69

_{Розділ 2}

Економічна думка стародавнього світу

Сучасна економічна наука побічно багато чим зобов'язана стародавній думці, але небагато чим — безпосередньо.

А. Маршалл

1. Економічна думка цивілізацій Стародавнього Сходу.

2. Економічна думка античного світу.

Джерела та витоки економічної науки знайшли своє відобра­ження у численних історичних пам'ятках глибокої давнини. Відо­мості про господарське життя та спроби теоретичного усвідомлен­ня економічних умов існування, осмислення виробничого досвіду та мотивів господарської діяльності народів стародавніх цивілізацій дійшли до нас в усній народній творчості, світових релігійних системах, перших писемних творах, законодавчих актах тощо.

Економічна думка стародавнього світу (рис 2.1) охоплює знач­ний історичний період. Пам'ятки давнини та твори стародавніх мислителів відображають насамперед стан соціально-економічного та політичного розвитку країн Стародавнього Сходу (Єгипту, Ме­сопотамії, Сирії, Ірану, а також Індії та Китаю) і античності (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму). Водночас їх можна розглядати як перші пам'ятки економічної думки, спроби узагальнення господарської практики, теоретичного усвідомлення економічних процесів та явищ.

Слід зазначити, що відмінності становлення та розвитку окре­мих держав стародавнього світу спричинили відмінності в еконо­мічних поглядах мислителів різних країн. Водночас економічна думка стародавнього світу має цілісність якісних особливос­тей:

• виразниками економічної думки стародавнього світу були, як правило, великі мислителі (філософи, теологи), релігійні діячі, правителі рабовласницьких держав, урядові чи­новники та ін.;

• економічна думка давнини невіддільна від інших форм су­ спільного мислення, політико-правової та релігійної ідеології стародавніх народів. Серед відомих першоджерел практично неможливо знайти суто економічні твори. Водночас глибокі економічні ідеї містяться у філософських трактатах про політику, мораль, право, ученнях про державне управ­ління, нормативних документах тощо;

• досягнутий рівень систематизації економічних поглядів та ідей стародавніх мислителів не сприяв їх виокремлен­ню у самостійну галузь знань, історичні пам'ятки давнини є конгломератом різноманітних уявлень про суспільство, економіку, спостережень і відомостей про господарське життя;

• економічній думці стародавнього світу притаманна ідеалізація рабовласницької держави, захист переважно натурального господарювання, ототожнення багатства з на­туральною формою продукту, засудження (з позицій моралі, етики) великих торговельних та лихварських операцій як чинників дестабілізації існуючого суспільного устрою;

• економічна думка давнини має не стільки аналітичний, скільки нормативний характер, пов'язаний з регламента­цією господарської діяльності в інтересах правлячих верств. У працях стародавніх мислителів містяться приписи стосов­но того, якою має бути економіка з погляду справедливості, божественних настанов, інтересів правителя, а також прак­тичні рекомендації та поради щодо організації та раціональ­них методів ведення господарства;

• економічні ідеї та обґрунтування економічних процесів та явищ у творах стародавніх мислителів базуються на категоріях моралі, етики, релігійних постулатах тощо.

Економічна думка Стародавнього Китаю

Конфуціанство — збірка "Лунь юй" (Конфуцій, Мен-цзи, Сюнь-цзи);

• Легізм (Лі Куй, Шан Ян, Хань Фей);

Моїзм (Мо-цзи), даосизм ("Дао де цзинь» Лао-цзи);

• Трактат "Гуань-цзи" (IV—VI ст. до н.е.)

Рис. 2.1. Історичні пам'ятки економічної думки країн стародавнього світу