Тема 14. Лекція 6. Міжсоюзницькі відносини срср, сша і Великої Британії напередодні і після розгрому гітлерівської Німеччини ( 2 год. ) Логіка викладу:

1. Загальна ситуація на фронтах Другої світової війни в кінці 1944- поч. 1945 рр.

1. Кримська (Ялтинська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) і її рішення.

2. Загострення міжсоюзницьких відносин СРСР, США і Великої Британії та його причини.

Рекомендована література:

Основна: 16, 63, 64, 68. Додаткова: 88, 94, 102.

Тема 15.Лекція 7. Міжнародні відносини на Далекому Сході на останніх етапах Другої світової війни ( 2 год. ) Логіка викладу:

1. Дипломатичні маневри Японії в кінці 1944- першій половині 1945 р.

2. Проблема участі СРСР у війні проти Японії в ході міжсоюзницьких відносин СРСР, США і Великої Британії.

3. Радянсько-японські відносини (1944- перша половина 1945 рр.)

4. Вступ СРСР у війну з Японією 9 серпня 1945 р. і роль Червоної Армії в розгромі Японії.

5. Капітуляція Японії (2 вересня 1945 р.).

6. Основні підсумки Другої світової війни.

Рекомендована література:

Основна: 16, 63, 64, 68. Додаткова: 80, 88, 97.

3. Інструктивно-методичні матеріали до

CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

( тематика, зміст, література, методичні рекомендації ,

контрольні завдання до семінарських занять)

Семінарське заняття № 1

Тема : Поразка Франції і міжнародні наслідки її капітуляції.

Воєнні дії в басейні Середземного моря в 1940-1941 рр.

( 2 год. )

План

1. Розгром Франції, його наслідки і вплив на міжнародне становище в Європі і світі.

2. „Битва за Англію” і початок англо-американського союзу.

3. Експансіоністські дії фашистської Італії в Африці і їх міжнародні наслідки.

4. Еволюція радянсько-німецьких відносин після поразки Франції (червень-грудень 1940 рр.).

5. Розширення блоку фашистських держав

Тематика рефератів

1. Розгром Франції, його наслідки і вплив на міжнародне становище в Європі і світі.

1. Англо-французькі відносини в травні – червні 1940 року.

Рекомендована література:

Див. Джерела і література: 4, 40, 41, 54, 57, 58, 85.

Методичні рекомендації

При висвітленні першого питання необхідно довести, що розгром і капітуляція Франції в червні 1940 р. радикально змінили ситуацію у Європі: на континенті вже не залишилося великих держав, окрім острівної Англії, спроможних протистояти гітлерівському рейху (Радянський Союз зберігав нейтралітет).

У світі виникла проблема майбутнього французьких колоній, на які могла б тепер претендувати Німеччина. Як вирішувалися питання наступних дій Гітлера, яким було ставлення до них з боку Англії та інших держав – необхідно проаналізувати далі.

В другому питанні слід, насамперед відмітити рішимість керівництва Англії до продовження війни з Німеччиною (навести факти заяв британських лідерів, зокрема У.Черчилля). Висвітлити основні факти «битви за Англію», а також формування англо-американського союзу, причини невдач Гітлера, роль їх у подальшому виборі напрямків агресії і сутність прийнятих рішень.

Третє питання рекомендується висвітлити під кутом зору планів Італії в районі Середземного моря, Північної Африки і Близького Сходу і її спроможності до таких завоювань. Що вдалося Італії в реалізації настільки амбітних планів? Чому? Які були причини невдач, що почалися майже незабаром?

Спеціального аналізу потребує четверте питання, навколо окремих складових якого й досі точаться дискусії. Чому почалося загострення радянсько-німецьких протиріч? Чи було воно закономірним, чи випадковим? Проаналізуйте зміст переговорів В.Молотова з Й.фон Ріббентропом і А.Гітлером. Які питання, що обговорювалися на них, стали каменем спотикання? Яким було ставлення керівництва СРСР до його входження в Троїстий пакт? Підведіть підсумки розвитку відносин на початок 1941 р.?

Висвітлюючи питання про розширення блоку фашистських держав, проаналізуйте процес зближення з ним інших держав. Всього в Троїстий пакт увійшло 13 держав: Німеччина, Італія, Японія, Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія, Фінляндія, Іспанія, Таї (Сіам), Хорватія, Маньчжоу-Го і китайський режим Ван Цзінвея.