
- •6.Значення психологічних знань для навчання та виховання дітей.
- •7.Побудова,функціонування та властивості центральної нервової системи людини.
- •8.Зв язок психічних процесів з роботою мозку людини.
- •9.Витоки психіки живих істот.
- •10.Становлення нижчих форм поведінки та психіки.
- •11.Розвиток вищих психічних функцій у людини.
- •12.Поняття про свідомість.
- •13.Свідомість і мовлення.
- •15.Виникнення і розвиток свідомості.
- •16.Поняття про діяльність.
- •17.Види діяльності людини.
- •18.Діяльність та психічні процеси.
- •19.Вміння,навички,звички як структурні елементи діяльності.
- •20.Поняття про відчуття.
- •21.Види відчуттів.
- •23.Поняття про сприймання.
- •24.Сприймання,його види.
- •25.Властивості сприймання.
- •26.Загальне поняття про увагу.
- •27.Властивості уваги.
- •28.Функції та види уваги.
- •29.Психологічні теорії уваги.
- •30.Розвиток уваги.
- •31.Загальне поняття пам яті.
- •32.Види пам яті та їхні особливості.
- •34.Формування та розвиток пам яті.
- •35.Мнемонічні прийоми.
- •36.Поняття про уяву.
- •37.Види уяви.
- •38.Функції уяви.
- •39.Уява і творчість.
- •40.Поняття про мислення.
- •41. Види мислення.
- •42.Операції мислення.
- •43.Особливості творчого мислення.
- •44.Концепція розвитку дитячого інтелекту за ж.Піаже.
- •45.Мова та її функції.
- •46.Мова як засіб спілкування.
- •47.Мова як інструмент мислення.
- •48.Співвідношення мови та мислення.
- •49.Поняття про особистість.
- •50.Історія досліджень особистості.
- •51.Сучасні теорії особистості.
- •52.Характеристика «теорії рис».
- •53.Характеристика теорії соціального научіння.
- •54.Психодинамічна теорія особистості.
- •55.Гуманістичні теорії особистості.
- •56.Формування та розвиток особистості.
- •57.Проблема стійкості особистості.
- •58.Поняття про здібності.
- •59.Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людини.
- •60.Розвиток здібностей.
- •61.Поняття про темперамент.
- •62.Типи темпераментів.
- •63.Темперамент,його властивості.
- •64.Темперамент та індивідуальний стиль діяльності.
- •65.Поняття про характер.
- •66.Типологія характерів за е.Кречмером.
- •67.Типологія характерів за а.Є.Лічко.
- •68.Формування характеру.
- •69.Особистість та характер.
- •70.Поняття про волю.
- •71.Вольова регуляція поведінки.
- •72.Розвиток волі.
- •73.Поняття емоції та їх роль у житті людини.
- •74.Класифікація емоцій.
- •75.Функції емоцій.
- •76.Поняття та види вищих почуттів.
- •77.Поняття мотив та мотивації.
- •78.Ієрархія потреб за а.Маслоу.
- •79.Мотивація та діяльність.
- •80.Мотивація просоціальної та асоціальної поведінки.
27.Властивості уваги.
Концентрація є показником зосередженості свідомості на певному об’єкті, неможливості відволікання уваги на побічні подразники. Найбільша концентрація уваги досягається, коли свідомість зосереджується на одному об’єкті.Інтенсивність уваги характеризується кількістю витрат енергії на здійснення психічної діяльності. Вона залежить від заінтересованості людини до праці та її результатів. Висока інтенсивність уваги необхідна працівникам так званих спостережних професій – операторам, диспетчерам, машиністам.
