
- •6.Значення психологічних знань для навчання та виховання дітей.
- •7.Побудова,функціонування та властивості центральної нервової системи людини.
- •8.Зв язок психічних процесів з роботою мозку людини.
- •9.Витоки психіки живих істот.
- •10.Становлення нижчих форм поведінки та психіки.
- •11.Розвиток вищих психічних функцій у людини.
- •12.Поняття про свідомість.
- •13.Свідомість і мовлення.
- •15.Виникнення і розвиток свідомості.
- •16.Поняття про діяльність.
- •17.Види діяльності людини.
- •18.Діяльність та психічні процеси.
- •19.Вміння,навички,звички як структурні елементи діяльності.
- •20.Поняття про відчуття.
- •21.Види відчуттів.
- •23.Поняття про сприймання.
- •24.Сприймання,його види.
- •25.Властивості сприймання.
- •26.Загальне поняття про увагу.
- •27.Властивості уваги.
- •28.Функції та види уваги.
- •29.Психологічні теорії уваги.
- •30.Розвиток уваги.
- •31.Загальне поняття пам яті.
- •32.Види пам яті та їхні особливості.
- •34.Формування та розвиток пам яті.
- •35.Мнемонічні прийоми.
- •36.Поняття про уяву.
- •37.Види уяви.
- •38.Функції уяви.
- •39.Уява і творчість.
- •40.Поняття про мислення.
- •41. Види мислення.
- •42.Операції мислення.
- •43.Особливості творчого мислення.
- •44.Концепція розвитку дитячого інтелекту за ж.Піаже.
- •45.Мова та її функції.
- •46.Мова як засіб спілкування.
- •47.Мова як інструмент мислення.
- •48.Співвідношення мови та мислення.
- •49.Поняття про особистість.
- •50.Історія досліджень особистості.
- •51.Сучасні теорії особистості.
- •52.Характеристика «теорії рис».
- •53.Характеристика теорії соціального научіння.
- •54.Психодинамічна теорія особистості.
- •55.Гуманістичні теорії особистості.
- •56.Формування та розвиток особистості.
- •57.Проблема стійкості особистості.
- •58.Поняття про здібності.
- •59.Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людини.
- •60.Розвиток здібностей.
- •61.Поняття про темперамент.
- •62.Типи темпераментів.
- •63.Темперамент,його властивості.
- •64.Темперамент та індивідуальний стиль діяльності.
- •65.Поняття про характер.
- •66.Типологія характерів за е.Кречмером.
- •67.Типологія характерів за а.Є.Лічко.
- •68.Формування характеру.
- •69.Особистість та характер.
- •70.Поняття про волю.
- •71.Вольова регуляція поведінки.
- •72.Розвиток волі.
- •73.Поняття емоції та їх роль у житті людини.
- •74.Класифікація емоцій.
- •75.Функції емоцій.
- •76.Поняття та види вищих почуттів.
- •77.Поняття мотив та мотивації.
- •78.Ієрархія потреб за а.Маслоу.
- •79.Мотивація та діяльність.
- •80.Мотивація просоціальної та асоціальної поведінки.
29.Психологічні теорії уваги.
Одну з найбільш відомих психологічних теорій уваги запропонував Рібо. Він вважав, що увага, незалежно від того, є воно ослабленим або посиленим, завжди пов'язане з емоціями і викликається ними. Між емоціями і довільною увагою Рібо вбачав особливо тісну залежність. Він вважав, що інтенсивність і тривалість такої уваги безпосередньо обумовлені інтенсивністю і тривалістю асоційованих з об'єктом уваги емоційних станів. Мимовільна увага також цілком залежить від афективних станів. Стан уваги завжди супроводжується не тільки емоційними переживаннями, але також певними змінами фізичного та фізіологічного стану організму. Тільки на основі детального та ретельного вивчення подібного роду станів можна скласти чітке уявлення і про механізми уваги. Як чисто фізіологічний стан увагу включає комплекс судинних, дихальних, рухових та інших довільних або мимовільних реакцій. Стану зосередженості уваги супроводжуються також рухами усіх частин тіла: обличчя, тулуба, кінцівок, які разом з власне органічними реакціями виступають як необхідна умова підтримки уваги на належному рівні.
Основну роль рухів в акті уваги Т. Рібо позначив наступним чином. Рух фізіологічно підтримує і посилює даний стан свідомості. Для органів чуття - зору і слуху - увага означає зосередження і затримку рухів, пов'язаних з їх налаштуванням і управлінням. Зусилля, яке ми докладаємо, зосереджуючи і утримуючи увагу на чомусь, завжди має під собою фізичну основу. Йому відповідає відчуття м'язового напруги, а наступаючі згодом відволікання уваги пов'язані, як правило, з м'язовим перевтомою у відповідних моторних частинах реціпірующіх систем.
Є ще одна теорія, яка пов'язує увагу з поняттям установки
Теорія установки запропонована Узнадзе і спочатку стосувалася особливого роду стану преднастройці, яке під впливом досвіду виникає в організмі і визначає його реакції на наступні впливи.Установка, на думку Д. Н. Узнадзе, безпосередньо пов'язана з увагою. Внутрішньо вона і висловлює собою стан уваги людини. Цим пояснюється, зокрема, те, чому в умовах імпульсивної поведінки, пов'язаного з відсутністю уваги, у суб'єкта проте можуть виникати цілком певні психічні стани, почуття, думки, образи.З поняттям установки в теорії Узнадзе також пов'язане поняття об'єктивації. Вона трактується як виділення під впливом встановлення певного образу або враження, отриманого при сприйнятті навколишньої дійсності. Цей образ, або враження, і стає об'єктом уваги.
Цікаву теоретичну концепцію уваги запропонував Гальперін.
1.Увага є одним з моментів орієнтовно-дослідницької діяльності. Вона являє собою психологічну дію, спрямовану на зміст образу, думки, іншого феномена, який є в даний момент в психіці людини.2.За своєю функцією увага являє собою контроль за цим змістом. У кожній дії людини є орієнтовна, виконавча і контрольна частини.3.На відміну від інших дій, які виробляють певний продукт, діяльність контролю, або увага, не має окремого, особливого результату.4.Не всякий контроль слід розглядати як увага. Контроль лише оцінює дію, в той час як увага сприяє його поліпшенню.5.В увазі контроль здійснюється за допомогою критерію, заходи, зразка, що створює можливість порівняння результатів дії та його уточнення.6.Довільна увага є планомірно здійснювана увагою, тобто форма контролю, виконуваного за заздалегідь складеним планом.7.Всі відомі акти уваги, що виконують функцію контролю як довільного, так і мимовільного, є результатом формування нових розумових дій.