
- •Основні розділи української мови як навчального предмета
- •Фонетика як розділ мовознавства
- •Розділи фонетики
- •Утворення звуків
- •Будова мовного апарату Мовний апарат і його робота
- •Три аспекти вивчення звуків
- •Детальніше про три аспекти вивчення звуків
- •Предмет фонетики
- •1. Акустична фонетика (фоноакустика)
- •2. Артикуляційна фонетика
- •3. Перцептивна (лінгвістична) фонетика
- •Класифікація звуків в українській мові
- •Класифікація голосних
- •Класифікуються голосні за 3-ма ознаками:
- •Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу й шуму (за роботою голосових зв’язок)
- •2. За місцем творення а) За участю активних мовних органів
- •Б) За участю пасивних мовних органів
- •3. За способом творення шуму
- •4. За твердістю і м’якістю
- •4. Чергування [е] : [і]
- •5. Інші найдавніші чергування голосних
- •Чергування [і] – [й] не відбувається:
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Чергування приголосних за місцем і способом творення
- •Чергування приголосних за твердістю – м’якістю
- •Чергування приголосних з фонемим нулем
- •Історичні чергування приголосних
- •Чергування приголосних (Ющук)
- •1. Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні.
- •Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Спрощення груп приголосних
- •(Тоцька, 64-66:)
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •§ 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •Комбінаторні зміни
- •Позиційні зміни
- •Фонетично не зумовлені зміни
- •Спонтанні зміни
- •8 И 9 питання: Основні фонетичні комбінаторні зміни
- •Фонологія
- •Тема 2. Фонологія
- •2. Українська мова - Ющук і.П. Http://ukrainskamova.Narod.Ru/1.Htm
- •Наголос
- •Наголос
- •11 Наголос
- •Тема 12. Склад і складоподіл
- •Основні правила української транскрипції
- •Практичне завдання
- •Основні правила орфоепії вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Тема 14. Орфоепія
- •Література
- •Вимова в українській літературній мові
- •[Ред.] Вимова голосних звуків
- •[Ред.] Вимова приголосних звуків
- •[Ред.] Асиміляція груп приголосних
- •[Ред.] Примітки
- •[Ред.] Джерела
Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків
http://www.svitslova.com/mova/fonetyka-grafyka/1490-cherguvannia-prygolosnuh.html
Чергування приголосних, як і чергування голосних, пов’язане із розвитком української мови.
[г],[к],[х] перед голосним [е] переходять в [ж],[ч],[ш].
нога – ніженька, рука – рученька, вухо – вушний.
[г],[к],[х] перед голосним [і] переходять в [з’],[ц’],[с’].
нога – нозі, рука – руці, вухо – у вусі.
Це чергування стосується не лише питомо українських слів, а й запозичених або тих, що виникли пізніше.
Інколи ці чергування об’єднують у ряди:
[г] - [ж] - [з]: друг – друже – друзі.
[к] - [ч] - [ц]: ріка – річечка – у ріці.
[х] - [ш] - [с]: цокотуха – цокотушин – цокотусі.
Відповідно при творенні прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- в коренях слів теж відбуваються чергування приголосних звуків, ускладнені уподібненням, які отримали назву «Зміна в групах приголосних»:
[г], [ж], [з] + -ськ-, -ств-= -зьк-, -зтв;
Прага – празький.
[к], [ч], [ц] + -ськ-, -ств-= -цьк-, -цтв;
козак – козацький.
[х] - [ш] - [с] + -ськ-, -ств-= -ськ-, -ств;
чех – чеський
Увага! Це правило стосується лише українських за походженням слів. В іншомовних словах пишуться всі літери, хоча у вимові (а отже і в фонетичному записі) зміна приголосних відбувається:
Бангкок – бангкокський, Ла-Манш – ла-маншський.
Це стосується і деяких самоназв народів: казахський, тюркський, баскський.
Також чергуються наступні приголосні звуки (в дієслівних формах і деяких іменниках):
[г] - [ж]: бігти – біжу;
[к]- [ч]: скакати – скачу;
[х] - [ш]: брехати – брешу;
[д] - [д͡ж]: сидіти – сиджу;
[т] - [ч]: крутити – кручу;
[з] - [ж]: казати – кажу;
[с] - [ш]: носити – ношу;
[зд] - [жд͡ж]: їздити – їжджу;
[ст] - [шч]: мастити – мащу;
[б] - [бл]: любити – люблю;
[в] - [вл]: мовити – мовлю;
[м] - [мл]: тямити – тямлю;
[п] - [пл]: купити – куплю;
[ф] - [фл]: рифити – рифлю.
Спрощення у групах приголосних
В більшості випадків в словах зустрічається, в основному, два приголосних звуки підряд. Однак при утворенні похідних слів іноді виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних. Для зручності і милозвучності вимови деякі з приголосних в таких групах почали опускати (не вимовляти). Це явище частково закріпилося в графіці і отримало назву спрощення в групах приголосних. На письмі спрощення спрацьовує лише для української лексики.
Спрощення |
Приклади |
здн → зн |
пізно, борозна, празник, поїзний, проїзний |
ждн → жн |
кожний (рос. каждый), тижневий (тиждень) |
стн → сн |
чесний (честь), радісний (радість), вісник (вість), свиснути (свист) Винятки: Прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний. А також у словах: зап’ястний, хворостняк, шістнадцять. |
стл → сл |
щасливий (щастя), корисливий (користь), рослина, дорослий (рости) Винятки: кістлявий, хвастливий, пестливий та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження |
стц → сц |
місце (містити) |
скн → сн зкн → зн |
блиснути (блиск), тиснути(тиск), тріснути (тріск), бризки – бризнути, брязк – брязнути Немає спрощення: випускний, рискнути, вискнути (виск), тоскно |
слн → сн |
ремісник (ремесло), масний (масло), умисний (мисль) |
сткл → скл |
скло, склянка, засклити (рос. стекло) |
рдц → рц |
серце (серденько) |
нтськ → нськ |
студенський (студент) |
нтств → нств |
агенство (агент), студенство (студент) |
В словах іншомовного походження і у винятках спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тобто спрощення треба показати лише у фонетичній транскрипції. Наприклад: зап’ястний – [запйáсниǐ]; студентський [студéнс'киǐ]. Цей факт слід враховувати при розв’язанні завдань на кількість звуків і букв, а також на голосні/глухі приголосні.