6.3. Тематика рефератів.

1. Утворення фашистського блоку в Європі (1936-1941 рр.).

2. Розширення японської агресії в Китаї в другій половині 30-х років.

3. Розгром Франції, його наслідки і вплив на міжнародне становище в Європі і світі.

4. Розширення блоку фашистських держав.

5. Радянсько-англійські відносини (липень-грудень 1941 р.)

6. Радянсько-американські відносини (серпень-грудень 1941 р.).

7. Радянсько-чехословацькі і радянсько-польські відносини 1941 р.

8. Висадка американських і британських військ у Північній Африці (8 листопада 1942 р.) та її військово-політичне значення.

9. Політика латиноамериканських держав в період Другої світової війни.

10. Крах фашистського режиму в Італії. Італія в міжсоюзницьких відносинах учасників антигітлерівської коаліції.

11. Проблема перемир’я з Румунією, Угорщиною, Болгарією і Фінляндією.

12. .Радянсько-чехословацькі і радянсько-польські відносини у 1944 р.

13. Франція в міжсоюзницьких відносинах. Радянсько-французький договір 10 грудня 1944 року.

14. Міжсоюзницькі угоди щодо Німеччини (декларація про поразку Німеччини, зони окупації, контрольний механізм і ін.).

15. Конференція в Сан-Франциско (25 квітня – 26 червня 1945 р.) і утворення ООН.

16. Дипломатичні маневри Японії в кінці 1944- першій половині 1945 р.

17. Проблема участі СРСР у війні проти Японії в ході міжсоюзницьких відносин СРСР, США і Великої Британії.

6.4. Методичні рекомендації з організації підготовки рефератів

Загальні методичні рекомендації з організації підготовки рефератів.

Важливе місце у підготовці реферативної роботи займає вибір теми реферату. Ознайомившись із списком рекомендованих тем, студент, обираючи ту чи іншу із них, повинен враховувати як власні наукові уподобання, так і забезпеченість теми джерелами і літературою, і їх наявність у бібліотеках, доступність для використання. Зрозуміло, що передбачається і використання можливостей Інтернету, але воно не може повністю замінити працю над публікаціями документів, монографій і наукових статей.

Обравши тему, слід скласти список існуючих джерел і літератури, значна частина їх міститься у даному навчально-методичному комплексі. Але студент повинен провести і власну пошукову роботу, в процесі якої можливо будуть виявлені інші, в тому, числі найновіші публікації, що, безумовно підвищить рейтинг роботи.

Вивчення основного змісту теми дасть можливість вибрати певні напрямки дослідження і укладання плану реферату. При цьому аж ніяк не бажаним є прагнення охопити і висвітлити всі аспекти – проблеми, як це іноді намагаються зробити студенти, описуючи все і висвітлюючи все, що приводить до збільшення обсягу роботи і описовості. Важливо виділити головні, стрижневі для даного періоду питання і проблеми. Наприклад, при підготовці теми : ”Балкани в міжнародних відносинах 1940-1941 рр. ” очевидно головними мають бути питання боротьби між великими державами за Балкани і їх політика в цьому регіоні, а не внутрібалканські взаємовідносини; на перших і слід зробити акцент. Але це не означає, що автор не повинен знати другий аспект, який є також дуже важливим з точки зору більше глибокого розуміння того, як протиріччя між балканськими державами використовувалися в боротьбі за втягнення їх у протилежні військо-політичні союзи. Іншими словами, укладання плану висвітлення теми має бути результатом достатньо вдумливого оволодіння її змістом. Бажано щоб план не містив більше трьох питань, обраних для розгляду і аналізу (максимум чотирьох), інакше в рамках обсягу реферату авторські можливості для аналізу і висновків будуть вкрай незначними.

Вступна частина є однією із найважливіших і складних у будь-якій навчальній і студентській науковій роботі, в тому числі і рефераті. Підготовка рефератів, доповідей, курсових та інших робіт дає можливість здобути не тільки навички оволодіння матеріалом, а і його систематизації, вміння поставити і обґрунтувати проблему, провести аналіз стану її вивчення в спеціальній літературі, поставити власні авторські завдання і вирішити їх. Все це має велике значення для підготовки в майбутньому кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт.

Отже після вивчення теми і визначення основних її розділів (питань) необхідно підготувати вступну частину. Вона повинна бути короткою, але мати чітку і змістовну структуру. Слід, насамперед коротко подати обґрунтування важливості теми. Наприклад, в чому полягає важливість вивчення теми «Утворення фашистського блоку в Європі»? Коротко вступ до реферату на цю тему доцільно розпочати так: ”В загостренні міжнародних відносин у Європі і підготовці Другої світової війни велику, і негативну роль зіграв блок фашистських держав, що остаточно сформувався у 1936-1941 рр. під керівництвом гітлерівської Німеччини. Вивчення процесу його формування і розгортання агресії дає можливість для більш глибокого розуміння причин Другої світової війни і особливостей міжнародної політики другої половини 30-х років. Цим і визначається важливість вивчення вказаної теми в процесі історичної освіти ”. Зрозуміло, що постановка проблеми може бути аргументована і більше широко, і дещо по-іншому, але при цьому всьому автору слід уникати таких пафосних вступів, як наприклад, ”Відгриміли гармати Другої світової війни, замовкли кулемети, стихли постріли гвинтівок… але людство не забуло, що приніс світові фашизм…”. І так на всю сторінку, або й більше. Все це підходить до журнальних, газетних статей чи художніх творів. Наукова ж робота повинна бути більше конкретною – визначати проблему і проводити її аналіз. Але, на жаль, в студентських рефератах досить часто зустрічаються літературні пасажі, котрі практично не мають відношення до теми, яку автор збирається висвітлювати. Все це слід взяти до уваги.

