
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
ДикеПоле.
Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
ДикеПоле
Післятого,якполчищататарЧингізханау1238р.знищилиПереяславськекнязівство,цямісцевістьздругоїполовиниХІІІст.ідокінцяХVІст.буламайжепустельноютериторію.«ПустельнеПоле»називалиціземлізахідноєвропейськісередньовічнігеографи,Степ–влучно,якпострілстрілиназивалиціземлітатари,ДикеПоле–по-слов′янському.Уцейчастериторіямаластатус«нейтральноїсферивпливу»безчіткоокресленогокордону,яказ13ст.услаласяміжземлямируськихкнязівствітериторієювласнеОдриіякувикористовувалиугосподарськихпотребахобидвісторони.Щорічнонавесні,колистепивкривалисятравою,татаривиступаливчерговийпохід.ЧерезтериторіюДикогоПоляпроляглишляхи,якимитатариробилисвоїнабіги.ВонидобрезналишляхиузаселенуМосковщинуівибиралитакі,щобнетребабулопереправлятисячерезглибокійширокірічки.Коливсежтакитрапляласяїмнадорозіякасьрічка,тонанійробилисвоїосібнібродиабоперелази.
«КнигаВеликогоЧертежа»,складенав1627р.уРозрядномуприказіМосковськоїдержави,називаєодинадцятьтакихбродівабоперелазів–Каганський,Абашкин,Шебелинський,Ізюмський,Татарськийтаінші;крімцихбулощебагатоінших,якінемалиназви.Булитатарськіперелазиінаіншихрічках–нарічкахСеймі,Коломаку,Вовчій,Мерчику,Торчі,Осколі;наТихійСоснібуло14перелазів,наякихбулизробленібаштиіпалі.
СлаветнийМуравськийшляхпростувавпомежиріччюДніпровогойДонськоговодозборіввідПерекопудоТуливерхів′ямибагатьохрічок,аленепересікавжодноїзних.ЗПерекопуцейшляхішовдоверхів’яМолочнихВод,проходивпоміжверхів’ямиМолочнихіКінськихВод,порічціБик,ішовміжрічкамиВовчимиВодамиіТороччюідаліпоХарківщинііКурщині,потімпомежиріччюводозборівДонайОкидоТули.Він,якписавД.І.Багалій,проходивпоТаврійській,Катеринославській,Харківській,КурськійіОрловськійгуберніях.
ВідгалуженнямиМуравськогобулиІзюмськиййКальміуський.ПершийпочинавсяусамоїверховиниОрелівКатеринославщинііішовпоІзюмськомуйіншихповітахХарківськоїгуберніїйзновуєднавсязМуравськимнаКурщині.КальміуськийшляхвідходивіщебільшенасхідтаішоводверховиниМолочнихВоддомістаЛивен(Орловськоїгубернії),проходячипоХарківщині,
ВороніжчинійКурщині.Протопталицейшлях,або,яктодіказали,сакму,татариуХVІст.Крімцихнайголовнішихбулочималоіншихтатарськихшляхів,наприклад,Бакаєвшлях,Кончаківськийшляхйіншіменші.Крімцихтатарськихшляхів,булищеймосковськітаукраїнські–СтарийПосольський,НовийПосольський,РомоданівсьийтаСагайдачний.В.Л.Маслійчук,сучаснийдослідникСлобожанщинивідзначає:
«ПоволінаприкінціXVст.українськенаселенняпочалоопановувативтраченізапустіліпростори.Енергійні,сміливі,відчайдушнілюдивирушаливстепілісостепна«уходи»:полюватинадикогозвіра,рибалити,забиратимедудикихбджіл,грабуватитатар.Самеотака«уходницька»колонізаціястановилаособливістьусьогосхідноукраїнськогожиття».
ДосерединиXVIст.територія,наякійвиниклизгодомслобідськікозацькіполки,була«ДикимПолем»,власне,контактноюзоноювзаємодіїміжКримським ханством, прикордоннямВеликогокнязівства Литовського таМосковськоїдержавибезчітковираженоїдержавноїприналежності. Відтак,протягом кількох століть земля, на якій в майбутньому сформуваласяСлобідськаУкраїна,маланазвуДикеПоле–територіябезчітковираженоїдержавноїприналежності.