
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни «маркетинговий менеджмент», його місце у навчальному процесі
- •Тема 2 Напрямки впровадження і використання маркетингового менеджменту
- •Визначення місії підприємства
- •2. Маркетинговий аудит
- •3. Розробка стратегії
- •4. Навчання і перепідготовка персоналу
- •Реалізація стратегії
- •Контроль реалізація стратегії
- •Підтримка орієнтації на споживачів Змістовий модуль 2 Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах маркетингової орієнтації
- •Swot – аналіз – основа формування маркетингових стратегій підприємства
- •Тема 2 Діагностика конкурентоспроможності підприємств – конкурентів
- •Тема 3 Управління комерційною діяльністю підприємства на основі маркетингу
- •1. Комерційна діяльність підприємства: особливості, цілі, задачі, основні елементи в умовах маркетингової орієнтації
- •7. Планування і надання додаткових послуг.
- •Змістовий модуль 3 Управління комплексом маркетингу в сучасних умовах
- •Управління маркетинговою товарною політикою
- •Де, Тпоз – стратегічна товарна позиція;
- •Тпот – товарний потенціал.
- •Тпоз – стратегічна товарна позиція
- •Тема 2 Цінова політика в системі менеджменту підприємства
- •II блок
- •III блок
- •IV блок
- •Комплексна система інформаційного забезпечення процесу ціноутворення
- •I етап
- •VI етап
- •VII етап
- •Маркетингу у торговельному підприємстві
- •Система факторів, що впливають на вибір стратегії ціноутворення в умовах маркетингової орієнтації підприємства, наведена на рисунку 18.
- •У торговельному підприємстві
- •Ідентифікація ризику
- •Розробка рекомендацій щодо удосконалення управління ціновими ризиками
- •Для кількісної оцінки рівня цінового ризику у торговельному підприємстві можна використовувати шкалу експертних оцінок факторів цінового ризику (табл. 26).
- •Шкала меж зон цінового ризику наведена у таблиці 27.
- •Тема 3 Управління збутом та розподілом у підприємстві на основі маркетингу
- •2. Цілі не повинні знаходитися у протиріччі одна до одної, тобто вони повинні бути реальними та виконуємими.
- •Виділяють 3 види вмс:
- •Корпоративні,
- •1. Організаційна структура оптового ринку товарів та послуг
- •2. Формування системи менеджменту оптового підприємства
- •3. Управління системою зв’язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
- •4. Управління оптовими закупівлями товарів та їх економічне обґрунтування
- •6. Управління оптово-посередницькою діяльністю на біржах
- •“Виробництво – обмін – споживання”
- •Угода - різновид господарського договору, в якому акцент зміщується на якісь умови взаємовідносин, певні права чи зобов’язання сторін.
- •Специфікація
- •Управління оптовими закупівлями: сутність, значення, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку.
- •Зернопереробне підприємство
- •Формування цілей
- •1. Традиційні:
- •2. Сучасні моделі прийняття рішень про асигнування.
- •Список джерел, що рекомендується для вивчення дисципліни
1. Організаційна структура оптового ринку товарів та послуг
2. Формування системи менеджменту оптового підприємства
3. Управління системою зв’язків на оптовому ринку та їх правове регулювання
4. Управління оптовими закупівлями товарів та їх економічне обґрунтування
5. Управління оптовим продажем товарів
6. Управління оптово-посередницькою діяльністю на біржах
7. Управління оптово-посередницькою діяльністю на аукціонах і торгах (тендерах)
8. Управління оптово-посередницькою діяльністю на ярмарках і виставках
/1/
Сучасна ринкова економіка – це гнучка система пристосування виробництва до споживання. Її механізм реалізується через функціонування певних економічних інститутів і, передусім, цілісну систему оптово-посередницької діяльності, що базується на актах купівлі-продажу товару або послуги.
Оптові підприємства необхідні продуцентам і покупцям товарів тому, що вони забезпечують ефективність торговельного процесу як виду зайнятості у сфері обігу. Використання оптових торгівців як професіоналів являє собою ефективний вибір засобу реалізації продуктів їх виробниками і засобу придбання покупцями – через наступні переваги:
маючи справу переважно з професійними (роздрібними) клієнтами у торгівлі, а не з кінцевими споживачами, оптовик приділяє менше уваги стимулюванню, атмосфері і місцю знаходження свого торговельного підприємства;
оптова торгівля ефективніша, ніж роздрібна, як засіб вкладення капіталу (оптові угоди, як правило, більше роздрібних, і їх торговельна зона ширше);
враховуючи цю різницю, держава в плані правових положень і податків підходить до оптових і роздрібних торгівців по-різному;
дрібному виробнику не під силу створити організацію прямого маркетингу (тобто реалізовувати товари через канали нульового рівня), тому він віддасть перевагу направити кошти на розвиток виробництва, а не на організацію оптової торгівлі;
ефективність діяльності оптовиків вище через наявність великої кількості контактів у сфері роздрібної торгівлі, а також через володіння спеціальними знаннями і вміннями;
роздрібні торгівці, що реалізують широкий товарний асортимент, нерідко віддають перевагу закупці всього набору товарів у одного оптовика, а не частинами у різних виробників.
Оптово-посередницький менеджмент – це управління оптово-посередницькою діяльністю підприємств на основі організаційного, ресурсного і технічного забезпечення руху товарів із сфери виробництва до сфери споживання.
Оптово-посередницький менеджмент передбачає виявлення особливостей управління оптово-посередницькою діяльністю підприємств в інфраструктурному комплексі товарного ринку і з орієнтацією на його потреби.
Оптово-посередницький менеджмент - це система науково-обґрунтованих положень про закономірності управління оптово-посередницькою діяльністю підприємств у системі “виробництво – обмін – споживання” в умовах ринкової економіки на основі основних принципів маркетингу, логістики і комерційної діяльності (рисунок 23).
Оптові підприємства як основні суб’єкти оптового ринку: класифікація, функції, характеристика комерційно-господарських процесів оптових підприємств.
Загальна сукупність товарів, що виробляється підприємствами промисловості і сільського господарства, а також надходять шляхом імпортування, реалізуються на споживчому ринку через роздрібну торговельну мережу на основі прямих договірних зв’язків. Разом з тим, ряд факторів, що впливають на умови виробництва і реалізації товарів (сезонність і територіальна розосередженість виробництва, відмінності формування виробничого і торговельного асортименту, певні фізико-хімічні особливості окремих товарів) нівелюють принцип економічної доцільності і обумовлюють економічну необхідність включення у структуру комерційних зв’язків оптово-посередницької діяльності.
Рисунок 23 – Оптово-посередницький менеджмент у системі