2. Комплектування господарств засобами виробництва і організація їх використання

Склад і структура технічних засобів виробництва визначається спеціалізацією господарства, природно-економічними умовами, технологією вирощування сільськогосподарських культур і тварин. Необхідно намагатися створювати систему машин, яка передбачає поєднання окремих силових і робочих, що забезпечують виконання всіх технологічних операцій в основних галузях виробництва.

Щоб визначити потребу в тракторах і сільськогосподарських машинах необхідно знати обсяг робіт, строки їх виконання, норми виробітку за зміну, коефіцієнти змінності і технічної готовності машинно-тракторного парку. Як правило, такі розрахунки виконуються на основі технологічних карт за культурами, зведеним планом механізованих робіт, планом-графіком використання техніки протягом року.

Технологічні карти включають перелік робіт у хронологічній послідовності, обсяг кожного виду робіт, календарні терміни їх виконання, склад і продуктивність агрегату, прямі затрати праці й енергетичних засобів.

Кількість необхідних тракторів (Кт) на календарний рік визначають за їх марками в еталонних гектарах за формулою:

Кт	=	О	,
		Нвр

де: О – обсяг робіт в еталонних гектарах (за всіма технологічними картами);

Нвр – норма виробітку даної марки техніки в еталонних гектарах за рік. Вона встановлюється за таким розрахунком:

Нвр = Нвг · Г · Д · Ктг,

де: Нвг – норма виробітку даної марки трактора за годину в еталонних умовах (ет.га); Г – кількість годин роботи протягом доби; Д – кількість днів роботи за рік; Ктг – коефіцієнт технічної готовності (відношення кількості технічно справних машин до загальної кількості їх у господарстві).

Що стосується еталонних гектарів, то це одиниця виміру і обліку тракторних робіт у перерахунку на оранку. За умовний еталонний гектар прийнято оранку 1 га стерні зернових колосових культур на глибину 20-22 см при визначених інших однакових для всіх тракторів умовах. Дослідження фахівців показали, що, наприклад, трактор ДТ–75 (Т-75) за 1 годину в цих умовах виробляє 1 га, а трактор К–700 – 2,7 га, трактор МТЗ–80 – 0,86 га. Ці показники використовуються для перерахунку кількості різних марок тракторів в умовні еталонні трактори. Множенням годинної продуктивності в еталонних умовах трактора окремої марки на кількість годин роботи на добу та на кількість нормо-змін з виконуваних ним робіт, то отримаємо обсяг фактично вироблених умовних еталонних гектарів.

При визначенні потреби за марочним складом тракторів (комбайнів, агрегатів) за певний напружений період розрахунок проводиться за формулою:

Км	=	О	,
		Нвз · Кз · Д · Ктг

де: Км – кількість потрібних машин певної марки; О – обсяг робіт у фізичних (або умовних) гектарах у напружений період; Нвз – змінна норма виробітку; Кз – коефіцієнт змінності; Д – кількість днів напруженого періоду (наприклад, агротерміну сівби, оранки, збирання урожаю та ін.); Ктг – коефіцієнт технічної готовності.

Для більш раціонального використання техніки важливе значення має оптимізація структури виробництва, організація високоякісних ремонтів машин і технаглядів, роботи агрегатів груповим методом і, по можливості, в 2 зміни, матеріальне стимулювання механізаторів, кооперація технічних засобів, розвиток орендних відносин та ін.