
- •Вступ: Сутність архітектури та завдання дисципліни "Архітектура" у підготовці спеціаліста-землевпорядника.
- •Розділ і. Загальні положення архітектурно-конструктивного проектування.
- •1. Види будівель і вимоги до них.
- •1.1. Класифікація будівель за призначенням.
- •1.2. Загальні відомості при конструкції будівель.
- •1.3Віимоги до будівель.
- •2. Єдина модульна система, уніфікація, типизація, стандартизація.
- •3. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель.
- •3.1. Поняттяпро об'ємно-планувальні рішення будівель.
- •3.4. Методи проектування і технічно-економічна оцінка проектних рішень.
- •4. Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджуючих конструкцій.
- •4.1. Елементи будівельної теплотехніки.
- •4.1.1. Визначення опору теплопередачі огорожі.
- •4.1.2. Визначення необхідного опору теплопередачі огорожі .
- •4.1.3. Розподіл температур по товщині огорожі.
- •4.1.4. Теплостійкість огорожі.
- •4.1.5. Опір огороджуючих конструкцій повітрянепроникненню.
- •4.1.6. Вологісний режим зовнішньої огорожі.
- •4.2. Елементи будівельної світлотехніки.
- •4.3. Інсоляція.
- •4.4. Захист від шуму.
- •Розділ іі. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення цивільних будівель.
- •5. Основи проектування житлових будинків.
- •5.1. Класифікація житлових будинків.
- •5.2. Квартирні житлові будинки.
- •5.3. Планувальні рішення багатоквартирних (багатоповерхових) будинків.
- •6. Основи проектування громадських будівель.
- •6.1. Класифікація громадських будівель.
- •6.2. Функціональні та фізико-технічні особливості проектування громадських будівель.
- •6.3. Об'ємно-планувальні рішення.
- •7. Конструкції цивільних будівель.
- •7.1. Конструктивні системи і конструктивні схеми будівель.
- •7.2. Основи і фундаменти.
- •7.3. Каркас.
- •7.4. Зовнішні стіни та їх елементи.
- •7.5. Внутрішні вертикальні несучі та огороджуючі конструкції.
- •7.6. Перекриття.
- •7.6.А. Підлоги.
- •7.7. Покрівля.
- •7.8. Сходи.
- •Розділ ііі. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення промислових будівель.
- •8. Класифікація промислових будівель, функціональні та фізико-технічні задачі при їх проектуванні.
- •8.1. Промислові будівлі повинні задовольняти таким вимогам:
- •8.2. Класифікація промислових будівель.
- •8.3. Специфічні функціональні задачі при проектуванні промислових будівель.
- •8.4. Спеціальні фізико-технічні задачі.
- •9. Об'ємно-планувальні рішення промислових будівель.
- •9.1. Одноповерхові будівлі.
- •9.2. Двоповерхові будівлі.
- •9.3. Багатоповерхові будівлі.
- •9.4. Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств.
- •10. Конструктивні рішення промислових будівель.
- •10.1. Несучі конструкції.
- •10.1.1. Несучі констуркції одноповерхових будівель.
- •10. 1.1.1. Залізобетонні несучі конструкції.
- •10.1.1.2. Стальні несучі конструкції.
- •10. 1.2. Несучі конструкції багатоповерхових будівель.
- •10.2. Огороджуючі конструкції.
- •10.2.1. Зовнішні стіни та їх елементи.
- •10.3. Покриття і їх елементи.
- •10.4. Підлоги в промислових будівлях.
- •Розділ IV.
- •11. Відомості про виробничі сільськогосподарські будівлі.
- •11.1. Сільськогосподарські будівлі, їх класифікація, вимоги до них.
- •11.2. Конструктивні типи сільськогосподарських будівель.
- •11.3. Уніфіковані елементи повнозбірних сільськогосподарських будівель.
- •11.4. Будівлі для утримання худоби і птиці.
- •11.5. Склади для збереження зерна, овочів і силосу.
7.2. Основи і фундаменти.
Основи та їх властивості відіграють велику роль в збереженні будівель, їх деформативності. Проектування і будівництво передають інженерно-геологічні вишукування (і гідрогеологічні). Вони дають можливість виявити типи грунтів основи, їх міцністні та деформативні характеристики, рівень грунтових вод, швидкість їх руху та хімічний склад. Матеріалом для побудови геологічних розрізів слугують зразки груниу, взяті з конкретних свердловин.
Г
рупи
основи знаходяться в обтиснутому стані
від власної ваги (побутовий тиск) і від
навантаження на фундамент (додатковий
тиск). Висота активної зони дорівнює
відстані від підошви фундаменту до
рівня, де додатковий тиск не перевищує
0,2 Р природнього.
Фундаменти сприймають все навантаження від будівлі і передають його на основу (грунт) навантаження: статичні (власна сила) і динамічні (вітер, вібрація, сейсміка).
Глибина закладення фундаменту вибирається в залежності від об'ємно-планувального призначення будівлі, величини і характера навантаження на основу, геологічної будови і напластування грунтів, гідрогеологічних і кліматичних умов, що визначають глибину сезонного промерзання та відтавання грунтів.
Конструкції фундаментів: стрічкові, стовбчаті, плитні (суцільні) та пальові.
С
трічкові
– під суцільні несучі і ненесучі стіни.
Стовбчаті – під колони і окремі опори.
Плитні – під всю будівлю (слабі або різнорідні грунти).
Пальові – під несучі стіни чи колони і слабі грунти. Палі бувають стоячі і висячі.
Гідроізоляція підземної частини фундамента обов'язкова для його захисту від грунтових та атмосферних вод (гарячий бітум за 2 рази).
7.3. Каркас.
Каркас виконують, як правило, із збірного залізобетону з розрізкою його на лінійні елементи в узлах рами (це технологічно при виготовленні). При в'язьовому каркасі це не є небезпечно, тому що при сприйнятті діафрагмами жорсткості горизонтальних навантажень з'єднання стійкі з ригелем може бути шарнірним.
Розбірку колон по висоті виконують на висоті 0,7м над рівнем підлоги. Для з'єднання колонни з ригелем в ній передбачають "потайні" консолі, які закладними деталями зварюються з опорними частинами ригелів. Поперечний переріз ригеля – тавр з поличкою в стиснутій зоні, висота ребра = висоті панелі перекриття. Стик колон по висоті – жорсткий.
7.4. Зовнішні стіни та їх елементи.
Зовнішні стіни – найбільш складна конструкція будівлі. Вона піддається багаточисельним і різнотипним силовим і несиловим впливам. Несучі стіни сприймають власну вагу та тимчасові навантаження від опертих на стіни перекриттів і дахів, впливів від вітру, нерівномірних деформацій основи, сейсміки і ін. З зовнішньої сторони зовнішні стіни піддаються дії сонечної радіації, атмосферних опадів, змінних температур і вологості зовнішнього повітря, вуличного шуму, а з внутрішньої – впливу теплового потоку і потоку водяних парів.
Зовнішня стіна як несуча конструкція, повинна відповідати вимогам міцності, довговічності будівлі, забезпечувати необхідний температурно-вологісний режим внутрішнього об'єму будівлі.
З точки зору статичної функції зовнішні стіни ділять на несучі, самонесучі і ненесучі (по поверхах пережають власну вагу не несучі конструкції).
Несучі і ненесучі зовнішні стіни використовують в будівлях любої поверховості, самонесучі – в будівлях середньої поверховості.
Зовнішні стіни можуть бути одношаровими або багатошаровими (2, 3): одношарові стіни виконують, як правило, з цегли або бетону. Багатошарові: несучі шари – із бетону, для теплоізоляції – ефективні утеплювачі, для декоративного опорядження – бетон, розчин чи пофарбування.
Загальна товщина зовнішньої стіни призначається рівною максимальній величині, отриманій із статичного (конструктивного) чи теплотехнічного розрахунку. Товщини цегляних стін 1 (250), 1 ½ (380), 2 (510), 2 ½ (640), 3 (770) цеглини (мм). В повнозбірному бетонному допобудуванні розрахункові товщини зовнішніх стін – 300.350.400 мм.
Конструкції зовнішніх стін надзвичайно рфзноманітні
При двохшарових панелях несучий шар із важкого або з конструктивного бетону розташовується з нутрі, а теплоізоляційний шар ззовні.
В тришарових панелях внутрішній і зовнішній шари виконуються із важкого або полегшеного конструктивного бетону, середній – із утеплювача (пінопласт…).
Жорсткість і стійкість конструкцій панельної будівлі при дії горизонтальних навантажень та нерівномірними деформаціями основи забезпечуються поперечними і поздовжніми стінами, з'єднаними між собою і з перекриттями в єдину просторову систему. В об'єднанні всіх конструкцій будівлі в єдину систему основна роль належить конструкціям в'язів між панелями, які перешкоджають розвитку деформацій в стиках.