Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
Географічнерозташуванняміста–50010»північноїширотита36013»східноїдовготиГрінвічськогомеридіана,напівденьвідСхідно–Європейськоїрівнининапорубіжжілісостеповоїтастеповоїландшафтноїзони,намісцідезливаютьсяневеликіпритокиСіверськогоДінця–Харків,ЛопаньтаУди.Хвилястийрельєфзгаямитаярами,озерцямитарічкамибувприємнийдлялюдськогоока,атеплийпомірноконтинентальнийклімат–прийнятнийдляпроживання.
КолижбулозаснованомістоХарків?Зякогочасуслідвважатийогозамісто,анегородищечипоселення?Теоретичніпідвалиницьогоаспектуобґрунтовуєнаукаурбаністика.Слідвідзначити,щоджерелаподаютьрізнідатизаснуванняХаркова.Найдавнішуза1630р.письмовузгадкупрожителівмістаподанов«ОписаниегородовизнатныхместечеквпровинцияхСлободскойгубернии»(документХVIIIст.)
В«Описании»єспеціальнийрозділ«ХроногеографическоеописаниесегогородаХарькова1767года»,якийпочинаєтьсятак:«Началонаселениясегогородав7138(1630)году,вкоторомпервыеначалисобиратьсянапоселениемалороссиянеизЗаднепровских,польскихималороссийскихгородов;первейихОсадчийбылИванКаркач;игородокбылпостроендеревянной;стакимукреплением,каковвтогдашнеевремяслужитьмоглоединственнокубежищуотнеприятельскоготатарскогонападения».
УщеодномудокументіХVIIIст.«ТопографическихописанияхХарьковскогонамесничества»підкреслено,щоХарківпобудованозачасівправліннямосковськогоцаряОлексіяв1653р.ІншіджерелазаснуваннямістаХаркованазивають1654р.Так,у«Наказнійпам’яті»,(різновидтогочаснихділовихпаперів)від30вересня1654р.говорилося:
«КоторыечеркасыпостроилисьвЧугуевскомуездепромежречекХарьковаиЛопаниогородовомстроении,ичтовыпоихчелобитьювЧугуевкГ.Спешневуписали,авелелиемугородовогоместаосмотретьиописатьичертежечертитьичеркаспереписать».
Ізприходомцієїгрупипереселенцівіпов’язанонайвірогіднішезаселенняХарківськогогородища.СучаснийхарківськийдослідникД.М.Чорний,зауважує,щонакористьпереселенцівізНаддніпрянщини,ймовірноЧернігівщини,свідчатьікони,яківонивезлизсобою.Проукраїнськекорінняговорятьіпрізвищапереселенців.НакористьукраїнськостіХарковасвідчить
«Именнойсписокжителейг.Харькова1655года»,вякомузначилисяіменачеркас,тобтоукраїнців,щосклали6сотень.
Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
-
1665р.
1668р.
1670р.
1673р.
1675р
1686р.
Українці
2282
(1290–міщани992–
хлібороби)
1491
(поданолишечоловіків)
2101
1277
не
подано
1937
Велико-
роси
133
(представникимосковськогоуряду–«дітибоярські»
та«служилілюди»)
75
(поданослужилілюдибезродин)
415
(збільшеннязарахунокприбуттявіськовихслужилихлюдейдляоборониміставідтатар)
118
(лише«дітибоярськігородовоїслужби»,безвійськовихслужилихлюдей)
625
571
Д.І.Багалійписав:«АлеускладінаселенняХарківбув,можнасказати,чистоукраїнськиммістом,боодразуз’явилисячималакупаукраїнців–587чоловіккозаків,азжінкамитадітьмисевийде,мабуть,2000чол.Вониз’єдналисявкозацькетовариство,поділененасотнійдесятки,зотаманом,сотникамиідесятникаминачолі.Меніпощастилорозшукативархівісписоксиххарківців
зньоговидно,щосебулиукраїнці–Тимошенки,Іваненки,Борщенко,Гордієнко,Кушнір,Котляр,Овчаренко,Жученко,Тетеря,Журавель,Стріхата
інші…УкраїнцісаміпоселилисянавічнежиттяуХаркові,авеликоросійськихслуживихлюдей,часамипосилавросійськийуряд,непоїхволіібезїхньогобажання,недлязаселенняміста,адляйогоохорони.Отже,справжнімипостійнимипоселенцямиХарковабулиукраїнці,котрізбудувалисобібудинки,охазяйнувалися,зорализемлю,зайнялисяремеслом,промисламийторгівлею».
НапочаткуXVIIIст.навітьпосталопитанняпроскасуванняпосадивоєводи,оскількивмістінебулонеобхіднихмосковитів.У1904р.уПетербурзібулавидана«КнигапереписунаселенняХарківськоїгубернії»дезазначено: