2.6. Міжнародні юридичні особи

Особливим статусом у МПП користуються міжнародні міждер-ж:авні організації, які створені державами для досягнення певних цілей і учасниками яких є держави. До них належать ООН та її структурні підрозділи, МБРР, МВФ, МАГАТЕ та ін.

Міжнародні договори та статути, на підставі яких створюються зазначені організації, містять норми про надання останнім статусу юридичної особи для виконання ними своїх статутних цілей. Напри­клад, Угода про привілеї та імунітети МАГАТЕ від 1 липня 1959 р. у розд. 2 передбачає: «Агентство має статус юридичної особи. Воно володіє правоздатністю: а) укладати контракти, Ь) придбавати нерухо­ме та рухоме майно та розпоряджатися ним, с) порушувати судові справи». Місцем перебування МАГАТЕ є Відень (Австрія). Отож, чи можна вважати дану організацію австрійською юридичною особою? А ООН, штаб-квартира якої знаходиться в Нью-Йорку — американсь­кою? Уявляється, що такий висновок був би необгрунтованим. По-перше, міжнародні організації створюються на підставі міжнародних договорів, а не відповідно до внутрішнього законодавства країни пе­ребування; по-друге, підпорядкування міжнародної організації національному праву будь-якої країни суперечило б незалежному міжнародному характеру такої організації; по-третє, організаційно-правова форма міжнародних організацій не базується на внутрішньому законодавстві країн, а є уніфікованою, міжнародні організації висту­пають суб'єктами міжнародного права. Оскільки міжнародні організації не мають національності, їх називають між:народними юридичними особами.

Здійснюючи свої статутні функції, міжнародні організації стають учасниками двох видів приватноправових відносин: цивільно-правових

115

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВІДНОСИН для забезпечення своєї повсякденної роботи (електро- та водо­постачання, придбання офісного обладнання, ремонт приміщень тощо); цивільно-правових відносин, пов'язаних з виконанням власних статут­них цілей. Наприклад, МВФ відповідно до статей Угоди МВФ від 22 липня 1944 р. має право вчинювати різноманітні правочини і здійснювати фінансові операції з метою сприяння стабільності валют та розвиткові міжнародного співробітництва у валютно-фінансовій сфері.

Особливістю міжнародних юридичних осіб є наявність у них пев­них привілеїв та імунітетів порівняно із національними юридичними особами. Види привілеїв та імунітетів регулюються міжнародними угодами. Наприклад, Конвенція ООН про привілеї та імунітети спеціалізованих установ від 21 листопада 1947 р. встановлює не­доторканність майна, фондів та активів установ ООН, звільняє їх від усіх прямих податків, митних та інших зборів. Посадові особи установ ООН користуються імунітетом від судового переслідування, звільняються від імміграційних обмежень тощо.

Обсяг цивільної правоздатності міжнародних організацій на те­риторії України визначається міжнародними угодами. Наприклад, Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представ­ництва ЄБРР в Україні' передбачає недоторканність майна і приміщень представництва, звільнення від сплати податків тощо.

Слід зазначити, що привілеї та імунітети надаються міжнародним юридичним особам лише у тих відносинах, що відповідають їхнім статутним цілям.