
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
Географічнерозташуванняміста–50010»північноїширотита36013»східноїдовготиГрінвічськогомеридіана,напівденьвідСхідно–Європейськоїрівнининапорубіжжілісостеповоїтастеповоїландшафтноїзони,намісцідезливаютьсяневеликіпритокиСіверськогоДінця–Харків,ЛопаньтаУди.Хвилястийрельєфзгаямитаярами,озерцямитарічкамибувприємнийдлялюдськогоока,атеплийпомірноконтинентальнийклімат–прийнятнийдляпроживання.
КолижбулозаснованомістоХарків?Зякогочасуслідвважатийогозамісто,анегородищечипоселення?Теоретичніпідвалиницьогоаспектуобґрунтовуєнаукаурбаністика.Слідвідзначити,щоджерелаподаютьрізнідатизаснуванняХаркова.Найдавнішуза1630р.письмовузгадкупрожителівмістаподанов«ОписаниегородовизнатныхместечеквпровинцияхСлободскойгубернии»(документХVIIIст.)
В«Описании»єспеціальнийрозділ«ХроногеографическоеописаниесегогородаХарькова1767года»,якийпочинаєтьсятак:«Началонаселениясегогородав7138(1630)году,вкоторомпервыеначалисобиратьсянапоселениемалороссиянеизЗаднепровских,польскихималороссийскихгородов;первейихОсадчийбылИванКаркач;игородокбылпостроендеревянной;стакимукреплением,каковвтогдашнеевремяслужитьмоглоединственнокубежищуотнеприятельскоготатарскогонападения».
УщеодномудокументіХVIIIст.«ТопографическихописанияхХарьковскогонамесничества»підкреслено,щоХарківпобудованозачасівправліннямосковськогоцаряОлексіяв1653р.ІншіджерелазаснуваннямістаХаркованазивають1654р.Так,у«Наказнійпам’яті»,(різновидтогочаснихділовихпаперів)від30вересня1654р.говорилося:
«КоторыечеркасыпостроилисьвЧугуевскомуездепромежречекХарьковаиЛопаниогородовомстроении,ичтовыпоихчелобитьювЧугуевкГ.Спешневуписали,авелелиемугородовогоместаосмотретьиописатьичертежечертитьичеркаспереписать».
Ізприходомцієїгрупипереселенцівіпов’язанонайвірогіднішезаселенняХарківськогогородища.СучаснийхарківськийдослідникД.М.Чорний,зауважує,щонакористьпереселенцівізНаддніпрянщини,ймовірноЧернігівщини,свідчатьікони,яківонивезлизсобою.Проукраїнськекорінняговорятьіпрізвищапереселенців.НакористьукраїнськостіХарковасвідчить
«Именнойсписокжителейг.Харькова1655года»,вякомузначилисяіменачеркас,тобтоукраїнців,щосклали6сотень.
Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
-
1665р.
1668р.
1670р.
1673р.
1675р
1686р.
Українці
2282
(1290–міщани992–
хлібороби)
1491
(поданолишечоловіків)
2101
1277
не
подано
1937
Велико-
роси
133
(представникимосковськогоуряду–«дітибоярські»
та«служилілюди»)
75
(поданослужилілюдибезродин)
415
(збільшеннязарахунокприбуттявіськовихслужилихлюдейдляоборониміставідтатар)
118
(лише«дітибоярськігородовоїслужби»,безвійськовихслужилихлюдей)
625
571
Д.І.Багалійписав:«АлеускладінаселенняХарківбув,можнасказати,чистоукраїнськиммістом,боодразуз’явилисячималакупаукраїнців–587чоловіккозаків,азжінкамитадітьмисевийде,мабуть,2000чол.Вониз’єдналисявкозацькетовариство,поділененасотнійдесятки,зотаманом,сотникамиідесятникаминачолі.Меніпощастилорозшукативархівісписоксиххарківців
зньоговидно,щосебулиукраїнці–Тимошенки,Іваненки,Борщенко,Гордієнко,Кушнір,Котляр,Овчаренко,Жученко,Тетеря,Журавель,Стріхата
інші…УкраїнцісаміпоселилисянавічнежиттяуХаркові,авеликоросійськихслуживихлюдей,часамипосилавросійськийуряд,непоїхволіібезїхньогобажання,недлязаселенняміста,адляйогоохорони.Отже,справжнімипостійнимипоселенцямиХарковабулиукраїнці,котрізбудувалисобібудинки,охазяйнувалися,зорализемлю,зайнялисяремеслом,промисламийторгівлею».
НапочаткуXVIIIст.навітьпосталопитанняпроскасуванняпосадивоєводи,оскількивмістінебулонеобхіднихмосковитів.У1904р.уПетербурзібулавидана«КнигапереписунаселенняХарківськоїгубернії»дезазначено: