8.2 Класифікація причин і умов злочинності

За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини та умови злочинності в цілому, окремі види злочинів та їх проявлень.

Ці рівні утворюють своєрідний причинно-наслідковий прошарок і сукупність взаємних залежностей, які визначають «облік» злочинності. Загальна характеристика причин та умов викладена у першому питанні. Основні рівні причин злочинності взаємно обумовлені, процес їх зв’язку йде від першого до іншого, так і навпаки. У кримінологічній літературі вони мають назву джерелами (витоками) злочинності або причинами першого класу. Характеристика вказаного терміну виражається, перед усім, в тому, що причинний комплекс злочинності має різнопорядкову систему, яка складається з різних за криміногенному впливу на злочинність частин суспільного життя.

Змістовна сторона причин та умов злочинності полягає в тому, що різноманітність їх проявів входять в економічну, політичну, соціально-побутову, культурно-виховну та інші сфери життя суспільства. Кожна з цих сфер має свій вплив на криміногенність ситуації та повинні самостійно вивчатися для можливості врахування їх наслідків.

За природою виникнення детермінанти злочинності прийнято розподіляти на об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні. Перші дві категорії не залежать від волі людей та не можуть бути ними усунуті, їх можна нейтралізувати, зменшити або збільшити їх вплив, змінити тощо. Суб’єктивні ж залежать від волі конкретного суб’єкта, можуть бути змінені як частково, так і повністю.

По суті детермінанти можна ділити на соціальні та біологічні, як було вказано на інших лекціях.

Сучасна наука довела, що біологічне у людині – це лише початок для його соціального розвитку. Людина формується у конкретних умовах життєдіяльності, які істотно впливають на формування її моральної позиції та правової орієнтації.

8.3 Причинний комплекс злочинності

Вивчення причинного комплексу злочинності про неможливість зведення його до якоїсь однієї причини. Їх тут виступає комплекс з соціальних явищ і процесів існування та функціонування суспільства.

До економічних факторів злочинності відносять такі явища, як загальна економічна криза, існуючі у країні безробіття, інфляція, неможливість підпорядкувати економічні потреби населення з можливостями суспільства у їх задоволенні, недостатня інтегрованість місцевої економіки та багато інших. Результатом виступають спроби окремих осіб задовольнити свої потреби антигромадським, а іноді й злочинним способом.

В економічній сфері найбільш криміногенну роль відіграють протиріччя між зростання потреб людей та можливостями суспільства їх задовольнити. Зростання потреб членів суспільства є нормальною ознакою розвитку його, однак це виступає властивим усім суспільно-економічним формаціям.

Незбалансованість попиту та пропозиції викликає потребу у людей звертатися до «тіньової економіки», що сприяє її зростанню. Заробляючи великі матеріальні кошти, хазяї об’єктів «тіньової економіки» отримують можливість у більшій ступені не лише вдовольняти свої потреби, але й розширити коло злочинних махінацій. Потреби інших членів суспільства в товарах і послугах через недостатність коштів у значній мірі залишаються невдоволеними, що збільшує соціальну напруженість у суспільстві. Кримінологічні наслідки цього дуже різні: від звичайного побутового незадоволення і соціального дискомфорту до крупномасштабних конфліктів з іноді трагічними наслідками.

Серед багатьох ознак, якими характеризується в останні роки наше суспільство, головними є руйнівна інфляція, спадання та знищення виробництва. Це суттєво ускладнює розрішення проблеми стабілізації економіки при збереженні загальної стратегії на її риночку трансформацію.

Також кримінологічно значущими факторами є зниження доходів більшості населення та збільшення їх у невеликої частини людей, що дуже загострюється по окремих регіонах, та й по всій державі; недоліки у господарському механізмі; політичні плюралізм і нестабільність; погана організація трудового процесу та відсутність професійного зростання робітників; складання ненормальних умов праці; недоліки у забезпеченні рівня та умов життя; корумпованість державних органів; недоліки в ідеологічній сфері формування суспільства; нестабільність законодавства; формалізм профілактичної роботи із злочинністю.

Процес взаємодії суспільства та злочинності – двосторонній. Злочинність не лише сприймає настрої суспільства, але й сама може негативно впливати на суспільні відносини та характер їх розвитку. Вона досить серйозно реагує на змінення соціальних умов у суспільстві, та особливо на диспропорції в їх розвитку.