Тема 4. Економіка індустріальної епохи. План

1. Промисловий переворот.

2. Модернізація економіки України в ХІХ – початку ХХ ст.

3. Світове господарство у 1914-1939 рр.

4. Економічні трансформації України: від боротьби за державність до трагедії соціалістичної модернізації (індустріалізація, колективізація).

Основні поняття теми: промисловий переворот, нові класи, механізація, буржуазія, парові двигуни, монополії, цукровий синдикат, іноземний капітал.

1. Промисловий переворот.

Промисловий переворот – перехід від ручного, реміснично-мануфактурного виробництва до великого машинного фабрично-заводського. (Характеризувався механізацією – впровадженням парових двигунів, створення нових галузей – машинобудування). У соціальному плані – поява нових класів – фабрикантів і пролетаріату (найманих робітників).

АНГЛІЯ

Батьківщина першого промислового перевороту – він розпочався наприкінці 18 – початку 19 ст.

Передумови: внутрішні:

• буржуазна революція;

• аграрний переворот (розвиток високотоварного сільського господарства, фермери інтенсивно поліпшували агротехніку і агрокультуру, застосовувалися машини, мінеральні добрива, що в свою чергу сприяло звільнення великої кількості людей зі сфери сільськогогосподарства і перенаправлення їх на роботу на заводи і фабрики).

• завершення формування і консолідації нації і як наслідок формування єдиного національного ринку.

Зовнішні:

• пограбування колоній (на той момент Англія найбільша колоніальна держава світу – Північна Америка, Індія тощо. Бристоль стає центром работоргівлі. Виник так званий трикутник торгівлі. Англійські товари «ширвжитку» йшли в Африку, там купували рабів, яких везли в Індію, де купували цукор, бавовну, патоку тощо.

• постійні війни в Європі, що забезпечувало попит на англійські товари;

• географічне розташування Англії – водні комунікації, гавані, наявність корисних копалин.

І зрозуміло, що потужним чинником став технічний прогрес.

У 1733 році механік Джон Кей удосконалив ткацький верстат, що збільшило продуктивність праці в 2 рази. Потім ще низка удосконалень і як наслідок у 1785 році створення Едмундом Картрайтом механічного верстату, який заміняв роботу 40 ткачей. У 1785 році Картрайт створив ПЕРШУ механічну ткацьку фабрику із 20 верстатами.

Також розвивається металургія – бо збільшується потреба у металі.

1769 рік – винахідник Джеймс Ватт створює ПЕРШУ парову машину – основне джерело енергії промисловості. а її застосування у текстильній промисловості збільшує випуск тканин в 3 рази.

На початок 19 століття в Англії працювало вже 320 парових машин, причому зростала їх потужність. До середини століття потужність зросла у понад 120 разів, а на 1870 рік – у 800 разів.

Гірше було із розвитком транспорту. Перший варіант парового «механічного коня» у 1769 році пересувався із швидкістю 4,5 км. на годину(!), і міг проїхати всього 12 хвилин, після чого у котел треба було підливати води – стара вся википала, але не мав гальм – врізався у стіну будинку і вибухнув «на весь Париж». Але вже у 40-их роках 19 ст. паровий пасажирський транспорт і тагачі завоювали розвинуті країни.

У 1807 році ірландець Роберт Фултон у США побудував перший пароплав, а вже з 1811 року виробництво пароплавів розгорнулося в Англії.

У 1825 році перший локомотив (винайшов Стефенсон), який розвивав швидкість до 20 км. на годину. Як наслідок в Англії будівництво залізниць – їх довжина з 1835 – по 1850 рр. збільшилася у 23 рази.

Також відкриття у сфері звязку – у 1837 році – британці винайшли телеграф, а у 1847-1852 роках вже було прокладено першу телефонну лінію між портами Дувр і Кале.

Загалом держава активно СТИМУЛЮВАЛА винахідників-інженерів.

Як наслідок – виникли промислові райони, з'явилася спеціалізація регіонів.

Зросла продуктивність праці (за період 1770-1840 рр. – у 27 разів).

На середину 19 ст. Англія перетворилася на «фабрику світу» - виробляла половину (!) світової промислової продукції. Пролетаріат станови майже 46% зайнятого населення, у містах жили 75%населення – аграрна країна відійшла у минуле.

Розвитку сприяла і економічна політика – поки своя промисловість не зміцніла – було дуже високе мито на іноземні товари, а потім, коли конкуренція стала вже не страшною – проголосили свободу торгівлі так зване «фритрейдерство» - (вільна торгівля), повне звільнення від мита майже всіх товарів – це дало забезпеченість дешевою імпортною сировиною і продовольством і натомість як крок у відповідь з боку іноземних держав полегшило збут англійських товарів.

НІМЕЧЧИНА

Промисловий переворот розпочався пізніше ніж в Англії і Франції – у 30-ті рр. 19 ст. Гальмувала головна проблема: політична роздробленість країни. Існували різні незалежні німецькі держави – їх кількість від кількох сотень у 18 ст. до кількох десятків у 19 ст. Як наслідок кожна країна мала власні гроші - у 18 ст. карбувалося до 600 монет(!), власні податки – приміром при перевезенні товарів із Дрездена в Магдебугр мито доводилося сплачувати 166 разів. Промислові райони в країні працювали, але практично ніяк не зв'язані між собою.

