§ 7. Позадоговірні зобов'язання

у міжнародному приватному праві

7.1. Поняття та зміст позадоговірних зобов'язань у міжнародному приватному праві

Під позадоговірними зобов'язаннями в широкому сенсі розуміють зобов'язання сторін у правовідносинах, які виникають не на основі домовленості (договору) між сторонами. Поняття, зміст та види позадоговірних зобов'язань у різних правових системах значно відрізняються. Наприклад, ЦК України до них відносить:

• зобов'язання з відшкодування позадоговірної шкоди (деліктні зобов'язання);

• публічну обіцянку винагороди;

• вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без і"і доручення;

• рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;

• створення загрози життю, здоров'ю фізичної особи, майну фі­зичної або юридичної особи;

202

Розділ VII. Правочини та зобов 'язання в міжнародному приватному праві

- набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Найчастіше під позадоговірними зобов'язаннями в МПП ро­зуміються зобов'язання з позадоговірного відшкодування шкоди (деліктні зобов'язання) та зобов'язання, що виникають з набуття, збе­реження майна без достатньої правової підстави (безпідставного зба­гачення).

Закон України «Про міжнародне приватне право» у ст. 48 «Право, що застосовується до недоговірних зобов'язань» визначає, що до зобов'язань, які виникають з дії однієї сторони, з урахуванням поло­жень статей 49-51 цього Закону застосовується право держави, в якій мала місце така дія. Отже, будь-яке недоговірне зобов'язання з іно­земним елементом підлягає регулюванню за законодавством тієї країни, де воно виникло.

У МПП стосовно позадоговірних зобов'язань основну увагу приділяють деліктним зобов'язанням.

Підставою виникнення деліктних зобов'язань є правопорушення, або делікт (від лат. delictum — провина, проступок). Серед правопо­рушень, що породжують зобов'язання, найчастіше фігурує заподіяння шкоди. За одним із визначень, делікт — це незаконна дія, яка заподіює шкоду іншій особі, на підставі чого виникає зобов'язання в особи, яка заподіяла шкоду, відшкодувати і"ї. При цьому маються на увазі саме випадки позадоговірного заподіяння шкоди. Звичайно, таке заподіяння можливе і внаслідок невиконання зобов'язань однією із сторін за до­говором, проте такі відносини регулюватимуться нормами договірної відповідальності. Інститут деліктної відповідальності спрямовано на врегулювання стосунків між особами, які не пов'язані договірними відносинами, та за певних умов передбачає відшкодування заподіюва-чем шкоди, завданої потерпілому.

Цей вид позадоговірних зобов'язань останнім часом набув осо­бливого значення завдяки стрімкому розвитку науки і техніки, а також значному посиленню економічних, соціокультурних та політичних зв'язків між державами, що зробило можливими й навіть необхідними інтенсивну взаємодію суб'єктів МПП між собою і відповідно обтяжен­ня правовідносин іноземним елементом.

Слід зазначити, що, як і позадоговірні зобов'язання в цілому, де­ліктні зобов'язання різняться за змістом, значенням та принципами регулювання залежно від конкретної держави. Наприклад, у таких державах романо-германської правової сім'ї, як Німеччина, Франція,

203

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Україна, відповідальність ругулюється відповідно до певних загальних правил (наявність протиправної поведінки, заподіяння шкоди, при­чинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, провина заподіювана шкоди). Разом з цим у Великій Британії та США, що на­лежать до англосаксонської правової сім'ї, таке регулювання від­бувається шляхом визнання певних конкретних типів правопорушень, що спричиняють шкоду (недбалість, необережне порушення чужих прав володіння, образа тощо), кожний з яких регулюється окремими нормами. Тому важливим є врахування цих відмінностей при аналізі конкретної ситуації.