Частина 1 наукові основи організації сільсько - господарського виробництва і виробничий потенціал аграрних підприємств

Тема 1. Предмет, завдання і методи дисципліни

0. 1.1. Сутність та предмет науки.

1. 1.2. Прийоми та методи науки та прийоми дослідження.

1.1. Сутність та предмет науки

Наука «Організація і планування діяльності сільськогосподарських підприємств» - це напрями економіки, які в комплексі охоплюють організаційно-економічні, технологічні і технічні заходи, спрямовані на раціональне використання виробничого потенціалу і прибуткове ведення аграрних підприємств. Тобто від організації і планування виробництва здебільшого залежать можливість отримання конкурентоспроможної продукції і кінцеві результати діяльності господарств. Чітко налагоджена організація і планування в підприємстві – основа його ефективного функціонування.

Засоби виробництва

Предмети праці

Продуктивні сили

Засоби праці

Робоча сила

Відносини між людьми в процесі виробництва, обміну і споживання матеріальних благ

Виробничі відносини

Рис. 1.1. Суспільний спосіб виробництва

У процесі організації виробництва об’єднуються робоча сила і засоби виробництва (предмети праці й засоби праці) з метою досягнення запланованих результатів, що відображено на рис. 1.1. Це здійснюється в такій послідовності: 1) виявлення мети і завдань, поставлених, перед працівниками; 2) організація праці для їх виконання (підбір працівників, їх кооперація і розподіл праці); 3) забезпечення людей необхідними засобами; 4) керівництво виробництвом і контроль за виконанням завдань.

Організація виробництва в сільському господарстві має свої особливості: головним ресурсом виробництва тут є земля; економічні процеси переплітаються з природними; робочий період не збігається з часом виробництва продукції; багато одержаних продуктів використовуються повторно у сільському господарстві (насіння, корми, молодняк та ін); процес виробництва поширено на великій території, що потребує значних затрат на виконання окремих видів робіт.

Предметом науки є економічні закони і механізми їх дії в умовах сільськогосподарського виробництва в цілому і окремих його галузей.

Завданням науки є обґрунтування напрямів організаційно-господарського вдосконалення підприємств, узагальнення нових підходів в організації і плануванні виробництва, обґрунтування шляхів найбільш ефективного використання землі, трудових і матеріально-технічних ресурсів. Ураховуючи різноманітність економічних і природних умов, виробничі процеси в аграрних підприємствах необхідно організовувати диференційовано, досягаючи високоефективного використання факторів виробництва.

1.2.Прийоми та методи науки дослідження

Загальним прийомом дослідження кожної науки є аналіз і синтез. При цьому аналіз – це розкладання відповідного явища на окремі, більш прості частини та вивчення впливу кожної з них на загальний процес. Синтез поєднання складових частин в єдине ціле, що дає змогу сформувати цілісну картину процесу і зрозуміти закономірності його розвитку. Основними методами дослідження організації і планування аграрного виробництва є: статистичний, розрахунково-конструктивний, експериментальний, балансовий, монографічний та ін.

Статистичний метод – це узагальнення сукупності статистичної інформації та встановлення закономірності розвитку і впливу факторів на кінцеві результати. При цьому використовуються методи: групування, визначення середніх і відносних величин, ряди динаміки, баланси, кореляційно-регресійний і дисперсійний аналізи.

Розрахунково-конструктивний метод передбачає розробку і обґрунтування перспективних планів розвитку (при формуванні нових організаційно-господарських структур, обґрунтуванні спеціалізації господарства і поєднання галузей, системи ведення рослинництва та тваринництва, структури посівних площ, системи сівозмін, оптимізації машинно-тракторного парку та інших заходів). Часто ці заходи здійснюються шляхом розробки економіко-математичних моделей на електронно-обчислювальних машинах.

Експериментальний метод застосовують при здійсненні виробничої перевірки розроблених організаційно-економічних рекомендацій на прикладі окремих підприємств.

Балансовий метод зводиться до зіставлення показників наявності й потреби (наприклад, потреба в робочій силі й забезпеченість нею, потреба і надходження кормів та ін.).

Монографічний метод – детальне дослідження окремих економічних явищ з метою виявлення закономірностей і їх використання.

За допомогою названих методів фахівці можуть знаходити напрями раціональної побудови господарств, принципи ефективного використання їх виробничого потенціалу, розвитку підприємництва і підприємницької діяльності в аграрних господарствах.