- •Тема 1 поняття і сутністьменеджменту
- •1 .Поняття менеджменту , як самостійної області знань. Сутність понять,"управління" та "менеджмент
- •2. Значення та завдання менеджменту
- •3. Історичні етапи розвитку менеджменту в світі та в Україні
- •4. Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.Організація як об’єкт управління
- •Лутература
- •1.Організація,її роль та значення у суспільному виробництві.
- •Загальні риси організації
- •2.Формальні ,неформальні та складні організації
- •3 Внутрішнє і зовнішнє середовище організації.
- •4.Організації в Україні та їхній розвиток.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Прийняття управлінських рішен
- •1. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту.
- •4. Моделі та методи оптимізації рішень. (самостійне вивчення)
- •1. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту
- •2. Умови прийняття управлінських рішень.
- •3. Технологія розробки рішень
- •4. Моделі та методи оптимізації рішень
- •Тема 4
- •2.Зміст функції "планування".
- •3.Методи організаційного планування.(самостійне вивчення)
- •2. Зміст функції ''планування "
- •3. Методи організаційного планування
- •Тема 5 організація як функція управління
- •1. Організація як функція менеджменту. Організаця, її роль та значення у суспільному виробництві.
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація". Характеристика окремих організаційних структур управляння(самостійне вивчення).
- •1. Організація як функція менеджменту. Організаця, її роль та значення у суспільному виробництві.
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація". Характеристика окремих організаційних структур управління.
- •Тема 6 . Мотивація
- •1.Поняття мотивації та її зміст
- •2. Мотиваційні теорії та їх характеристика
- •3.Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації.
- •1.Матеріальне заохочення (гроші).
- •2.Моральне заохочення (визнання).
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Управлінських контроль
- •Література
- •1.Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю.
- •2.Види контролю, їх характеристика
- •3.Процес контролю і техніка його проведення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Лідерство
- •Література
- •1.Суть процесу керівництва та лідерства
- •2.Стилі керівництва та типи менеджерів
- •3.Шляхи вдосконалення керівництва колективом
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Управління конфліктами та стресами
- •Література
- •1.Поняття стресу. Види стресу
- •2.Природа конфлікту в організації та керівництво конфліктною ситуацію
- •3.Види конфліктів
- •5.Методи розв’язання конфліктів.
- •Цілі діючих осіб конфлікту
- •Аналіз дій зацікавлених осіб
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Ефективність управління
- •Література
- •1.Витрати праці в управлінні підприємством, їх класифікація
- •2.Критерії і методи визначення економічної ефективності менеджменту на підприємстві
Цілі діючих осіб конфлікту
Діючі особи конфлікту |
Цілі учасників конфлікту |
Всі можливі засоби, залучені до процесу, вирішення конфлікту |
Передбачення поведінки дійових осіб конфлікту; стратегія яка розугрується |
1 |
2 |
3 |
4 |
Таблиця 2.
Аналіз дій зацікавлених осіб
Зацікавлені особи |
Цілі,які ставлять перед собою зацікавлені особи |
Приховані цілі |
Стратегія,яка розігрується зацікавленими особами |
Інші можливі або бажані стратегії |
Проноз розвитку конфлікту, поведінки зацікавлених осіб |
Рекомендації спеціаліста з аналізу конфліктів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Моделі конфліктних ситуацій
У конфліктних ситуаціях можуть мати місце такі моделі поведінки учасників конфлікту:
1)гра «Переможений – переможець»;
2)гра «Переможець – переможений»;
3)гра «Переможений – переможений»;
4)гра «Переможець – переможець».
Гра «Переможений – переможець».
Ця модель характерна для учасників конфлікту, які намагаються уникнути його (втеча від конфлікту). Це відбувається через такі причини:
намагання обґрунтувати свою пасивність. Найчастіше аргументами пасивності є: участь у конфлікті може суттєво ускладнити ситуацію і тому краще змовчати;
добра воля протилежної сторони. На цю причину роблять ставку в тому випадку, коли надіються, що партнер у конфлікті, не зустрівши спротиву, зупинить свої ворожі демарші;
значення конфліктів. Конфлікту не надають великого значення, і тому вважають недоцільним через нього порушувати гармонійні відносини, які склалися в інших сферах. Пасивний учасник конфлікту свідомо йде на компроміс, лиш би зберегти попередні зв’яжи в інших сферах.
