3.4. Методи проектування і технічно-економічна оцінка проектних рішень.

Проект будівлі або споруди представляє собою комплекс креслень, розрахунків і пояснювальної записки, необхідніх для зведення будівлі та обгрунтування прийнятих рішень. Проект супроводжується кошторисом, в якому визначені необхідні для зведення будівлі витрати будівельних матеріалів, затрати праці та вартість об'єкта.

Проекти розробляються колективами спеціалістів проектних організацій (архітектори, інженери-конструктори, інженери-технологи, спеціалісти по інженерному обладнанню, технології та організації будівництва, економісти).

Вихідним документом для розробки проекта є завдання на проектування. Його складає організація-замовник. В завданні вказується місце будівництва, основні вимоги до проекту, перелік і розміри приміщень, які необхідно передбачити.

Проектування східних об'єктів, як правило, двохстадійне: І – технічний проект і кошторис, ІІ – робочі креслення. Для більш простих об'єктів – одностадійно.

Типові проекти – для зведення об'єктів масового будівництва: житло, дитячі дошкільні заклади, школи, поліклініки, кінотеатри, універсами і ін.

Індивідуальні проекти – для будівництва унікальних будівель і споруд.

Коєний типовий проект має технічний паспорт, що включає схеми основних креслень (плани, фасади) та економічні показники.

Загальним критерієм економічності проектного рішення є показник повних приведених витрат П, що характеризує економічну ефективність капіталовкладу.

Лекція № 4.

4. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджуючих конструкцій.

Проектування будівель як штучного середовища життєдіяльності повинно забезпечувати такий стан середовища, який сприймається людиною як комфортний. Тільки при правильному вирішенні технічних задач можуть бути забезпечені необхідний рівень тепло-, звуко-, гідроізоляції приміщень, оптимальні параметри повітряного середовища, світовий комфорт і т. ін.

4.1. Елементи будівельної теплотехніки.

При проектуванні будівель в першу чергу вирішують наступні теплотехнічні задачі:

забезпечення необхідної теплозахисної здатності зовнішніх огорож;
забезпечення на внутрішній поверхні огорожі температур, що мало відрізняються від температури повітря в приміщенні, щоб уникнути випадіння конденсату ;
забезпечення теплостійкості огорожі;
утворення осушуючого вологісного режиму огорожі в процесі експлуатації;
обмеження повітряпроникливості зовнішніх огорож.

Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож більшості випадків здійснюється для умов стабілізувавшогося в часі процесу тепло- і масообміну.

В стаціонарних умовах теплопередачі кількість тепла в Ккал , що проходить через огорожу, складає:

, (1);

де: - температура теплої і холодної поверхні огорожі, ;

- коефіцієнт теплопровідності матеріалів огорожі, ;

- товщина огорожі, ;

- площа передачі тепла, .

Із (1) коефіцієнт теплопровідності:

, (2).

- мідь; - пінопласт.

4.1.1. Визначення опору теплопередачі огорожі.

При визначенні теплозахисної здатності зовнішніх огорож практичний інтерес представляє не теплопровідність її складових шарів, а обернена їй величина - термічний опір, який відповідно для одно- і багатошарових конструкцій складає: