
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Досліджував скіфські поховання на
територіїХарківщиниБорисАндрійовичШрамко,докторісторичнихнаук,професорХарківськогоНаціональногоуніверситету,членкомісіїЮНЕСКОповивченнюдавньоїметалургіїтазаліза–одинзпровіднихскіфологіввУкраїні.
Сучасніукраїнськіархеологи
свідчать,щомеланхлени–одинзнайпершихетнонімів,щодійшовдонасіозначавчастинудавньогонаселення,якепроживалоуСхіднійЄвропі.
Залишкипоселеньлісостеповихземлеробів–меланхленівбулознайденовмежахХарковарайоніОлексіївки,Жихаря,НовоїБаварії,Верещаківки.Археологічнідослідженняпропоселенняімогильникиранньогозаліза(вбасейніСіверськогоДінця
– Геродот назвав його Іргіс) описаніБ.А.Шрамком в монографії «ДревностиСеверскогоДонца». Сарматськіпам’яткинатериторіїХарківщини,яківзагалівУкраїні,представленізнахідкамипоховань,яківиявленіголовнимичиномустеповихрайонахХарківськоїобласті.Такіпам’ятки або окремі сарматські речідосліджувалися біля сіл Бунаково таРождественки(Лозівськогорайону),містаБалаклії(Балаклійськогорайону),сілВеликіПроходи та Шовкопляси (Дергачівськогорайону),Любовки(Краснокутськогорайону),сілВоскресенівкитаКолки(Богодухівськогорайону),селаЯремівка(Ізюмськогорайону).
Погасликострищастоянок.Уземлюпішлиплемена.Забраливхолоднікурганисокири,мечійписьмена.Стьмянілибраслетиігребені,
Розпалисьнамистаразки,ЩоїходягалидревніСмаглявіюніжінки.
Iкелихисрібні,ічаші,
Щойшлипокругуколись,Покрилисяпорохомчасу
Iхолодомтлінувзялись...Та,може,меніздалося–
Ачасневсепереміг.
НачашахтеплозбереглосяТихвуст,щоторкалисяїх.IвпутатяжкіклинописніЗакованаздавніх-давен,
ВстепуоживаєпісняДавнозанімілихплемен.
ЛінаКОСТЕНКО
ПершіпохованнясарматівнанашійтериторіїбулидослідженінапочаткуХХст.Так,сарматськепохованнябулопідчасрозкопокО.М.Мельникому1901р.івкурганіпоблизуселаВоронцовки.Упоховальнійяміізскелетомбулознайденофрагментидвохпосудин,зробленихнагончарномукрузі,14дрібнихнамистинсиньогосклатабронзові:невеликафібула(застібка),мініатюрнапряжечка,тонказгорнутавтрубочкупластинатаіншіречі.
Історикитасучасникивідзначаливажливурольжінокусарматів.Геродотпише, що й скіфи називали сарматів
«підвладнимижінкам».Усередовищісарматівіснувализначнізагонижінок-воїнів,якихгрекиназивалиамазонками.УбагатьохжіночихпохованняхІтис.дон.е.напівдніСхідноїЄвропипідчасархеологічнихрозкопоквиявленопредметиозброєння,зокреманаконечникистріл.
Майже600роківсарматинаводили
Особливурольусарматів
відіграваликоні,зякимибувпов’язанийодинзосновнихрелігійнихкультів.Часто
сармати,шкодуючи
своїхчотириногихдрузів,клалидомогилихазяїнанеконя,якскіфи,айогосимвол–вуздечку.
жахнаантичнийсвіт,алеуІІІст.н.е.їхньомуволодарюваннювукраїнських
земляхнаставкінець.Історіяповторилася:спершунищівногоударуїмзавдалиготи–германськіплемена,щопросунулисязПівнічногоЗаходу,авдругійполовиніІVст.н.е.їхдобилигуни,названісередньовічнимихроністами«кароюбожою».Сарматизійшлизісторичноїарени,йлишестеповікурганизберігаютьпам’ятьпронарод,зависловомгреків,«оперезаниймечем».
Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
НатериторіїХарківщинипершіпам'яткичерняхівськоїкультури,якуархеологивважаютьетнокультурноюспільнотою,сформованоюнаґрунтіукраїнськихетнічнихгрупII–Vст.н.е.,постаютьвдругійполовиніIIIст.н.е.СелищачерняхівськоїкультурибулозафіксованоякнатериторіїсучасногоХаркова(майданКонституції,майданСоборності,станціяОснова,селищеВеликаДанилівка,селищеЖихар),такінатериторіїобласті−вДергачівськомуррайоні(селоПересічна),Зміївському(селоСоколово).
Великіземлеробськіпоселенняназвемоцихлюдейумовно−черняхівцями
розташовувалисянасонячнихберегахмалихрічок.Населеннятакихпоселеньмешкаловнапівземлянкахабоназемнихжитлах,стіниякихобмазувалисяглиною.Дляопаленняжителвлаштовувалисявідкритівогнища,глинобитніпечійпечі-кам'янки.
