10. 1.2. Несучі конструкції багатоповерхових будівель.

Багатоповрехові будівлі проектують, як правило, в каркасній конструктивній системі з повним каркасом. Комбінована система з неповнимкаркасом і несучими зовнішніми стінами використовується рідко.

Матеріал каркаса повинен бути високоміцним та довговічним – залізобетонним чи металевим.

Стальний каркас використовують у випадках, коли збірний залізобетон не може бути використаний з причини наявності агресовного по відношенню до бетону середовища, неуніфікованих геометричних параметрів будівлі, великих розрахункових навантажень.

Збірний залізобетонний каркас використовують з балочними та безбалочними перекриттями, а також в поєднанні з фермами перекриттів в будівлях з міжферменними покриттями.

Збірний балочний каркас використовують для двох-п'ятиповерхових виробничих будівель легкої, хімічної, електрохімічної і приборобудівної промисловості.

Каркас складається з плоских рам (переважно поперечних), плит міжповерхових перекриттів і покриттів та в'язевих констуркцій.

Колони на 2-3 поверхи з трапецієподібними консолями для опирання ригелів.

Ригелі прольотів 6 і 9м мають уніфіковану висоту 0,8м прямокутної чи таврової форми поперечного перерізу.

Плити перекриття і 9 ; , висота ребер 0,4м, товщина полички 50мм.

Збірний безбалочний каркас складається із колон, капітелей, надвіконних та пролітних плит.

10.2. Огороджуючі конструкції.

10.2.1. Зовнішні стіни та їх елементи.

Вертикальні зовнішні огорожі промислових будівель компонують із глухих і світопрозорих конструкцій, воріт, дверей, сонцезахисних пристроїв і вентиляційних решіток.

Констуркції зовнішніх стін повинні задовільняти загальним естетичним та економічним вимогам поряд з технічними вимогами міцності, жорсткості, довговічності, водо- та повітрянепроникності.

Конструкції зовнішніх стін проектують несучими, самонесучими та ненесучими. Неутеплені стіни частіше всього ненесучі. Конструкції зовнішніх стін виконують із негорючих матеріалів. Несучі і самонесучі – із бетонних панелей, блоків, цегли, ненесучі – із бетонних чи цегляних панелей.

Найбільш поширеною є констуркція ненесучих, самонесучих стін із бетонних панелей горизонтальної розрізки. Панелі виконуються із важкого, легкого чи ніздрюватого бетону.

Панелі із важкого бетону використовують для стін неопалювальних будівель, панелі із легкого чи ніздрюватого бетону – для опалювальних. Панелі із ніздрюватого бетону використовують тільки для стін будівель з нормальним температурно-вологісним режимом при вологості внутрішнього повітря до 60%, легкобетонні панелі – при відносній вологості в приміщеннях – до 75%.

Залізобетонні панелі проектують у вигляді площинних чи ребристих попердньо напружених плит. Крім того, використовують також трьохшарові залізобетонні панелі з ефективним утеплювачем і ін.

Розміри панелей всіх видів типизовані: довжина – 15; 3; 6; 12м, висота – 0,9; 1,2; 1,5; 1,8м, товщина – 0,16; 0,2; 0,24; 0,3м.

Для влаштування торцевих стін, що мають велику площу, використовують фахверхові колони з кроком 6м.

Перший (нижній) ряд панелей зовнішніх стін завжди виконують із несучих панелей: на них влаштовують стічкове засклення. Перепльотні рами шириною 6м, а висотою до 3,6м виконують в металі (сталь, алюміній) і їх прикріплюють (приварюють) по боках до колон.

Двері і ворота. Ворота передбачають для пропуска у виробничі будівлі засобів напольного транспорту. Прорізи (типові) для воріт для автотранспорту ; ; м: для залізничного м. Найбільш широко використовують ворота розпашні та роздвижні. Полотно таких воріт – стальний каркас з дерев'яною або тонколистовою обшивкою.

Проріз для воріт обрамляється стальною чи залізобетонною рамою.

Двері промислових будівель складаються із коробки та полотна. Кріплення коробки аналонічне використовуваному в цивільних будівлях. В залежності від призначення двері проектують дерев'яними, стальними чи скляними з алюмінієвою обв'язкою та в алюмінієвій коробці.