Порівняльна характеристика кредиту і факторингу

Кредит	Факторинг
Кредит повертається банку позичальником	Факторингове фінансування погашається з грошей, що виплачуються дебіторами клієнта
Кредит видається на фіксований термін	Факторингове фінансування виплачується на термін фактичної відстрочки платежу
Кредит виплачується в обумовлений кредитним договором день	Факторингове фінансування виплачується в день постачання товару
Кредит, як правило, видається під заставу	Факторингове фінансування погашається в день фактичної оплати дебітором поставленого товару
Кредит видається на заздалегідь обумовлену суму	Розмір фактичного фінансування не обмежений, може безмежно збільшуватися в міру зростання обсягу продажів клієнта
Кредит погашається в заздалегідь обумовлений день	Факторингове фінансування погашається в день фактичної оплати дебітором поставленого товару
Для одержання кредиту необхідно оформляти величезну кількість документів	Факторингове фінансування виплачується автоматично при наданні накладної і рахунку-фактури
Погашення кредиту не гарантує одержання нового	Факторингове фінансування продовжується безстроково
При кредитуванні, крім перерахування грошей, банк не здійснює позичальнику ніяких послуг	Факторингове фінансування супроводжується управлінням дебіторською заборгованістю

Рис. 7.5. Механізм здійснення факторингової операції:

1 – відвантаження постачальником покупцеві товарів (робіт, послуг);

2 – акцепт покупцем боргових вимог за товари (роботи, послуги);

3 – пред’явлення постачальником боргових вимог фактору з метою їх переуступки;

4 – вивчення фактором кредитоспроможності постачальника, а в разі позитивного результату укладення з ним договору факторингу;

5 – перерахування постачальникові коштів у розмірі 70–90 % суми боргових вимог, придбаних фактором;

6 – виставлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцем;

7 – оплата покупцем виставлених на нього фактором боргових вимог;

8 – після отримання платежу від покупця фактор перераховує постачальнику залишок коштів (30–10 %) за мінусом плати за факторингове обслуговування.

Рис. 7.6. Послідовність здійснення форфейтингової операції:

1 – експортер та імпортер домовляються про поставку товарів і порядок їх оплати;

2 – експортер шукає форфейтера;

3 – імпортер оформляє серію векселів та знаходить банк, який гарантує або авалює зазначені векселі;

4 – направлення в банк експортера гарантованих або авальованих векселів;

5 – поставка товарів;

6 – дозвіл на передачу векселів експортеру;

7 – надання векселів експортеру;

8 – продаж векселів експортером форфейтеру;

9 – надходження коштів від проданих векселів.

Таким чином, у результаті цієї угоди складається така ситуація:

1) форфейтер втрачає право регресу до експортера і отримує вкладені кошти в міру погашення покупцем простих чи переказних векселів;

2) покупець отримує кредит строком до 5 років;

3) експортер відразу отримує кошти від обліку простих чи переказних векселів.

Оскільки договір про форфейтування підписується задовго до фактичного відвантаження товару, між укладанням договору на купівлю векселів і фактичним здійсненням угоди може пройти досить тривалий період. Експортер виплачує форфейтеру в цей період комісійні за зобов’язанням, які становлять певний процент від суми угоди (від 0,075 до 0,125 % щомісячно). Комісійні щомісяця сплачуються авансом. Це викликано тим, що форфейтер зобов’язаний у цей період у будь-який момент виконати свої зобов’язання, а також неможливістю використати кошти на інші інвестування. Крім того, форфейтер несе валютний і процентний ризики, оскільки повинен залучати кошти із грошового або валютного ринку для фактичного обліку векселів.

Таблиця 7.10