Втім, слід відзначити принципове питання - феодальна залежність селян була скасована ще у 1807 році, що виступало вагомою передумовою розвитку вільної найманої праці.

Як наслідок промисловий стрибок у Німеччині повинен був розпочатися із об'єднання країни. У 1833 році у так званий Митний союз – об'єдналося 18 держав на чолі із Прусією. Починають застосовуватися парові машини, але в дуже обмеженій кількості – на 1837 рік діяло всього 8 таких машин, в цей час тільки на бавовняних фабриках Ланкашира в Англії діяло 714 парових двигунів.

Другий етап промислового перероту у Німеччині – це 50-60-ті рр. 19 ст. Стимулом стала боротьба за об'єднання Німеччини і підготовка до війни із Францією. Це прискорює розвиток промисловості, зокрема ВПК. Будівництво залізниць теж об'єднувало країну.

Особливістю стало те, що промисловий переворот в Німеччині будувався на власних технічних відкриттях і розробках, а також і те, що німці будували як на ті часи одразу заводи-гіганти, в які вкладали найновіше обладнання. (Тобто довго ворогували між собою, але потім стартували потужно). Більше того, німецька промисловість розвивала не окремі галузі як Англія або Франція, а одразу всю економічну структуру і легку і важку промисловість більш-менш пропорційно.

Як наслідок на 1870 рік Німеччина за видобутком вугілля, виплавлянням чавуну, довжиною залізниць випереджала Францію, а за темпами зростання промисловості та виробництва засобів виробництва випереджала і Англію. Її доля у світовому виробництві склала 13%.

ФРАНЦІЯ

Промисловий переворот мав свої особливості. Розпочався пізніше ніж в Англії, йшов повільніше. Причина – затяжні війни, які вела Франція, намагаючись встановити свою гегемонію в Європі. Окрім того, як не дивно, але інертність мислення промисловців, які не квапилися впроваджувати нові технології, та і виробляла французька промисловість у своїй масі предмети розкоші – де домінувало ручне виробництво, яке не потребувало нових технологій.

Проблемним було впровадження парових машин, якщо в англійській промисловості на початок 19 ст. вже працювало понад 5 тис. парових машин, то у французькій лише 15.

Окрім того специфікою Франції став розвиток банків і велика кількість банкірів і фінансистів жили за рахунок банківських процентів, а зовсім не виробництва.

Переворот йшов у 3 етапи.

1-й: реформи Наполеона Бонапарта – створення Французького банку, Ради у справах фабрик та мануфактур, а також і економічна блокада Англії, запроваджена у 1806 році, яка обмежила приток англійських товарів – все це сприяло розвитку власної промисловості. Але не всіх галузей (переважно легкої: взуття, сукно тощо) – як негатив це закрило шлях новим аглійським винаходам, машинам, верстатам.

2-й: 1815-1848 рр.

3-й: після революції 1848-1849 рр. загальний обсяг промислової продукції зріс за період 1851-1865 рр. у 2 рази. Кількість парових двигунів зросла з 7,7 тис. до майже 28 тисяч. За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовані мита. Але специфіка залишалася – розвивався банківський капітал – давали позики всьому світові. І промислової країною так і не стали – 40% все ще були зайняті у сільському господарстві.

США

Промисловий переворот почався рано - у 18 ст. Особливістю стала відсутність феодальних пережитків - приміром, цехових порядків.

Сприяло вигідне територіальне розташування. Створення незалежної держави дозволило абсолютно не втручатися у військові конфлікти в Європі між Англією і Францією. Більше того під час Наполеонівських війн Америка стрімко збагачувалася, постачаючи воюючим сторонам зброю.

Вже 5-й президент Монро у 1823 році проголошує доктрину Монро – «Америка не допустить, щоб європейські країни втручалися в її внутрішні справи». «Америка для американців».

Особливість американського промислового перевороту – він відбувався за рахунок європейського інтелекту, робочої сили і капіталів – все це несли із собою емігранти. Вдалося перетягти в Америку навіть перші прядильні машини, їх переправили із Англії, незважаючи на всі заборони англійського Уряду – контрабандою.

Але завдяки розумним мізкам з усіх країн Америка робить цілу низку важливих відкриттів та винаходів: швейна машина Зінгера, бавовноочисна машина, яка підвищила продуктивність праці одразу в 100 разів, пневматичне гальмо, електоромагнітний телеграф Морзе, машина для виготовлення взуття, фосфорні сірники, паровий молот тощо.

А найбільших успіхів досягає будівництво залізниць (країна ж велика). Тільки за 20 років: 1830-1850 рр. – збільшується у 300 разів.

Але розвиток промисловості гальмують Південні штати – в них рабовласництво – проблема негрів. Як наслідок з 1810 р. по 1850 промислова продукція зросла на Півночі у 8 разів, а на Півдні всього у 3 рази. Загалом Північ випускала 75% промислової продукції країни.

Як наслідок війна між Північчю і Півднем у 1861-1865 рр. перемога Півночі. Завдяки тому, що у 1862 році було прийнято Акт про поселення. Який давав право кожному громадянину США, який досяг 21-річного віку після сплати 10 доларів (смішна і доступна кожному сума) отримати 60 гектарів землі, які ставали його повною власністю після 5 років проживання на ній.

Це сприяло розвитку аграрного сектору – з 1862 – 1901 рік експорт пшениці збільшився у 5 разів, кукурудзи у 16 разів.