Структура курсового проекту

Курсовий проект складається з графічної частини і пояснювальної записки.

Графічна частина містить два креслення, які виконуються на листах формату А1. На першому листі розробляється план ткацького виробництва з урахуванням складських приміщень, транспортних магістралей і транспортуючих засобів. На другому листі представляється загальний вид транспортного засобу з позначенням габаритних розмірів і з додержанням масштабів.

Пояснювальна записка містить інженерні розрахунки і рішення питань, пов’язаних з проектуванням транспортної технології ткацького виробництва. Структура пояснювальної записки:

Титульний лист.

Завдання на курсове проектування.

Реферат.

Зміст.

Введення.

1. Вибір технологічного плану ткацтва.

2. Вихідні дані для проектування.

3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків.

4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів за переходами ткацького виробництва.

5. Визначення параметрів складів та їх обладнання.

6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутрішньофабричного транспорту.

7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньофабричного транспорту.

8. Характеристика транспортного засобу.

9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт.

Заключення.

Список літератури.

Пояснювальна записка виконується на листах формату А4 з додержанням правил оформлення текстової документації [1]. Всі інженерні розрахунки рекомендується проводити з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Методика виконання графічної частини

При виконанні графічної частини курсового проекту додержуються вимог, які пред’являються до оформлення конструкторської документації [1].

1. План ткацького виробництва.

На плані ткацького виробництва, який розробляється за індивідуальним завданням в процесі виконання курсового проекту з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва» і виконується у масштабі 1:200 (в 1 см 2 м), позначаються складські приміщення, транспортні магістралі і транспортуючі засоби. Складські приміщення зображуються з додержанням площ, які розраховані, виходячи з об’ємів вантажів, які зберігаються на складах. Підвісний монорейковий шлях схематично позначається суцільною лінією. Шлях ланцюгового конвеєру і траєкторія руху транспорту по підрозділах ткацького виробництва позначається пунктирною лінією. Транспортні засоби, які обрані для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зображуються умовними позначками, які представлені в Додатку 4.

На кресленні вказують основні параметри і габаритні розміри будівлі ткацького виробництва, розміри сітки колон, розміри технологічного обладнання і обладнання для збереження пряжі, відстані між обладнанням, розміри основних і допоміжних проїздів.

На листі приводять специфікацію транспортного обладнання і засобів з позначенням їх марки, кількості і потужності.

2. Загальний вид транспортного засобу.

На даному листі виконують загальний вид одного з транспортних засобів, який прийнятий для виконання відповідної транспортної операції в курсовому проекті.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

Введення

У введенні розкривається сучасний стан розвитку комплексної механізації і автоматизації текстильної промисловості України, її основні задачі, проблеми і перспективи. Виходячи з цього необхідно обґрунтувати доцільність проектування транспортних технологій ткацького підприємства для виготовлення обраного асортименту тканини.

1. Вибір технологічного плану ткацтва

Обраний технологічний план ткацтва повинен забезпечувати випуск тканин високої якості з необхідними споживацькими властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів. План ткацтва представляється у вигляді схеми (приклад), яка представлена на рис. 1.

Рис. 1. Технологічний план ткацтва

2. Вихідні дані для проектування

Проектування підйомно-транспортних систем ткацького виробництва ведуть на базі даних про об’єм переробки ниток фабрикою і маси ниток на пакуваннях, значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва».

Маса основних і утокових ниток, які потрапляють на центральний склад за добу (розраховується окремо для основи і утоку), кг:

, (1)

де В_год – годинний об’єм виготовлення тканини, м;

Т_д – добовий фонд часу, год;

М_нит – потреба у нитках основи і утоку на 100 м по­гонної довжини сурової тканини з відходами, кг.

Маса основних і утокових ниток з врахуванням відходів по всіх переходах ткацького виробництва, кг:

, (2)

де W – відсоток виходу напівфабрикатів.

Довжина тканини в рулоні L_тк.р , яка відправляється з фабрики, приймається в залежності від поверхневої щільності тканини: 1000 м для тканин масою до 100 г/м²; 2000 м для тканин масою від 101 до 200 г/м²; 3000 м для тканин масою від 201 до 300 м².

Маса рулону тканини, яка знята з верстата, кг:

, (3)

де М_о, М_у - маса ниток основи і утоку в 100 м по­гонної довжини сурової тканини без врахування відходів, кг;

_тк.р. – довжина тканини в рулоні, м.

Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:

, (4)

де L_тк.р – довжина розбракованої тканини у рулоні, м.

За даними розрахунків заповнюються табл. 1 і табл. 2.

Таблиця 1

Середньодобовий об’єм переробки пряжі

Технологічний процес	Основа				Уток
	Маса пряжі, яка посту-пає, кг	Відходи, %	Вихід напівфабрикату, %	Маса пряжі, яка вихо-дить, кг	Маса пряжі, яка посту-пає, кг	Відходи, %	Вихід напівфабрикату, %	Маса пряжі, яка вихо-дить, кг
Зберігання (центральний склад)
Перемотування
Снування
Шліхтування
Пробирання
Прив’язування
Ткацтво
Облік і розбракування

Таблиця 2

Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва (з врахуванням спрягомих довжин)

Система ниток	Маса, кг
	Пря-дильне паку-вання	Моталь-не паку-вання	Утоко-во-мо-тальне паку-вання	Снувальний валік	Ткаць-кий навій	Тканина
						Маса 100 пог. м	Довжи-на рулону, який знятий з верстату	Маса рулону, який знятий з верстату	Довжи-на руло-ну, який відправ-ляється з фаб-рики	Маса рулону, який відправ-ляється з фаб-рики
Основа
Уток
Кромка

Кількість рулонів нерозбракованої тканини:

, (5)

де М_до і М_ду – маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;

М_р – маса рулону нерозбракованої тканини, кг.

Кількість рулонів розбракованої тканини:

(6)