Стійкість уваги характеризується здатністю підтримувати концентровану інтенсивну увагу протягом певного часу. Показником її є продуктивність діяльності протягом тривалого періоду. Стійкість уваги залежить від об’єктів зосередження і активності працівника. Складні об’єкти вимагають активного мислення, що є причиною тривалого зосередження на них.Разом з тим увага може відволікатися на побічні стимули, не пов’язані з трудовою діяльністю. Частіше відволікається увага за умови її низької стійкості. У результаті знижується ефективність діяльності.Обсяг уваги – це здатність психіки одночасно сприймати певну кількість об’єктів або їхніх елементів. Він залежить від інтересу людини до інформації, від ознайомленості з об’єктами сприймання, від умов, за яких відбувається сприйняття.Розподіл уваги--здатність зосереджуватися на кількох об’єктах одночасно.З цією особливістю уваги пов’язана можливість одночасного успішного виконання двох і більше різних видів діяльності. Високий рівень розвитку цієї якості уваги працівника – одна з обов’язкових умов ефективності праці, зокрема операторів, багатоверстатників, диригентів, педагогів та ін. Можливість розподіляти увагу залежить від багатьох факторів. Так, чим складніші суміщувані види діяльності, тим важче розподіляти увагу. Переключення уваги – здатність більш-менш легко і швидко переходити від одного об’єкта до іншого, від однієї діяльності до іншої. У процесі праці переключення уваги має місце при переході від однієї операції до другої, від однієї людини в процесі спілкування до іншої.Переключення уваги може бути повним і неповним. Повне переключення працівника на інший вид діяльності характеризується повним відволіканням його уваги від попередньої роботи. При неповному переключенні рівень зосередженості уваги працівника недостатній для успішного заняття новим видом діяльності. Переключення уваги може бути довільним, коли працівник свідомо контролює об’єкти свого сприймання, і мимовільним, викликаним відволіканням від основної діяльності через появу сильних побічних подразників або в зв’язку з втомою.
28.Функції та види уваги.
Основна функція уваги – контроль.Тобто уважність людини в її діяльності дозволяє контролювати об'єкт уваги і направляти його в потрійному напрямі.До допоміжних функцій належать: 1. Активізація потрібних і гальмування непотрібних в певний момент часу фізичних та психічних процесів. 2. Увага сприяє цілеспрямованому відбору інформації. 3. Увага забезпечує тривалу сконцентрованість активності на одному об'єкті.Причини уваги можна знайти як у суб'єкті так і в об'єкті.Фізіологічну будову уваги досліджував Павлов, який дійшов висновку, що в мозку людини існує найбільш збуджена ділянка, яка повністю забезпечує роботу свідомості. Крім того, ця ділянка пов'язана з увагою. Цю ділянку згодом Павлов назвав домінантною.
Увага поділяється на мимовільну і довільну.Мимовільною називають таку увагу, як складається в ході взаємовідношень людини з середовищем помимо її свідомого наміру. Існують деякі загальні відомості подразників, завдяки яким вони легко звертають на себе увагу людини. Такими є раптовість появи об'єкта, сила його впливу, уміння його інтенсивності і положення в просторі, співвідношення його з фоном, на якому він виступає, та ін. Хоч би як були зайняті учні інтересним уроком в класі, але раптове відкриття дверей і поява нової особи під час уроку привернуть до себе їх увагу. Рухливі об'єкти більше привертають увагу. Ніж нерухомі. Раптове послаблення або зникнення подразника стає об'єктом уваги.На основі мимовільної уваги виникає довільна увага.
Довільною називають увагу, яка свідомо спрямовується і регулюється особистісно.В своїх розвинених формах - це вольова увага. Мимовільну увагу іноді називають пасивною, а довільну - активною. Довільна увага виникла історично у процесі праці людини. Праця завжди скеровується більш чи менш віддаленою метою. Яка досягається через цілий ряд найближчих цілей. Досягнення такої мети виключає вміння зосереджуватися на ній, відвертатися від побічних стимулів, переборювати не тільки зовнішні, а й внутрішні перешкоди. і направляти свої зусилля на виконання окремих етапів трудового процесу.