ПрогрошовуторгівлюміжчерняхівськимиплеменамиіРимськоюімперієюсвідчатьчисленнізнахідкиримськихмонетнатериторіїУкраїни.НаХарківщинівченимизареєстрованопонад70знахідокримськихмонетІ-IVст.н.е.Переважначастинамонетзнайденапоблизумалихрічок,такихякУди,Мжа,Лопань,Харків,Мерчик.Підчас
розкопокчерняхівськихпоселеньбулизнайденізнаряддяземлеробськоїпраці–сошники,плужніножі,коси,серпитощо.Черняхівцямбуливідомівсіголовніпольовікультури:жито,пшениця,ячмінь,просо,овес,віка,гречка,горох,коноплі.Окрімземлеробства,черняхівськенаселеннязаймалосяскотарством(розводилисвиней,коней,великутамалурогатухудобу),рибальством,полюванням,збиральництвом.
Знайденірізноманітнімонетияскравопідтверджуютьдумку,щонавітьнайвіддаленішачастинанаселеннячерняхівськоїкультури,якамешкалав
ПрогрошовуторгівлюміжчерняхівськимиплеменамитаРимськоюімперієюсвідчатьчисленнізнахідкиримськихмонетнатериторіїУкраїни.НаХарківщинівченимизареєстрованопонад70знахідокримськихмонетІ-IVст.н.е.Переважнучастинумонетзнайденопоблизумалихрічок,такихякУди,Мжа,Лопань,Харків,Мерчик.
басейніСіверськогоДінця,булавтягненавінтенсивнугрошовуторгівлю.
Власнеслов′янськіплеменаз′являютьсянатериторіїсучасноїХарківщиниуVIIст.Це–сіверяни,представникироменськоїархеологічноїкультури–однинз12племіннихсоюзів,зякихіпосталаКиївськаРусь.ТериторіюїхрозміщенняможнаокреслитибасейномДесни,Сули,Псла,Ворскли,СіверськогоДінця.
Натериторіїобластізнайденоселищайгородища–білямістІзюма,
Чугуїва,уЗміївськомурайоні.НатериторіїХарковазнаходилосялегендарнеДонецькегородище(розкопавБ.А.Шрамко),відякогодослідниквиводитьзаснуваннямістаХаркова.Жителігородищамалиширокіторговізв′язкиізПерсією,Хозарією,АрабськимХаліфатом.НаДонецькомугородищібулознайденозалишкиамфор,вякихколисьзберігалосявиноімасло,жіночіприкраси.ТогочасненаселенняДонецькогогородища,якеналежалодороменськоїархеологічноїкультури,булознищенонапочаткуХст.печенігами,
яківторглисязПівнічногоПричорномор′я.
УVIII-Xст.частинасучасноїХарківщинизвоювавХозарськийкаганат,прощосвідчатьпам′ятки,знайденібілямістБалаклія,Ізюм,залізничноїстанціїБорова,натериторіїХаркова.У1900р.місцевийвчительВасильОлексійовичБабенко(1877–1955)услободіВерхнійСалтіввідкривірозпочавдослідженнякатакомбногомогильника,матеріалиякогодемонструвалисянаXIIархеологічномуз'їздіуХаркові(1902р.).Старожитностібуловиділеновокремуархеологічну
Увсьомуареалікультури
трапляютьсянаписи,виконанірунічнимписьмом,малюнки-графітінацеглі,обробленомукамені,кераміці,кістці.УпохованняхНетайлівського,ДмитрієвськоготаВерхньосалтівськогомогильниказнайденоарабськідирхеми,причомузостанньогопоходитьблизько100монет.
культуру,якаотрималаназвусалтівськаабосалтово-маяцька(VІІІ-Хст.).
Протягом1900-1915рр.В.О.Бабенкодослідив255катакомбнихпохованьнаСалтівськомумогильнику,вирахувавйогозагальнуплощу,описавСалтівськегородищетарозпочавдослідженнясусідніхзСалтівськиммогильникомгородищ–ВовчанськогоіТаволжанського.У70-90рр.цюкультурудосліджувалихарківськіархеологи,зокремаБ.А.Шрамко.Питанняетнічноїналежностіносіївсалтівськоїкультуридоситьскладне.Надумкудослідниківсалтівськукультурузалишилинароди,яківходилидоскладуХозарськогокаганату:алани(лісостеповеПодоння),болгари(Приазов'я,Крим,степовеПодоння)іхозари(Дагестан).
Археологічнимидослідженнямивстановлено,щоврайоніс.ВерхнійСалтівнаправомувисокомуберезіСіверськогоДінцяуVIII-Xст.існувало
великемістоплощею120га.Упівденно-східнійчастинімістазнаходиласяміцнафортецязкам'яноюцитаделлю.
Територіальноізазмістомпам'ятокматеріальноїтадуховноїкультуривонавідповідаєєдинійдержавнійполітичнійорганізації–Хозарськомукаганату.ПроцесформуваннядержавницькоїкультуриХозаріїбулоперерванопеченізькимивторгненнямитапоходамикиївськогокнязяСвятослава964-966рр.ЗрозпадомХозарськогокаганатувXст.зникаєісалтівськакультура.У60-тірр.Хст.СвятославзавдавХазарськомукаганатужорстокогоудару,післячогоцятериторіяувійшладоскладуКиївськоїРусі.