6.3. Міжнародні залізничні перевезення

Залізничний транспорт порівняно з іншими видами транспорту має низку переваг По-перше, він може виконувати масові перевезення пасажирів та вантажів. По-друге, залізниця здійснює перевезення на великі відстані за відносно високої швидкості перевезень. По-третє, перевезення залізними дорогами мають порівняно низьку собівартість і високу безпеку доставления вантажів.

Головним договором щодо регулювання залізничних перевезень у Європі є Угода про міжнародні залізничні перевезення (К0Т1Ф) 1980 p., якою затверджено Організацію міжнародного залізничного транспор­ту (Україна приєдналася до цього договору в 2003 р. із відповідними застереженнями)^.

Перевезення в прямому міжнародному сполученні регулюються Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне переве­зення пасажирів і багажу (ЦЮ), що становлять Додаток А до Конвенції; Єдиними правилами до договору про залізничне перевезення вантажів (ЦІМ), що становлять Додаток В до Конвенції. Єдині правила ЦІВ і ЦІМ разом з двома додатками є невід'ємною частиною Конвенції.

Особливою відмінною ознакою договору перевезення залізничним транспортом є те, що залізниця зобов'язана укласти такий договір з кожною особою. Як угода ЦІМ, так і угода ЦІВ передбачають деталь­не і широке регулювання прав та обов'язків за договором перевезення залізничним транспортом.

' Садиков, О. Н. Правовое регулирование международных перевозок [Текст] / О. Н. Садиков. - С. 227-228.

2 ЗП Уряду СССР. Раздел второй. - 1984. - № 1-2.

•' Про приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) : Закон України від 5 черв. 2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2003. ~ № 39. - Ст. 342.

186

Розділ VII. Правочини та зобов 'язання в міжнародному приватному праві

Залізниця зобов'язана здійснити безпечне перевезення вантажів у строк і без втрат. У разі заподіяння шкоди чи втрати вантажу або прострочення в його доставленні залізниця несе відповідальність у по­рядку провини, що презюмується. Перевізник тим не менш може спростувати цю презумпцію шляхом надання доказів про те, що шкоду було викликано однією з обставин, за які залізниця згідно з ЦІМ не відповідає. До них належать: 1) особиста провина особи, яка має право на товар (вантаж); 2) обставини, викликані властивостями, що належать самому товару (властивість швидко псуватись, усушка);

3) неминучі обставини. Якщо залізниця доведе, що шкода могла ви­ никнути в результаті однієї із подій, включених у список спеціальних ризиків, діятиме презумпція, за якою таку шкоду було заподіяно цією обставиною. Доки заявник не доведе інше, відповідальність залізниці не матиме сили. Тягар доказування зворотного несе заявник.

Конвенція визначає граничний розмір відповідальності залізниць у разі несхоронності вантажів у розрахункових одиницях МВФ — «спеціальних правах запозичення» (17 СПЗ, або 51 старий золотий франк на 1 кг ваги брутто). Він може бути зменшений сторонами в контракті за умови зниження звичайних ставок оплати за перевезен­ня. Строк для заявления вимог — один рік. Але у разі умисного по­шкодження вантажу або через обманні дії залізниці строк позовної давності визначено ЦІМ у два роки.

Під час перевезення пасажирів та їх вантажу застосовуються пра­вила ЦІВ, які розрізняють особисту шкоду, завдану пасажиру (смерть або каліцтво), і пошкодження вантажу. У разі смерті особи або каліцтва залізниця несе сувору відповідальність, якщо тільки не доведе, що ці події сталися внаслідок нещасного випадку: а) який не пов'язаний з експлуатацією залізничного транспорту та функціонуванням залізниці і якого неможливо було уникнути або попередити; або б) який повністю чи частково викликаний провиною самого пасажира; або в) який спри­чинено діями третіх осіб, котрі не можна було попередити чи пере­бороти залізницею. За пошкодження або втрату зареєстрованого бага­жу, а також за прострочення в доставленні, заподіянні перевізником, залізниця несе відповідальність у всіх випадках, якщо не доведе, що шкода сталася внаслідок однієї із таких причин: 1) провини самого пасажира; 2) вказівок, наданих пасажиром; 3) характеру багажу;

4) обставин непереборної сили; 5) особливих ризиків, пов'язаних з не­ належним чи відсутнім пакуванням.

