Види цін та механізми їх розрахунку

Види цін

Характеристика (механізм розрахунку)

Фіксовані

Встановлюються на окремі види продукції базових галузей (вугілля, електроенергія) та на деякі найважливіші товари та послуги, які мають важливе значення для життєзабезпечення населення (квартирна плата, сітьовий газ, тарифи на міський електротранспорт); встановлюються на товари, що монопольно виготовляються державою

Регульовані

Ціни, межі змін яких безпосередньо встановлює держава, або опосередкованими методами робить невигідним для продавця їхнє надмірне зростання. Такі ціни встановлюються на продукцію монопольних підприємств або у випадках, коли необхідно тимчасово стримати зростання цін на дефіцитні товари. З урахуванням політики у сфері цін держава визначає перелік товарів і послуг, на які встановлюються регульовані ціни

Вільні (ринкові) ціни

Визначаються підприємствами самостійно з урахуванням своїх витрат і співвідношення попиту та пропозиції. Вони можуть збільшуватись або зменшуватися будь-коли і в будь-яких межах, залежно від потреб ринку

Оптові (відпускні)

Ціни фактичного продажу (реалізації) товару (з урахуванням знижок, надбавок) підприємством-виробником (постачальником) суб’єктам господарювання для їх подальшого продажу (реалізації); містить у собі собівартість, прибуток (норматив прибутку) і непрямі податки (іноді розрізняють оптові і оптово-відпускні ціни – вони різняться на суму ПДВ)

Роздрібні

Ціни, за якими здійснюється продаж (реалізація) товарів безпосередньо громадянам, юридичним особам та іншим споживачам для їх кінцевого використання, незалежно від форми розрахунків; формуються на підставі оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (націнки)

Прямий метод

Непрямий метод

Переваги

1. Дозволяє безпосередньо пов’язати дані поточного та річного звітів про рух грошових коштів.

2. Не потребує обліку негрошових операцій

1. Не потребує обліку кожної операції, пов’язаної з рухом коштів.

2. Дає змогу виявити причини відхилення суми грошових коштів від операційного прибутку.

3. Враховує взаємозаліки, прямий обмін продукцією, оплату векселями тощо

Недоліки

1. Трудомісткий, особливо на підприємствах, на яких здійснюється велика кількість операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів.

2. Не дає змогу виявити причини відхилення суми грошових коштів від величини операційного прибутку.

3. Не враховує взаємозаліки, прямий обмін продукцією, оплату векселями тощо

1. Не можна проаналізувати одержані за рік дані щодо виручки від реалізації, виплаченої заробітної плати, платежі постачальникам, суму сплачених податків, боргів та інших важливих показників стосовно доходу та видатків.

2. Неможливо пов’язати показники первинної звітності зі звітом про рух грошових коштів.

3. Передбачає включення потоків, не відображених у первинних документах, тому потребує коригувань складних розрахунків, пов’язаних з відображенням збільшення та зменшення грошових коштів у річному звіті.

4. Не дає змоги виявити, яким чином підприємство одержало грошові кошти.

5. З точки зору контролю даний звіт складніше перевірити