеучолобитнійхарківськоговоєводидоцарясказанотак:
«Ивпрошломгосударьво1655г.потвоемугосударевууказупостроенвтойНиколаевскойвотчиненарекеХарьковеинаЛопанитвойгосударевновыйХарьков–город…,астроилтотгородпотвоемугосударевууказустоильщикивоеводаВоинСелифонтов».
Цейдокументсвідчить,щоХарківськепоселенняв1655р.ужеіснувалоівоєводоютамбувВоїнСеліфонтов.Такимчином,цяскаргадаєпідставудумати,щопершагрупапереселенцівіз37родинприбуланамісцемайбутньогомістащедо1654р.,можливо
1653абонавітьу1652р.Дужебагатодокументівпов’язуютьвиникненняХарковаз1655роком.Середіншихслідназвати
«Наказнупам’ять»ізРозрядногоприказучугуївськомувоєводіСпешнєвувід23лютого1655р.Уніййшламовапроте,щодоурядузвернулося800чоловікпереселенцівізПридніпров’яначолізотаманомТимофєєвимізпроханнямдозволитиоселитисяїмвурочищеЛопанііХарковаіцепроханнябулозадоволено.Щеоднимджерелом,якедатується1655р.,є
«Харків,якібагатомістцьогокраю,такожпоставнаякомусьгородищі,якимиприродно,поселенціохочекористувалися,яктакими,щонадавалибільшезахистувіднападу.Отже,допоновленнягородищачеркасамитутранішебуло
життя,існувалоцілемісто».
ЄвгенАЛЬБОВСЬКИЙ
поіменнийреєстрмешканцівХаркова.1656рокомдатова«ЖалобавоеводыСелифонтованахарьковскихчеркас»,якабулаадресованацаревичуОлексію.Воєводаскаржився,щопоселенцінехочутьбудуватифортецю,замістьспорудженихдонедавнаневеликихзахиснихспоруд.Аналіздокументусвідчить,щона1656р.Харківськегородищебулоужещільнозаселене.
Такимчином,вісторичнихдокументахнемаєєдиноїдатизаснуванняміста,томунеможутьдійтизгодищодозагальновизнаноїдатийісторики.
Версіїщододатизаснуванняміста:
Д.І.Багалійвважав,щоХарківбулозаснованов1656р.,хочапоселення,найогодумку,тутмоглоіснуватийраніше.
Талановитийвчений,археолог,етнографXIXст.В.В.Пассеквважав,щоХарків,якдеякімістакраю,булозаснованонаприкінці40-хроківXVIIст.
«НебулоуХарковасвоголітописцяНестора,ачиновникамXVIIIст.інетребабуловизначатидатуутворенняміста».
Д.І.БАГАЛІЙ
До1646р.віднісзаснуваннямістаГ.Ф.Квітка-Основ’яненко.
Вінписав:«Ввечер14августа1646г.вдиком,безлюдном,необитаемомдотогоместераздалсяпервыйзвонколокола,призывающий,хотяиневомногомещечислепереселившихсягражданкславословиюимениБожия».
ПрофесорБ.А.Шмарко,вважає,щорікзаснуваннямістаХаркова–1654.Такийвисновоквінробить,враховуючи,щоДонецькегородище,вякомужиттямайженепереривалосязVIIIст.знаходитьсянатериторіїсучасногоХаркова.
Заразхарківськіархеологирозкопаливцентрімістазалишкифортеці,спорудженняякоїдатованоХІІІ–ХІVст.,аце,усвоючергу,віддаляєвікмістанакількастоліть.Б.А.ШрамкотаВ.В.Скирдаусвоїйкнизі«РождениеХарькова»такожвиводятьіснуванняміставідлегендарногопоселеннячасівКиївськоїРусі.
Теоріїпропоходженняназвиміста
ДоситьпроблемноюєівизначенняпоходженняназвимістаХаркова.Прицьомуслідвиділитилегендитанауковігіпотезивчених.І.Ю.Саратовусвоїймонографії«Харкове,звідкиім'ятвоє?»наводитьбільшедесяткагіпотезпоходженняназвиміста.Нажаль,жодназнихнемаєдостатньоїкількостідокументівдляпідтвердженнячиспростування.Середпершихавторів,якізвернулисядоцієїпроблемибувросійськийвченийВасильФедоровичЗуєв,якийу1787р.опублікувавкнигу«ПодорожниезапискиВасилияЗуєвасПетербургадоХерсонав1781и1782г.».ПідчасцієїподорожівінвідвідавХарківізаписавлегендупрозаснуваннямістатавиникненняйогоназвивід
«отпервогопоселенцаХаритона».
