18.Діяльність та психічні процеси.

Психічні пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, увага, представлення, уява, пам'ять, мислення, мова - виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольняти свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися і працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, представляти те, що йому треба зробити, запам'ятовувати, обмірковувати, висловлювати судження.Без участі цих психічних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти.Психічні процеси не просто беруть участь в діяльності, вони в ній розвиваються.Сприйняття в процесі практичної діяльності придбаває свої найважливіші людські якості. У діяльності формуються його основні види: сприйняття глибини, напряму і швидкості руху, часу і простору. В результаті чоловік навчається сприймати і оцінювати форми. Стежачі рухи рук і ока, що супроводжуються координованими скороченнями певних груп м'язів, сприяють становленню сприйняття руху і його напряму. Зміни швидкості рухомих об'єктів автоматично відтворюються в прискореннях і уповільненнях скорочень певних груп м'язів, і це навчає органи чуття сприйняттю швидкості.Уява теж пов'язана з діяльністю. По-перше, людина не в змозі представити або уявити таке, що коли-небудь не виступало в досвіді, не було елементом, предметом, умовою або моментом якої-небудь діяльності.Це більшою мірою це відноситься до пам'яті, причому до двох її основних процесів одночасно: до запам'ятовування і відтворення. Запам'ятовування здійснюється в діяльності і само представляє діяльність, яка містить дії і операції, спрямовані на підготовку матеріалу до кращого його запам'ятовування. Це - структуризація, осмислення, асоціювання матеріалу з відомими фактами, включення різноманітних предметів і рухів в процес запам'ятовування.Пригадування також припускає виконання певних дій, спрямованих на те, щоб вчасно і точно згадати збережений в пам'яті матеріал.Мова також є особливого роду діяльність, так що часто, характеризуючи її, користуються словосполученням "мовна діяльність".Всяка діяльність - це з'єднання внутрішніх і зовнішніх, психічних і поведінкових дій і операцій.Діяльність - це спосіб людської активності, що реалізовується з різних причин і з різними цілями.

19.Вміння,навички,звички як структурні елементи діяльності.

Автоматизовані, свідомо, напівсвідомо і несвідомо контрольовані компоненти діяльності називаються відповідно уміннями, навичками і звичками.

Уміння - це елементи діяльності, що дозволяють що-небудь робити з високою якістю, наприклад точно і правильно виконувати якусь дію, операцію. Уміння звичайно містять автоматично виконувані частини, називані навичками, але в цілому являють собою свідомо контрольовані частини діяльності, принаймні в основних проміжних пунктах і кінцевій меті.

Навички - це цілком автоматизовані, інстинкто-подібні компоненти вмінь, реалізовані на рівні несвідомого контролю. При автоматизації дій і операцій, перетворенні в навички у структурі діяльності відбувається ряд перетворень. По-перше, автоматизовані дії й операції зливаються в єдиний цілісно виконуваний акт, іменований умінням (наприклад, складна система рухів людини, яка пише або робить спортивну вправу, яка проводить хірургічну операцію. При цьому зайві, непотрібні рухи зникають, а кількість помилкових різко зменшується.

Велике значення у формуванні всіх типів умінь і навичок мають вправи. Завдяки їм відбувається автоматизація навичок, удосконалення вмінь, діяльності в цілому. Вправи необхідні як на етапі вироблення умінь і навичок, так і в процесі їх збереження. Без постійних, систематичних вправ уміння і навички зазвичай зникають, втрачають свої якості.

Ще один елемент діяльності - звичка. Від уміння і навичок вона відрізняється тим, що являє собою так званий непродуктивний елемент діяльності. Якщо уміння і навички пов'язані з вирішенням якогось завдання, припускають одержання якогось продукту і досить гнучкі, то звички є негнучкою частиною діяльності, виконуваною механічно, і не мають свідомої мети. Але від уміння вона відрізняється тим, що не завжди є розумною і корисною.