Лекція 1. Основи ринкової економіки

1. Зміст, принципи та методи економіки

Економіка є найбільшою сферою суспільних відносин і розглядається у декількох значеннях:

• як сукупність відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва;

• як господарство окремого району, країни;

• як наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства, його галузей, окремих підприємств, а також окремих елементів виробництва (капітал, фонди, праця і т.п.).

У першому значенні економіка є об’єктом вивчення політекономії, у другому – територіального розміщення продуктивних сил. Нас цікавить третє значення цього терміну, а точніше, економіка окремо взятого будівельного підприємства.

За визначенням П. Самуельсона, економіка це наука про те, як суспільство використовує певні обмежені ресурси для виробництва корисних продуктів та розподіляє їх між різними групами людей.

Галузеві економічні науки вивчають конкретні форми проявлення виробничих відносин в окремих галузях.

Оскільки для кожної людини окремо і суспільства в цілому характерним є задоволення потреб, що постійно зростають, головною проблемою стає задоволення безмежних потреб в умовах обмежених ресурсів: земля, робоча сила, капітал та підприємницькі здібності.

Зміст економіки полягає у:

• з’ясуванні законів економічного розвитку;

• аналізі механізму функціонування економічних систем, особливостей діяльності народного господарства в цілому та окремих підприємств;

• розробці принципів економічної політики.

Принципи економіки:

1. Взаємодія теорії та практики. Теорія як результат раціонального мислення, пізнання законів та закономірностей економічного розвитку є необхідною передумовою розробки правильних рішень щодо напрямків використання матеріальних ресурсів, можливостей реалізації товарів на внутрішніх та зовнішніх ринках тощо. А практика формує соціальне замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для аналізу і підтверджує або заперечує теоретичні висновки.

2. Єдність мікро- та макроаналізу. На перший погляд, коли підприємство вирішує три основні проблеми, визначені лауреатом Нобелівської премії Полом Самуельсоном: що виробляти, як виробляти і для кого виробляти, то достатньо рівня мікроекономіки, яка пропонує рекомендації стосовно практичної діяльності підприємств. Однак, вирішення цих питань неможливе без визначення потреб усього суспільства та динаміки суспільного виробництва в цілому, тобто на рівні макроекономіки.

3. Реальний історизм. Слід зауважити, що закони економіки діють неоднаково не тільки в різних історичних умовах, а й у різних економічних системах одного історичного періоду.

Методи економіки:

1. Метод порівняльного аналізу. Передбачає порівняння окремих та узагальнених економічних показників з метою отримання найкращих результатів.

2. Метод графічного зображення використовується для демонстрації співвідношення різних економічних показників, оцінювання їх перспективи під впливом мінливих економічних умов.

3. Метод економіко-математичного моделювання дозволяє описати певне економічне явище математичними символами та алгоритмами, що поряд із застосуванням ЕОМ підвищує аналітичні можливості, дозволяє виконувати найскладніші розрахунки, дає змогу отримувати нові знання про об’єктивні закономірності в економіці.