6.6. Міжнародні річкові перевезення

Річкові перевезення мають низку переваг, а саме: більшу порівня­но із сухопутними видами транспорту вантажопідйомність рухомого складу; високу пропускну спроможність шляху; відносно дешеве об­лаштування річкового русла порівняно зі спорудженням залізничного полотна або автостради; низьку собівартість перевезення річками.

199

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Для України характерними є міжнародні перевезення внутрішніми водними шляхами з подальшим виходом у море (ріка — море). До таких перевезень застосовуються норми КТМ України та деяких конвенцій, що мають двосторонній або регіональний напрямок.

Україна активно розвиває співробітництво з багатьма країнами Дунайського регіону. Так, 14 грудня 1959 р. укладено Угоду про міжнародне пряме змішане залізнично-водне вантажне сполучення, яка визначає порядок перевезення вантажів річкою Дунай. Згідно зі ст. 2 цієї Угоди умови перевезення вантажів у міжнародному водному змішаному залізнично-водному вантажному сполученні та випливаючі із них права, обов'язки, відповідальність, взаємовідносини між за­лізницями, дунайськими портами і судноплавними підприємствами, з одного боку, та відправниками і одержувачами вантажів — з другого, а також тарифні питання та взаємовідносини між залізницями, дунайсь­кими портами і судноплавними підприємствами регулюються прави­лами та інструкціями, узгодженими транспортними міністерствами та міністерствами зовнішньої торгівлі сторін, що домовляються.

Розрахунки між залізницями, дунайськими портами та судноплав­ними підприємствами різних країн здійснюються відповідно до чинних платіжних угод сторін, що домовляються.

Відносно недавно прийнята Будапештська конвенція про договір перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами (22 червня 2001 р.) застосовується до всіх договорів перевезення вантажів, згідно з яким порт завантаження та порт розвантаження або порт здавання вантажу розташовано на території двох різних країн, принаймні одна з яких є учасницею Конвенції. Під час таких перевезень видається транспор­тний документ (передбачено застереження, які він може містити) та за проханням відправника вантажу може видаватися коносамент, якщо це було застереження до завантаження вантажу чи до прийняття його до перевезення.

6.7. Міжнародні змішані перевезення

Міжнародні змішані (комбіновані) перевезення передбачають пе­ревезення вантажів принаймні двома різними видами транспорту на підставі договору змішаного (комбінованого) перевезення із пункту в одній країні, де вантажі поступають до відання оператора змішаного перевезення, до обумовленого місця доставления в іншій країні.

200

Розділ VII. Правочини та зобов 'язання в міжнародному приватному праві

Головним організатором змішаного (комбінованого) перевезення є оператор, який виконує функції експедитора та перевізника. Під час змішаного (комбінованого) перевезення між вантажовласником і перевізником не виникає відносин, оскільки останнього замінює оператор.

Найбільш часто до таких перевезень застосовується Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24 травня 1980 р. З цією угодою якщо укладено договір змішаного (комбінованого) пе­ревезення і він підпадає під дію даної Конвенції, то її положення є обов'язковими для учасників.

Конвенція дає визначення таких правових термінів:

«Оператор змішаного (комбінованого) перевезення» — будь-яка особа, яка від власного імені або через іншу діючу від її імені особу укладає договір змішаного (комбінованого) перевезення, виступає як сторона договору та бере на себе відповідальність за виконання до­говору;

«Договір змішаного (комбінованого) перевезення» — це договір, на підставі якого оператор змішаного (комбінованого) перевезення за сплату провізних платежів зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення міжнародного перевезення;

«Документ змішаного (комбінованого) перевезення» — це доку­мент, який посвідчує договір змішаного (комбінованого) перевезення, прийняття вантажу оператором змішаного (комбінованого) перевезен­ня до свого відання, а також його зобов'язання доставити вантаж відповідно до умов договору;

«Вантаж» включає будь-який контейнер, піддон чи аналогічний пристрій для транспортування або упакування, якщо вони надані вантажовідправником.

Конвенція не обмежує права кожної держави регулювати та кон­тролювати на національному рівні операції щодо змішаного (ком­бінованого) перевезення та операторів змішаного (комбінованого) перевезення.

За Конвенцією в документі змішаного (комбінованого) перевезен­ня містяться такі дані: загальний характер вантажу, основні марки, необхідні для ідентифікації вантажу; зовнішній стан вантажу; назва та місцезнаходження основного комерційного підприємства оператора змішаного (комбінованого) перевезення; назва вантажовідправника і вантажоодержувача; місце та дата прийняття операторами вантажу

201

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ДО СВОГО відання; місце та дата видання документа змішаного (ком­бінованого) перевезення.

Конвенція 1980 р. встановлює межі відповідальності оператора за втрату або пошкодження вантажу — його відповідальність обмежується сумою, яка не перевищує 920 розрахункових одиниць за місце або іншу одиницю відвантаження, або 2,75 розрахункової одиниці за кілограм ваги брутто втраченого або пошкодженого залежно від того, яка сума більше. Однак оператор не має права обмежувати відповідальність, якщо доведено, що втрата, пошкодження або затримання в доставленні стали результатом дій оператора.

Будь-який позов у справі з міжнародних перевезень погашується давністю, якщо судовий або арбітражний розгляд не було розпочато протягом двох років.

Конкуренція між різними видами транспорту в міжнародному сполученні веде до поступового нівелювання правових режимів пере­везення. Зараз на порядку денному стоїть завдання щодо уніфікації міжнародного транспортного права, а регулювання саме комбінованих перевезень вантажів — це перший крок у цьому напрямку.