- •Методичні рекомендації
- •«Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації»
- •Протокол від «____»_______________2013 року №______ Завідувач кафедри доктор технічних наук, професор _____________________ (Прохорова і.А.)
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
- •4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів по переходах ткацького виробництва
- •5.1. Центральний склад
- •5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
- •5.2. Проміжні склади
- •6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутришньофабричного транспорту
- •6.1. Електронавантажувач
- •7.2. Електроталь
- •7.3. Електротягач підвісний
- •8. Характеристика транспортного засобу
- •9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
5.1. Центральний склад
Площу центрального складу визначають, виходячи з маси ниток і виду їхнього збереження. Вид збереження визначається в залежності від того, які пакування надходять на центральний склад. Якщо пряжа надходить на прядильних або крутильних початках, то для їх збереження обирають ящики або ящики-піддони. Пряжу в циліндричних пакуваннях, що надходить з прядильних машин БД і прядильно-крутильних машин ПК, а також пряжу в конічних бобінах з машин VTS можна зберігати в контейнерах, бункерах, лабазах або на штирьових візках. Якщо ткацька фабрика розміщується в системі комбінату, то для транспортування прядильних початків часто використовується ланцюговий конвеєр з підвісними колисками, а для транспортування візків-ялинок з бобінами пряжі можна використовувати щілинний (підпільний) конвеєр.
На центральному складі для збереження ящиків з пряжею використовуються одно-, двох- або трьохярусні стелажі. За шириною стелажа встановлюються два ящики (у два ряди). Стелажі розміщуються поперек підготовчого відділу.
Довжина стелажа:
,
(11)
де Шпід – ширина підготовчого цеху, м;
hт – ширина торцевого проходу, м.
Кількість ящиків (у ряду), яка встановлюється вздовж стелажа, визначається за формулою:
,
(12)
де hбез – зазор безпеки, 0,2 м.
Кількість ящиків, яка встановлюється на одному стелажі:
,
(13)
де nяр – число ярусів;
2 – два ящика за шириною стелажа.
Ширина стелажа:
.
(14)
Необхідна кількість стелажів:
,
(15)
де Кящ – загальна кількість ящиків для збереження пакувань з пряжею:
,
(16)
де Еящ – ємність ящика, шт.
Ємність ящика визначається в залежності від виду і розмірів пакувань, які в ньому зберігаються, та від габаритних розмірів ящика.
Площа, яка займається стелажами:
,
м2.
(17)
При збереженні бобін з пряжею на штирьових візках останні встановлюються зімкнутими рядами по два візка за шириною ряду.
Кількість візків, які встановлюються в один ряд за шириною складу (підготовчого відділу):
.
(18)
Ширина ряду візків:
.
(19)
Кількість рядів візків:
,
(20)
де Квіз – загальна кількість візків для зберігання бобін:
,
(21)
де Евіз – ємність візка, шт.
Ємність візка визначається в залежності від розмірів пакувань, які на ньому зберігаються, та від виду і габаритних розмірів візка.
Площа, яка займається рядами візків:
,
м2.
(22)
Площа S2, яка займається проходами, визначається за планом складу.
Площа для прийому і видачі пряжі:
.
(23)
Площа, яка займається ящиками з порожньою тарою:
.
(24)
Загальна площа складу:
,
м2.
(25)
Довжина складу:
.
(26)
Для кожного виду складського обладнання і транспортного засобу необхідно привести технічну характеристику у вигляді таблиці.