«НаименованиесвоеХарьковимеетотпервогопоселенцаХаритона,вышедшегосомногимисемьямиипоселившегосяздесь.Онбылпасечникилипчеловод,трудамисвоимииспособностьюместаразжилсяонскоротак,что
многиеиздругихместсталикнемуприходитьдлясожительства,акаквобщежитии,наипачеумалороссиян,обыкновенноназываютдругдружкуполуименем,тоназываяегоХарько,прозвали«Харьковхутор»,«Харьковаслобода»,«Харьковгород».
ПрозасновникамістаХаркова–козакаХаркаписалинавітьпоеми.Такужурналі«ХарьковскийДемокрит»усічні1816р.булонадрукованопоему
«ОснованиеХарькова»,написанувидавцемцьогожурналуВ.Г.Масловичем.
АвторомпершоїнауковоїгіпотезипронайменуваннямістаХаркова,надумкуІ.Ю.Саратова,бувархієпископХарківськоїєпархіїФіларет(умируДмитроГригоровичГумілевський(1805-1866рр.).Дослідник,ретельнопроаналізувавшивсівідомійомудокументиХVIIiXVIIIст.,уякихбуламовапрозаснуванняХаркова,іспираючисьнавідомості«КнигиВеликогоЧертежа»,висловиваргументованугіпотезущодонайменуваннямістаХаркова.Упраці
«Историко-статистическоеописаниеХарьковскойепархии»вінписавтак:
«…названиерекиХарьковбылоизвестноещетогда,когдасуществовалгородокДонец,т.е.вХІІв.Отсюдапонятно,чтогородХарьковполучилназваниеотрекиХарьков,какгородОлешняотрекиОлешни,городЛебединпоозеруЛебедину,ичтоизвестиебудтогородуХарьковудалсвоеимяпервыйпоселенецказакХарько–несправедливо».
Такимчином,Д.Г.Гумілевськийвважав,щоім′ямістудаларічка,якапротікалапоблизу.Однаквіннерозшифрувавслово«Харків»інесказав,звідкиз′явилосяім′ясамоїрічки.
ПрофесорХарківськогоуніверситетуМиколаЯковичАристов(1834-1890рр.)у1877р.висунувгіпотезу,щоХарківськегородище–цезалишкиполовецькогомістаШарукань;аполовецькеслово«Шарукань»ізчасомтрансформувалосяідоХVIIст.
перетворилосянаХарків.Усвоїйстаттіпрополовецькуземлювінвисловивприпущення:можливо,давнєгородище,намісціякоговирісХарків,булозалишкомполовецькогомістаШарукань.Уперекладізтюрськогослово«шарукань»означає«стійбищескотарів».НазвамістаШарукань,котрезчасомзникло,нібитоперейшлоуназвумісцевоїрічки,якустализвати«Харьков»,авжезвідсиназвапошириласяінамісто,
Сежбоготськікраснії
дівизаспівалинаберезісиньогоморя.
Дзвонячируськимзолотом,оспівуючичасиБусові,леліютьпомстузаШарукана.
«СловоополкуІгоревім,ІгорясинаСвятославового
онукаОлегового»
заснованеукраїнськимикозаками.Проте,насьогоднінемаєдостатньоїкількостіданих,якібмоглипідтвердититочкузоруМ.Я.Аристова.Непідтверджуєтьсявонайданимиархеологічнихрозкопок.
Слідзазначити,щобільшістьвченихпов’язуютьназвумістаізназвоюрічкиХарків.Вониаргументуютьсвоюточкузорутим,щоназварічкивджерелахзустрічаєтьсянабагатораніше,ніжназвамістаХаркова.У1627р.в
«КнигеВеликогочертежа»,якапобачиласвітщедопоявипершихпоселяннадавньомуХарківськомугородищі,докладноописанорічковумережуврайонімайбутньогоміста-фортеціХаркова:«…аЛопинпалавХаркову,аХарковавУды…»або«…АвышеДонецкогогородища,справойстороны,впалавУды