4.4. Захист від шуму.
Шумовий вплив оцінюється величиною рівня звукового тиску, що вимірюється в децибелах (допустимо 120дб).
Боротьба з шумом шляхом зниження його рівня в джерелі, а також будівельно-акустичними методами.
Коефіцієнт
звукопоглинання
,
(18);
де: 
- енергія прямого звуку, що випромінює
джерело;
- енергія відбитого звуку.
Розділ іі. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення цивільних будівель.
Лекція № 5.
5. Основи проектування житлових будинків.
5.1. Класифікація житлових будинків.
Житлові будинки розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: за призначенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням.
За призначенням розрізняють:
квартирні будинки для постійного проживання сімей різного складу;
гуртожитки для тривалого проживання певного контингенту населення в зв'язку з навчанням або виробничою діяльністю (студенти, робочі, молоді спеціалісти);
готелі для короткочасного проживання;
будинки для пристарілих понад 60 років і інвалідів, що потребують спеціальної допомоги.
За повірховістю:
Малоповерхові (1-2
поверхи), середньоповерхові (3-5 поверхів),
підвищеної поверховості (6-9 поверхів),
багатоповерхові (
10).
В свою чергу багатоповерхові будівлі діляться на такі категорії:
І – 10-16 поверхів (до 50 м);
ІІ – 17-25 поверхів (до 75 м);
ІІ – 26-40 поверхів (до 100 м).
ІV - >40 поверхів (>100 м) – висотні будинки.
Із збільшенням поверховості росте і вартість за рахунок додаткового інженерного обладнання (ліфти, сміттєпроводи, електроплити і т. ін.).
За конструктивним рішенням:
безкаркасні (поздовжні чи поперечні несучі стіни);
панельні;
каркасні (з повним чи неповним каркасом).
5.2. Квартирні житлові будинки.
Квартира є основним елементом житлового будинку. Їх планувальне рішення повинно задовольняти багатофункційному призначенню в зв'язку з різнохарактерними життєвими процесами, що протікають в її стінах: відпочинок, сон, індивідуальна робота, виховання дітей, ведення домашнього господарства, приготування і прийняття їжі, підтримка особистої гігієни і т. ін. В квартирі люди проводять більшу частину свого життя.
У відповідності з функціональним призначенням квартира включає житлові кімнати – загальну кімнату для сумісного перебування сім'ї та спальні для їх членів, а також підсобні приміщення – кухня, передня, ванна, убиральня, кладовки, влаштовані шафи.
Загальна кімната
-
.
Зручне розташування в ній меблів
досягається при співвідношенні її
розмірів в межах 1:1 до 1:5. Бажано щоб
загальна кімната була ізольована, але
при числі спальних кімнат
допускається прохід в одну із спальних
кімнат.
Спальні кімнати розрізняють за призначенням:
одна 12-14
для батьків, а інколи і для дитини до
3-х років;друга 10-12 для двох членів сім'ї;
третя 8-10 - для однієї людини.
Раціональне співвідношення розмірів спальних кімнат 1:1,5…1:2.
Кухня – для приготування їжі, у відповідності з чим в ній розташовують необхідне інженерне обладнання та меблі: кухонна плита (газова чи електрична), мийка, холодильник, робочий стіл, шафи-столи, навісні шафи, ролички. Технологічно доцільне одностороннє або кутове розташування кухонного обладнання.
Санітарні примішення квартир проектують у вигляді суміщених або роздільних вузлів. Суміщений вузол: ванна (або душ), умивальник, унітаз; роздільний – ванна (ванна, умивальник, біде), унітаз.
Санітарні приміщення проектують як правило з штучним та природним освітленням першим чи другим світлом (через фрамуги в перегородках).
Ширина
прихожої
.
Житлові
(жилі) кімнати проектують з природнім
освітленням через вікна, площа яких
повинна бути
площі підлоги.
Класифікація квартир по числу кімнат:
1 – 1-2чол; 2 – 2-3чол; 3 – 3-4чол; 4 – 4-5чол; 5 – 5-6чол та ін. кімнатні.
В квартирах любого типу передбачають компактне розташування приміщень і зручний взаємозв'язок між ними. Найбільш вдало ця задача вирішується при дотриманні принципу функціонального зонування приміщень. При цьому квартира в цілому розділяється на дві зони:
зона загальної кімнати з кухнею та передньою;
зона спальних кімнат з санітарним вузлом.
Функціональне зонування квартири може здійснюватися в одному або двох рівнях.