
- •Тема 1 поняття і сутністьменеджменту
- •1 .Поняття менеджменту , як самостійної області знань. Сутність понять,"управління" та "менеджмент
- •2. Значення та завдання менеджменту
- •3. Історичні етапи розвитку менеджменту в світі та в Україні
- •4. Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.Організація як об’єкт управління
- •Лутература
- •1.Організація,її роль та значення у суспільному виробництві.
- •Загальні риси організації
- •2.Формальні ,неформальні та складні організації
- •3 Внутрішнє і зовнішнє середовище організації.
- •4.Організації в Україні та їхній розвиток.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Прийняття управлінських рішен
- •1. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту.
- •4. Моделі та методи оптимізації рішень. (самостійне вивчення)
- •1. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту
- •2. Умови прийняття управлінських рішень.
- •3. Технологія розробки рішень
- •4. Моделі та методи оптимізації рішень
- •Тема 4
- •2.Зміст функції "планування".
- •3.Методи організаційного планування.(самостійне вивчення)
- •2. Зміст функції ''планування "
- •3. Методи організаційного планування
- •Тема 5 організація як функція управління
- •1. Організація як функція менеджменту. Організаця, її роль та значення у суспільному виробництві.
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація". Характеристика окремих організаційних структур управляння(самостійне вивчення).
- •1. Організація як функція менеджменту. Організаця, її роль та значення у суспільному виробництві.
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація". Характеристика окремих організаційних структур управління.
- •Тема 6 . Мотивація
- •1.Поняття мотивації та її зміст
- •2. Мотиваційні теорії та їх характеристика
- •3.Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації.
- •1.Матеріальне заохочення (гроші).
- •2.Моральне заохочення (визнання).
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Управлінських контроль
- •Література
- •1.Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю.
- •2.Види контролю, їх характеристика
- •3.Процес контролю і техніка його проведення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Лідерство
- •Література
- •1.Суть процесу керівництва та лідерства
- •2.Стилі керівництва та типи менеджерів
- •3.Шляхи вдосконалення керівництва колективом
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Управління конфліктами та стресами
- •Література
- •1.Поняття стресу. Види стресу
- •2.Природа конфлікту в організації та керівництво конфліктною ситуацію
- •3.Види конфліктів
- •5.Методи розв’язання конфліктів.
- •Цілі діючих осіб конфлікту
- •Аналіз дій зацікавлених осіб
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Ефективність управління
- •Література
- •1.Витрати праці в управлінні підприємством, їх класифікація
- •2.Критерії і методи визначення економічної ефективності менеджменту на підприємстві
1.Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю.
Контроль одна із важливих функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи.
Вважається, що за своїм рангом функція контролю (контролювання) стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета, ціль їхньої діяльності, то і нічого буде контролювати. Не дивлячись на те, що контроль не надто подобається працівникам, він все-таки є об’єднуючим фактором діяльності контролюючих та контрольованих осіб.
Контроль – багатоаспектне поняття, і не випадково воно в англійській мові, наприклад, передається різними словами: control, checking, verifying та ін..
Контроль – це обов’язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв’язуючої лапки між керуючою і керованою системами. Якщо відмежуватись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов’язаних з реалізацією планів та програм, використанні одержуваної інформації для коригуючи дій.
Суб’єктами контролю виступають: державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств та об’єднань.
Об’єктами контролю є: місії, цілі і стратегії, процеси,функції і завдання,параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.
Правильна постановка контролю вимагає дотримання діалектичної шості трьох його стадій: установлення фактів,критична їх оцінка, розробка заходів впливу на керований об’єкт у потрібному напрямі.
Контроль є необхідним через ті обставини, що на керований об’єкт завжди діють збурю вальні фактори (несприятливі погодні умови, несвоєчасна постановка комплектуючих агрегатів, запасних частин, зміна кон’юнктури ринку та ін.), і виникає потреба ати опійну інформацію, щоб адекватним чином ні зреагувати на нову ситуацію. Контроль здійснюється з метою досягнення узгодження і синхронізації зусиль виконавців, виявлення суперечливих тенденцій і протиріч у їх діяльності. Контроль проводиться за дотриманням законності при здійсненні господарських операцій, певних правил і регламентів діяльності, а також нормативів витрачання коштів, сировини і матеріалів. Тому контроль виконує важливу виховну функцію, а також профілактичну і захисну функції, сприяє збереженню власності, правильному витрачанню ресурсів, дотриманню планової, фінансової, виконавчої і трудової дисципліни.
Вимоги до контролю:
постійність;
оперативність;
поєднання перевірки зверху і контролю знизу;
об’єктивність;
масовість;
гласність;
дієвість;
плановість;
економічність.
Принцип постійності і оперативності означає, що контроль, як правило повинен здійснюватися постійно з певними інтервалами часу і обов’язково своєчасно або з деяким випередженням. Вимога поєднання перевірки зверху і контролю знизу полягає у широкому залученні до здійснення контрольних функцій рядових працівників і різних об’єднань громадян, поряд із проведенням контролю службовими особами і вищестоящими організаціями.
Принцип об’єктивності вимагає, щоб висновки контролерів буди аргументованими, будувались на достовірних фактах, встановлених за допомогою доказів і свідчень.
Масовість і гладкість передбачає всеосяжність контролю, поширення його на всі види діяльності, структурні підрозділи і усіх працівників, незалежно від виконуваних функцій. При цьому створюються умови, за яких широкій громадськості стає відомо про результати і наслідки перевірок. Дієвість означає, що за результатами перевірок повинні вживатись заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків.
Нарешті, контроль повинен здійснюватися на плановій основі, щоб уникнути як зайвого контролю і залучення великого числа спеціалістів, так і ситуації, коли безконтрольними залишаються певні види діяльності або працівники.
Контроль це постійне порівняння того, що є з тим, що повинно бути. Контролювати може лише той, хто знає, що повинно бути, і своєчасно робити це надбанням інших. Нелюдська,цинічна влада використовує необмежений тотальний контроль: кожний в будь який час знаходиться під підозрінням і вже тому наполовину винен… Якщо на якому-небудь підприємстві чи в установі отримують розповсюдження подібні страхи, значить в системі контролю с суттєві недоліки.
Вернер Зігерт німецький спеціаліст з менеджменту
Дійсно, контроль для багатьох людей перш за все асоціюється з обмеженнями, відсутністю самостійності,примусом тощо. В результаті цього зміст функції контролю інколи розуміється невірно. Контроль – це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв’язку із цим кожний керівник повинен налагодити справу таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і постійну дію. Часто контроль дає початок діловому спілкуванню керівника з підлеглими, що розвивається на основі взаємодовіри і партнерства.
Отже, контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю є об’єктивною і визначається дією наступних факторів:
зміною середовища (зміна законів, політики, структури організації і т.д.);
небезпекою виникнення кризових ситуацій;
необхідністю підтримки успіху організації;
боротьбою за ринки збуту товарів та ін..
Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.
Контроль повинен:
орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;
забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;
відзначатися простотою;
бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його організацію з його результатами.
Для підвищення ефективності контролю потрібно:
забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;
уникати надто пального (прискіпливого) контролю;
застосовувати методи жорсткого, але справедливого контролю;
використовувати методи матеріального стимулювання за результатами контролю;
впроваджувати інформаційно-управлінську систему контролю з використання комп’ютерної техніки.
Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.