8.4. Спеціальні фізико-технічні задачі.

Такими є необхідність забезпечення нормативних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості робочих місць, захист працюючих від виробничого шуму і вібрації.

9. Об'ємно-планувальні рішення промислових будівель.

9.1. Одноповерхові будівлі.

Переваги:

1. простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих (і динамічних) навантажень від обладнання безпосередньо на грунт;

2. простота конструктивного рішення, що легко піддається уніфікації та типизації, менша вартість (на 10%) в порівнянні з багатоповерховими будівлями;

3. найбільш просто здійснюється блокування;

4. можливість рівномірного природнього освітлення через ліхтарі та природнього повітрообміну через аерацію.

Недоліки: необхідність великої території забудови з супутним збільшенням площі покриття, витрат на інженерні мережі, дороги, благоустрій, ремонт покриття.

За конструктивним рішенням одноповерхові будівлі бувають: каркасні, безкаркасні, з неповним каркасом, шатрові (не мають верикальних опор і зовнішніх стін). Покриття в таких будівлях спираються безпосередньо на фундамент.

За організацією внутрішнього об'єму одноповерхові будівлі зводять у вигляді суцільної або павільйонної забудови з прольотною, чарунковою або зональною організацією внутрішнього простору. Інколи (у відповідності з технологічними вимогами) використовують і комбіновані об'ємно-планувальні схеми будівель, що грунтуються на поєднанні прольотної і чарункової, зальної та чарункової, зальної та прольотної схем.

9.2. Двоповерхові будівлі.

Двоповерхові будівлі з укрупненою сіткою колон на верхньому поверсі проектують для підприємств різних галузей (легка, харчова, поліграфічна, автомобілебудівна, металургія). На першому поверсі таких будівель розміщують підсобно-допоміжні приміщення, інженерне обладнання та комунікації, на другому – основне виробництво з рівномірним освітленням через світлові ліхтарі.

Як правило, це будівлі з суцільною забудовою без мостових кранів(в них використовують подвісний і напольний транспорт).

9.3. Багатоповерхові будівлі.

Їх широко використовують для розміщення підприємств сегкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від малоповерхових меншою площею забудови та протяжністю (довжиною) інденерних мереж. Ці будівлі використовують для підприємств з відносно легким технологічним обладнанням (до 2,5 ).

Багатоповерховим будівлям надають просту прямокутну форму плана, що ухгоджується з технологічними вимогами і дозволяє уніфікувати та типізувати конструкції.

Згвдно вимогам уніфікації та типизації, об'ємно-планувальні габарити будівель приймають уніфіуованими, використовують не більше двох розмірів висот поверхів в будівлі та здійснюють його проектування з використанням типових конструкцій.

9.4. Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств.

До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського харчування, апарату управління, громадських організацій, конструкторських бюро та учбових занять. Допоміжні приміщення розділяються на загальнозаводські та цехові.

До складу загальнозаводських відносять заводоуправління, клуб, конференц-зал, учбові приміщення, поліклініку, фабрику-кухню і ін. Як правило, їх проектують в окруму будівлю на призаводській площі.

Цехові: побутові приміщення, медпункти, столові-доготовочні і ін. Їх проектують влаштованими в виробничі корпуси, прибудованими до них або розташованими окремо. Перший варіант найбільш раціональний, тому що шлях від робочого місця до обслуговуючих приміщень найбільш простий і короткий. В той же час вони дещо порушують функціональний процес. Тому їх розташовують в так званій "мертвій" зоні (впродовж поздовжньої стіни біля торця цеха), щоб не порушувати освітлення (природнє), аерацію.

Окремо допоміжні будівлі проектують для вибухонебезпечних виробництвах, а також при інтенсивному виділенні тепла, вологи, шумних технологічних процесах.

Лекції № 10, № 11, № 12.