5.2. Проміжні склади

Всі технологічні підрозділи ткацької фабрики обладнані проміжними складами для забезпечення безперервності технологічного процесу при можливій неритмічності вантажопотоків. Виключення має мотальний відділ фабрики, де в якості промі­жного складу використовується обладнання та площі централь­ного складу.

5.2.1. Снувальний відділ. Необхідна кількість завізних візків розраховується за формулою (21). Кількість візків, яка необхідна для однієї снувальної машини:

, (27)

де m_сн – кількість снувальних машин.

Візки встановлюють по 2 за шириною шпулярників.

Кількість візків в ряду:

. (28)

Площа, яка займається візками:

. (29)

Кількість металевих ящиків для зберігання порожньої намотувальної тари розраховують з врахуванням того, що один ящик вміщує 870 патронів.

5.2.2. Шліхтувальний і пробірний відділ. Снувальні валики і ткацькі навої зберігаються на стелажах різної конструкції [2].

Необхідна кількість стелажів:

. (30)

Для транспортування і вкладання навоїв на ткацький верстат призначені візки для навоїв [2]. Приймається 1 візок до тягача.

Для транспортування сурової і готової тканини призначені візки з двома бортами, які можливо транспортувати вручну або на причепі до тягача [2]. Кількість розраховується в залежності від кількості рулонів тканин.

Кількість рулонів нерозбракованої тканини:

. (31)

Необхідна кількість візків:

. (32)

6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутришньофабричного транспорту

6.1. Електронавантажувач

Ширина транспортного (допоміжного) проїзду приблизно може обчислюватися за формулою:

, м (25)

де b_ен – ширина електронавантажувача, м;

h – зазор безпеки (0,2 м).

Час, який витрачається на один рейс (тривалість транспортного циклу):

, хв (26)

де (t_з + t_р) – час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;

А – коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);

L – середня відстань при перевезенні (за планом ткацького виробництва), м;

V₁ – швидкість переміщення з вантажем, м/хв.;

V₂ – швидкість переміщення без вантажу, м/хв;

t – час простою і очікування, 10 хв.

Час, який витрачається на завантаження і розвантаження:

, хв (27)

де t_під – час підйому рами, 0,25 хв;

t₀ – час, який витрачається на захват вантажу і звільнення, 0,9 хв.

Продуктивність електронавантажувача:

, кг/год (28)

де m_н – номінальна вантажопідйомність, кг;

К_ван – коефіцієнт використання вантажопідйомності;

Т_ц – тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;

К_н – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25).

Коефіцієнт використання вантажопідйомності:

, (29)

де m_ван – маса вантажу, який перевозиться за один рейс (з тарою), кг.

Необхідна кількість електронавантажувачів:

, (30)

де П_год – годинний вантажопотік (годинна потреба у напівфабрикатах), кг/год;

П_ен – продуктивність електронавантажувача, кг/год.

До встановлення приймається кількість електронавантажувачів, яка дорівнює найближчому більшому цілому числу.

6.2. Електротягач

Ширина транспортного проходу:

, м (31)

де h – зазор безпеки (0,2 м);

R – мінімальний радіус повороту (1,6 м);

_д – довжина дишла (0,4 м);

_віз – довжина причіпного візка, м;

n_віз – кількість причіпних візків.

Кількість причіпних візків приймають з таким розрахунком, щоб загальна маса вантажу на причепі не перевищувала 1500 кг.

7. Визначення основних параметрів і кількості

підвісних видів внутришньофабричного транспорту

7.1. Кран мостовий (кран-балка)

Продуктивність мостового крану:

, кг/год (32)

де К_ван – коефіцієнт використання вантажопідйомності крану;

К_д – коефіцієнт використання крану за добу;

Т_д – добовий фонд часу, год;

Т_ц – тривалість транспортного циклу.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності крану:

, (33)

де m_ван – маса вантажу, який підіймається (з тарою), кг.

Коефіцієнт використання крану за добу:

, (34)

де n – число годин роботи за добу (беруть з виробничої програми).

Тривалість транспортного циклу:

, (35)

де (1,1  1,2) – коефіцієнт, який враховує втрати часу на розгін і гальмування крану;

t_ц – час, який необхідний для виконання однієї транспортної операції (визначається за довідниками), хв;

n – число транспортних операцій у циклі.

Необхідна кількість кранів:

, (36)

де П_час – об’єм переробки вантажів (годинний вантажопотік), кг.

До встановлення приймається кількість мостових кранів, яка дорівнює найближчому більшому цілому числу.