187

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Право висунення вимог до залізниці втрачається у випадках, якщо особа протягом трьох місяців не повідомить перевізника про випадки смерті або каліцтва пасажира. У разі пошкодження, втрати або не­своєчасного доставления вантажу вимоги мають бути заявлені в тако­му самому порядку, що і за правилами ЦІМ.

У КОТІФ передбачені граничні строки доставления вантажів. На­приклад, загальні строки доставления вантажів становлять для ван­тажів великої щвидкості 400 км, а для вантажів малої швидкості — 300 км на добу.

Укладення договору перевезення вантажу, пасажирів та їх багажу в рамках цієї Конвенції здіііснюється на підставі накладної затвердженої форми і квитка, а також плацкарти (проїзного документа) для проїзду в спальному вагоні та провезення безоплатно 35 кг ручної поклажі. Багаж понад зазначену вагу перевозиться за наявності багажної квитанції.

Перевізна плата стягується із вантажовласників згідно з внутрішніми тарифами шляхів країни відправлення та призначення, а за умови транзитного слідування — відповідно до узгоджених транзитних та­рифів.

Позови до залізних доріг подаються до суду з обов'язковим по­переднім поданням претензії перевізникові.

Україна бере також участь в Угоді про міжнародні залізничні спо­лучення 1951 р. (переглянуто в 1992 p.). Вона встановлює пряме за­лізничне сполучення для перевезення вантажів між залізницями Ки­таю, КНДР, Монголії, Росії, України та деяких інших країн.

У ст. 7 цієї Угоди передбачено, що перевезення вантажів оформлюється накладною, яка складається із трьох аркушів: оригіналу накладної, аркуша видання вантажу, аркуша повідомлення про при­буття вантажу. Відправник повинен оголосити в накладній вартість вантажу. Залізниця не зобов'язана перевіряти правильність і достатність документів, які відправник додав до накладної.

В Угоді визначаються строки доставления вантажів великої та малої щвидкості. Ці строки можуть бути подовжені на час затримання для виконання митних та інших правил і в інших випадках.

За умови прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана видати вантаж, оригінал накладної та лист повідомлення про прибуття вантажу його отримувачеві.

Угода детально встановлює види та форми відповідальності залізниць. Залізниця відповідальна за прострочення в доставленні

188

Розділ VII. Правочини та зобов 'язання в міжнародному приватному праві

вантажів та збитки, які сталися внаслідок повної чи часткової втрати, нестачі маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу з інших причин за час з моменту приііняття вантажу до перевезення до видання його на станції призначення.

Претензії і позови за договором перевезення можуть бути заявлені протягом дев'яти місяців, за винятком претензій і позовів про про­строчення доставления вантажів, для подання яких встановлено дво­місячний строк.

Крім того, Україна уклала низку двосторонніх договорів з питань регламентації залізничних перевезень'. Цими угодами вирішуються питання координації залізничних перевезень і особливості правового регулювання діяльності підприємств, установ та організацій залізнично­го транспорту. В угодах з країнами СНД констатується збереження чинного порядку здійснення міжнародних перевезень вантажів та па­сажирів залізничним транспортом. Вони зберігають існуючі технологіч­ні зв'язки між залізницями, встановлюють систему відповідальності за порушення технологічних параметрів перевезень.

В Україні залізничні перевезення регулюються низкою внутрішніх нормативних актів та міжнародними угодами, основні з яких розгля­нуто в цьому підрозділі.