3. Господарство українських земель первісної доби.

Трипільська культура. (у 1896 р. – виявили перше поселення Тр.) 4 – початок 2 тис. до н.е. село Трипілля на Київщині. Енеоліт – мідно-камяний вік.

Трипільська культура – була в енеоліті. Культура існувала на величезній території від Румунії до Сумщини. Прийшли з румунського Прикарпаття.

Її відкрив чех – непрофесійний археолог – Вікентій Хвойка. На території України знайдено понад 1000 трипільських поселень.

Жили в одно та двоповерхових будинках.

Землероби – вирощували пшеницю, жито, ячмінь, бобові. Гончари – глиняний посуд. Розводили худобу, на биках орали поля.

Будинки по колу. Жило до 10 тис. людей. Всі міста було пристосовано до оборони. Але землеробство екстенсивне – кожні 50-100 років були змушені переселятися на нові місця. Мали знаряддя з кременю, першими освоїли кування та вироби з міді.

Використовували ноу-хау тієї доби – домотканий одяг, а не шкури. Високого рівня досягло керамічне виробництво. Знали гончарний круг.

Існував культ великої матері – матріархат. Були храми –жертвоприношення (в тому числі й людські).

Антропологічно нагадували вірменоїдів.

Змінився клімат – зросла сухість.

Окрім того не витримали наступу більш агресивних цивілізацій.

4. Дослав'янські народи.

Грецькі колонії.

Починаючи з 7 ст. до н.е. міста-держави. Ольвія, Феодосія, Херсонес Таврійський (поблизу Севастополя). На сході Криму в 480 р. до н.е. сформувалося Босфорське царство. Кожне місто - це рабовласницька республіка. Верховна влада народним зборам, але жінки, раби та іноземці не мали права голосу. Мали наймане військо зі скіфів греків, фракійців.

Займалися землеробством, ремеслами: суднобудування, лише у місті Пантікапеї (на місті суч. Керчі) діяли доки де могли одночасно ремонтувати або будувати 30 суден.

Також активно торгівля зерном, а окрім того і лісом, медом, рабами.

Було два періоди:

- грецький 7-1 ст до н.е.

- римський 1-середина 4 н.е.

Починаючи із 3 ст. до н.е. колонії занепадають. Загальна криза була спричинена розкладом рабовласницького строю, а також постійними нападами скіфів. Окрім того, зіграло принципову роль й економічне питання: єгипетська пшениця була дешевшою, відповідно, купувати її було значно вигіднішим, ніж перевозити з далеких колоній, до того ж постійно наражаючись на небезпеки.

З І ст. до н.е. стали васалами Риму – сприяло піднесенню, але 3 ст. н.е. навали готів (270 р.), а через 100 років гунів, як наслідок знищення всіх міст-держав й занепад і ліквідація колоній.

В цей час, наприкінці епохи бронзи на території України з'являються кимерійці. – воїни, кочове скотарство. Але одними з перших навчилися обробляти залізо. Високий рівень виробів з бронзи. Про них писали Геродот, Гомер, асирійські, іудейські та урартські автори. За їх даними земля кімерійців від Карпат до Кубані.

У могили клали зброю, коней. У південній Україні відомо до 50 таких поховань.

На чолі окремих племен стояли вожді. Мистецтво своєрідне – складним орнаментом прикрашали руків’я мечів, вуздечки.

Але з 6 століття до н.е. про кимерійців вже не згадувалося.

Їм на зміну у 7 ст. до н.е. Скіфи – прийшли зі Сходу (Середня Азія, або степи між Каспієм та Кавказом). Можливо частка з них була місцевого походження – називали себе борисфенітами, а Борисфен – це давня грецька назва Дніпра). Швидко захопили велику територію від Дону до Дунаю. Наприкінці 6 ст. до н.е. формується державне утворення Велика Скіфія. Столиця в р-ні сучасного м. Кам’янка-Дніпровська на Запоріжжі. Скіфи орачі та скіфі землероби –вважаються автохтонним населенням, а скіфи кочовики – жили на возах, розводили коней. Царські скіфи – всі племена були зобов'язані сплачувати їм данину.

З 7 ст. до н.е. у скифів відбувається перше становлення на території України монархії.

Скіфи-плугарі будували величезні міста – на Полтавщині - Бєльське городище за площею не поступається Вавілону.

Торгували з грецькими містами. Продавали хліб, мед, віск, хутро, а закуповували різні вина, зброю, дороги тканини, олівкову олію тощо.

Проіснували до 3 ст. н.е.

Під впливом скіфів формувалася релігія многобіжжя. Богиня домашнього вогнища Табота, повелитель неба Папой, бог війни Арей.

Існував культ верховного бога – Перуна, русалки, упирі. Був культ предків – ставили кургани і на них баби.

3 тис. до н.е. занепад скіфів, прийшли сармати, але після військових поразок скіфи відступили у Крим і утворили там Малу Скіфію. Столиця біля сучасного Сімферополя. У 2 ст. до н.е. скіфський цар Скімур намагався підкорити грецькі міста-держави на Кримському півострові. Підкорив Ольвію, але решта міст боронилася. У 3 ст. н.е. під ударами готів розпалися – асиміляція.

З 3 тис. до н.е. занепад Скіфів і прихід Сарматів. (прийшли зі Сходу багато племен об’єдналися: роксолани, язигі, алани і т.д.) назву іноді переводять як «перев'язаний мечем». Належали як і скіфи до іраномовної групи. Кочове тваринництво – багато воювали. Жили у фургонах. Головним предметом їх культу був меч – уособлення бога війни. Сарматська кіннота наступала клином (згодом цей стиль наслідували середньовічні лицарі) і вважалася непереможною. Мали панцирі – запозичені у римлян, шоломи, кольчуги. Як і скіфи – скальпували ворогів. Сарматська дівчина не виходила заміж поки не вб’є ворога. Контролювали величезні території майже 600 років, але потім поразка від готів. А у другій половині 4 ст. н.е. нова поразка від гунів (прийшли з Центральної Азії). Пізніше сходять з історичної арени.