Яким би не було пояснення, гра «Переможений-переможець» починається. Той, хто відходить від конфлікту, віддає протилежній стороні частину своєї «території». В деяких випадках це достатньо правильна і послідовна політика. Особливо у тому випадку, коли конфліктуючі групи в майбутньому будуть мати мало зустрічей, стикувань. Розрахувались з підприємства, на якому виникла конфліктна ситуація, і перейшли на інше, з доброю роботою таке рішення може здаватися оптимальним при виході з ситуації в конкретних умовах. Однак у більшості випадків від ступання відхід від прямої конфронтації означає просто затягування конфлікту, навіть його загострення. Партнер у конфлікті привикає до поступок і бачить у них підтвердження своєї правоти, ще більше утверджується в своїй правоті, пред’являє все більше претензій і будує (свідомо чи ні) фундамент для своєї позиції «переможця». Той, хто сподівався уникнути конфлікту, стоїть перед проблемою: як необхідно реагувати: спроба відійти від конфлікту найчастіше погіршує ситуацію. Постійний відступ, щоб уникнути конфлікту, призводить до його загострення.
Гра «переможець – переможений».
Той, хто всі конфлікти намагається вирішити з допомогою гри «Переможець – переможений», ризикує втратити відчуття реальності і погано передбачає можливі наслідки. Мова йде про те, як бути з переможеними. При звільненні працівника або при переведенні його в інший, малозначний відділ цієї ж фірми, партнер по конфлікту вибуває з гри, але його роль можуть взяти на себе інші особи з найближчого оточення. Якщо переможений стає безпосереднім підлеглим переможця, то цілком зрозуміло, що він просто накопичує сили для нового витка конфлікту.
Гра «Переможений-переможений».
Багато конфліктів переростають в ситуації на зразок «Переможений-переможений». Обидві сторони потрапляють у стан, який набагато гірший, ніж до конфлікту, ні одна з них не може здобути перемогу, всі залишаються ні з чим. Думка про те, що хоч і мені погано, супернику приходиться ще гірше, є слабкою втіхою.
Звичайно, ніхто з самого початку конфлікту не має бажання використовувати модель «переможений-переможений». Це, найшвидше неочікуваний результат цілої послідовності дрібних сутичок. Ситуація так ускладнюється, що кожна зі сторін готова «загинути», але і суперника затягнути за собою в трясовину. Нерідко – для великого задоволення деяких нейтральних колег!
Щоб не довести справу до повного провалу, необхідно звернутися до двох засобів:
Делегування повноважень. Знайти вихід із конфліктної ситуації доручаться іншим особам. Ними можуть бути: третейські судді, суди витої інстанції,комітети примиренця, експерти,консультанти. Характерно, що сторони, які конфліктують, вважають себе нездатними самостійно знайти вихід з конфліктної ситуації. Незважаючи на те, що повноваження на вирішення конфлікту передається іншим, боротьба продовжується, тільки в іншій формі. Лише в окремих випадках обидві сторони бувають задоволені втручанням третейських суддів. Якщо одна із сторін відчуває себе більш впевненішою, починається новий раунд конфлікту.
Компроміс. Обидві сторони йдуть на поступки і домовляються про перемир’я. Вони знають, що після невеликого від термінування або навіть в будь-який момент конфлікт може виникнути знову. Але обидві сторони знають, що якби не було перемир’я, вони понести б значні втрати.
Гра «Переможець – переможець»
Модель гри «Переможець – переможець» розпочинається, як правило, тоді коли всі інші спроби розв’язати конфлікт зазнають невдачі. Конфлікти, за яких вимоги або твердження обидвох сторін правильні і одночасно існує тісний взаємозв’язок між їх інтересами, можуть бути розв’язані на конструктивній основі. Необхідно володіти, крім того, у певній мірі творчого уявою, щоб запропонувати привабливі варіанти вирішення проблеми: обидві сторони одночасно і сумісно повинні взяти участь у процесі пошуку альтернатив. Таким чином, прийнятне рішення буде результатом роботи обох конфліктуючих сторін.
Резюме
Конфлікти є невід’ємною складовою частиною нашого життя.
Слід розрізняти конфлікти, корені яких лежать у ділових відносинах, і ті, які називається «особистими».
Завдяки конфліктам відбуваються зміни, організація застарілих структур, усуваються недоліки.
Прояву конфлікту передує цілий ряд причин виробничого та особистого характер.
Для ефективного управління конфліктом необхідний глибокий аналіз дій його учасників т зацікавлених осіб.
Будучи учасником конфлікту, менеджер повинен визначити, на якій фазі конфлікту він перебуває: відступ, боротьба, делегування, компроміс або угода, і яким може бути результат: «переможець-переможений», «переможений-переможець», «переможений-переможений», «переможець-переможець».
