Виділяють 3 види вмс:

1. Корпоративні,

2. договірні,

3. керовані.

Корпоративна ВМС - система, яка належить одному підприємству. Застосовується коли виробництво і продаж занходиться у одного власника. У такому випадку виробник продає свої товари через мережу власних магазинів за допомогою використання каналу прямого маркетингу.

Договірні ВМС складаються з незалежних фірм, які пов’язані договірними відношеннями і діють за єдиною програмою з метою дочягнення найкращих комерційних результатів. Це досить розповсюдженні ВМС і можуть виступати у слідуючих видах:

• добровільні обєднання різних торгівців під егідою оптовиків, які дають можливість спільно висояти у конкурентній боротьбі;

• кооперативи різних торгівців, які створюють оптову закупівельну ланку. Магазин здійснює закупівлю через цей кооператив і співробітничають в області реклами і встановленні цін;

• франшизні системи – організації власників торговельних привелегій, які мають першорядне право на вирішення питань товароруху певної продукції. На практиці зустрічаються три форми власників торговельних привелегій:

а) система роздрібних власників привелегій під егідою виробника (наприклад, “Норд”, “Наша ряба”);

б) система оптовиків-власників привелегій під егідою виробника (наприклад, “Кока-Кола”);

в) система роздрібних власників привелегій під егідою фірми послуг (наприклад, “Макдональдс”).

Керована ВМС координує діяльність виробництва і продажу не через загальну приналежність одному власнику, а завдяки розмірам і потужності одного з учасників. Це система інтегрує функції розподілу на основі впливу лідера каналу розподілу, а не на основі власності або контрактних відносин. найбільш впливовий учасник бере на себе роль лідера каналу і власне вимагає від ланок каналу співпраці в здійсненні функцій розподілу.

Причиною виникнення ВМС є не належність одному власнику, а економічна (могутність одного з учсників каналу розподілу; частіше всього такими є виробники з відомою маркою, які не спроможні налагодити тісні зв’язки з продавцем свої товарів і координацію в організації експозицій, виділенні торговельних площ, здійсненні засобів стимулювання продажу та формуванні певної політики цін).

Горизонтальні маркетингові системи (ГСМ) виникають у тому разі, коли два або більше підприємств об’єднують зусилля для загального освоєння маркетингових можливостей. Співробітництво здійснюється на тимчасовій або постійній основі, або створюється окрема спільна компанія.

Багатоканальні маркетингові системи (БМС) створюють для більш повного охоплення ринків відповідними товарами, коли один і той же товар одного і того ж виробника може просуватися по кільеох каналах. Ця система може використовуватися у тих випадках, коли виникає необхідність обслуговувати різних заказчиків через різні канали. Застосування БСМ доцільно для обслуговування покупців у тих випадках, коли ставиться задача надавати їм можливість обирати який з каналів використовувати з більшою вигідою для себе.

Інтенсивність використання каналів передбачає, що в процесі товароруху бере велика кількість оптових та роздрібних підприємств. Головна мета при цьому – забезпечити широкий ринок збуту, масову реалізацію, високий прибуток. Така стратегія спрямована на охоплення найбільшої кількості споживачів, широко засвоєння ринку, закріплення на ньому.

Існують суттєві ризниці між учасниками з причин їх положення у каналах розподілу, функцій, що виконуються, та прагнення кожного підприємства до максимізації власних прибутків і контролю над власною стратегією. У вдалих каналах вдається максимізувати співробітництво та максимізувати конфлікти.

Тема 4

УПРАВЛІННЯ ОПТОВО-ПОСЕРЕДНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ЇЇ КОМЕРЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