2.4. Оперативне планування

Завершальною ланкою в системі планування є оперативне планування, яке виступає як засіб виконання річних планів, оперативного управління виробництвом. Оперативні плани розробляються на короткі проміжки часу – на окремий виробничий період (весняних робіт, догляду за посівами і насадженнями, збирання врожаю та 107е .), плани-наряди на виконання робіт (на місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну).

У оперативних планах обґрунтовується: 1) перелік та обсяг робіт у технологічній послідовності та агротехнічні вимоги до їх виконання; 2) кількість робочих днів, необхідних для виконання встановленого обсягу робіт в оптимальні строки; 3) склад агрегатів, їх виробіток за зміну, день і сезон; 4) денна потреба в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах.

У галузях, де відсутня чітка сезонність праці (захищений грунт, тваринництво, промислові виробництва), немає потреби розробляти плани за періодами робіт. Тому тут складають календарні (місячні, декадні) плани виробництва та реалізації продукції, обчислюють потребу в ресурсах.

Контрольні питання

1. Суть і завдання поточних (річних) планів підприємства.

2. Зміст (розділи) поточного (річного) плану підприємства.

3. Поточні (річні) плани внутрішньогосподарських підрозділів.

4. Чотири групи показників поточних планів підрозділів підприємств.

5. Черговість розробки річного плану підприємства і планів госпрозрахункових підрозділів.

6. Зміст і послідовність підготовчої роботи до складання плану.

7. Хронологічна послідовність розробки поточного плану підприємства.

8. Оперативне планування на підприємстві.

9. Зміст оперативних планів в рослинництві.

Тема 3. Розробка маркетингової програми

3.1. Суть і зміст маркетингової програми

3.2. Прогнозування кон’юнктури ринків сільськогосподарської продукції та маркетингова цінова політика підприємства

3.3. Планування асортименту, якості строків і каналів реалізації продукції

1. Суть і зміст маркетингової програми

Маркетинг – це комплексна система управління ринком або підприємствами. Основна мета маркетингового планування – найефективніше поєднати виробництво, задоволення потреб споживачів, прибуток та розвиток підприємства. Перш ніж планувати виробництво слід визначити, на які товари є попит, забезпечити виробництво необхідними ресурсами для задоволення цього попиту, знайти найкращі шляхи своєчасного доведення товару до споживачів і отримання максимально можливого прибутку.

Особливості маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах пов’язані передусім великою диференціацією їхніх розмірів, а також зі спеціалізацією підприємств. Так, у великих підприємствах можна створювати окремі відділи маркетингу, а середні господарства (яких більшість) обов’язки маркетингу розподіляють між спеціалістами, іноді виділяють спеціального працівника з маркетингу. У фермерських і особистих господарствах населення ці обов’язки виконує власник.

Залежно від тривалості періоду, на який складають плани маркетингу, розрізняють: а) маркетингове стратегічне планування (як процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій підприємства), метою якої є ефективне розміщення ресурсів для досягнення цільового ринку; б) тактичне планування маркетингу – як основа реалізації стратегічних планів. До нього належать планування фінансування та інвестицій, збуту, персоналу та результатів, які має отримати підприємство протягом наступних 2-5 років. Тактичні плани маркетингу є обов’язковою, складовою бізнес-планування; в) оперативне (річне) планування маркетингу як конкретизація дій.

Зміст і послідовність розробки маркетингової програми підприємства такий: 1) ситуаційний аналіз; 2) цільові ринки підприємства; 3) маркетингові цілі; 4) маркетингова стратегія; 5) комплекс маркетингових засобів (товар, ціна, закупівля, збут, просування); 6) організація маркетингу; 7) реалізація, оцінка, контроль.