8.Зв язок психічних процесів з роботою мозку людини.

Психіка є продуктом діяльності кори більших півкуль головного мозку. Ця діяльність називається вищою нервовою діяльністю.Нервова клітина з її відростками являє собою морфологічну одиницю нервової системи, називану нейроном. Вся нервова система ділиться на центральну й периферичну. До центральної нервової системи ставиться головний і спинний мозок. Від них по всьому тілу розходяться нервові волокна - периферична нервова система. Вона з'єднує мозок з органами почуттів і виконавчих органів - м'язами й залозами. Всі живі організми мають здатність реагувати на фізичні й хімічні зміни в навколишнім середовищі.

У житті стимули зовнішнього середовищі(звук, світло, дотик)перетворяться спеціальними чутливими клітинами (рецепторами) у нервові імпульси - серію електричних і хімічних змін у нервовому волокні. Нервові імпульси передаються по чутливих нервових волокнах у спинний і головний мозок. Тут виробляються відповідні командні імпульси, які передаються по моторних нервових волокнах до виконавчих органів, зокрема до м'язів і залоз.Основна функція нервової системи - це інтеграція зовнішнього впливу з відповідною пристосувальною реакцією організму.

Центральна нервова система складається зі спинного й головного мозку, у якому розрізняють сіру речовину, що є скупченням нервових клітин, і біла речовина, що представляє собою пучки нервових волокон, що з'єднує одні клітини їхньої групи з іншими.

У спинному мозку сіра речовина розташована в глибині мозку й має в розрізі форму, що нагадує метелика. У задніх «рогах» спинного мозку розташовані клітини, що одержують імпульси з периферії й передавальні їх у передні «роги» або догори в головний мозок. Передні «роги» складаються з рухових клітин, що одержують імпульси із задніх «рогів» або з центрів і передавальних їх на периферію. Сіра речовина спинного мозку оточено білою речовиною, або так званими стовпами: передніми, бічними й задніми, що складаються з пучків провідних нервових волокон. По передніх стовпах нервове збудження йде від центра до периферії; по заднім - від периферії до центра.

Нижчі, стовбурні відділи головного мозку - довгастий і середній мозок - по своїй будові й функції близькі до спинного мозку і є центральним апаратом, що здійснює ряд складних і життєво важливих рефлексів. Так, у довгастому мозку замикаються дуги смоктального рефлексу, наявного в людини з першого дня народження, слюновидільному рефлексу, що проявляється при подразненні їжею порожнини рота, чхального - при подразненні слизової оболонки носа, кашлевого - гортані й сльозовидільному - ока. У середньому мозку замикаються рефлекси звуження зіниці у відповідь на висвітлення ока. Ці рефлекси мають біологічно доцільне значення й називаються захисними.

Людина, пошкодив свою руку, не тільки мимоволі її відсмикне, але й відчує укол, емоційно оцінить його: розсердиться або розсміється й т.д. Це ставиться й до рефлексів, що замикається на більше високому рівні. Всі вони мають своє, як прийняте говорити, коркове представництво, тобто певні ділянки кори головного мозку, пов'язані з тими центрами, у яких замикаються рефлекси.

У клітин кори головного мозку є особливість, дуже важлива для психічної діяльності й відрізняють їх від всіх інших клітин організму. Всі інші клітини людського організму в процесі життя розмножуються й відмирають. Найкраще це помітно в поверхностному шарі шкіри, клітини якого живуть тільки кілька днів; клітини крові живуть біля місяця. Клітини ж кори мозку в ранньому дитячому віці перестають розмножуватися й тільки в старечому віці починають відмирати. На місці поранення мозку нові клітини не відновлюються. Зате жодним клітинам людського організму не властива така взаємозамінність, як клітинам кори головного мозку.