Далі у рефераті необхідно стисло визначити наукову чи навчальну мету, яка ставиться автором реферату у вивчені теми, коло завдань, котрі будуть виконуватися для її досягнення. Наприклад. Мета теми ”Радянсько-фінляндська війна 1939-1940 рр. і міжнародні відносини ” може бути визначена так: ”Встановити причини, ініціатора радянсько-фінляндської війни, її наслідки і вплив на міжнародні відносини ”. Авторські завдання при цьому можуть бути наступними: 1) визначити протиріччя, що привели до загострення радянсько-фінляндських відносин і висвітлити процес його загострення; 2) встановити, які дії сторін стали початком війни і дати їм оцінку на конкретних фактах; з’ясувати, наміри якої сторони були агресивними; 3) проаналізувати реакцію інших держав на радянсько-фінляндську війну і її наслідки для Фінляндії і СРСР.

Такий поворот теми не передбачає вивчення ходу воєнних дій і детального їх аналізу, що і не входить в задачі курсу, оскільки він обмежується розглядом здебільшого дипломатичних аспектів світової війни, а висвітлення воєнних дій носить допоміжний характер, слугуючи розгляду головних питань.

Важливе значення має короткий аналіз у вступній частині використаної літератури і джерел. Практика показує, що значна кількість студентів не завжди може відрізняти джерела від наукової літератури і не вміє належним чином підбирати літературу. Певна частина студентів під час пошуків літератури намагається виявити монографію чи наукову статтю, яка б за назвою прямо співпадала з темою реферату. Це неправильно. Такі дослідження можуть бути, а можливо їх і не немає. Тому студенту необхідно ознайомитися з працями загального характеру, наприклад, такими як «Всемирная история», «История международных отношений и внешней политики СССР», «История второй мировой войны 1939—1945 гг.», монографіями по історії окремих країн: «История Франции», «История США», «История Италии » та іншими. Це дає можливість вникнути в тему, а також скласти уявлення із використаного матеріалу (оскільки в названих працях є і списки літератури) про стан розробки теми в історіографії. Після цього слід перейти до вивчення публікацій, в яких відображена тема, що розробляється. Ознайомившись із ними, зверніть увагу на ті факти, судження, висновки, яких ви раніше не зустрічали в інших дослідженнях і виділіть їх. Це допоможе при підготовці історіографічного огляду. В рефераті, він повинен бути, як і інші вказані елементи, стислим. Складаючи історіографічний огляд, спробуйте виділити і об’єднати в одну групу ті дослідження, які об’єднує певна схожість питань, що в них розглядаються і дайте їм оцінку. Далі в такий же спосіб виділіть інші праці і т.д. Наприклад, в темі «Європейське статус-кво в кінці серпня 1939 року: апогей політичної кризи в Європі і крах політики дипломатичних маневрів» слід виділити декілька аспектів теми і відмітити, як вони розроблені у літературі: «Політика Радянського Союзу висвітлена в працях загального характеру ( в квадратних скобках назвати вже вказані вище праці) і коротко відмітити, що вони вам дали. Далі можливий наступний варіант «Проблема англо-франко-радянських переговорів, їх хід і причини невдач розглядаються в працях Г.Н.Севостьянова, М.Г. Семиряги (дати номер посилання). Але якщо перший із авторів схильний перенести більшу відповідальність за їх зрив на англо-французьку сторону, то другий - говорить про рівну відповідальність і радянського керівництва, і керівників Англії і Франції». Так же доцільно виділити позиції тих авторів, що дають оцінку пакту Молотова – Ріббернтропа. Серед них, наприклад, такі дослідників як Л.Безименський, В.Соколов, Г.Куманьов, О.Ржешевський і ін..

Необхідно також вказати на використані джерела. До них можуть бути віднесені опубліковані документи по історії світової війни і міжнародних відносин. Їх чимало, список приводиться в даному комплексі. Але в рефераті слід назвати конкретні договори, угоди, меморандуми, пам’ятні записки і т.п., які використовувалися при підготовці реферату і дати їм загальну оцінку Все вище назване і входить в структуру вступної частини Вона не повинна перевищувати за обсягом 1,5 – 2 сторінки друкованого тексту.

Далі у рефераті розглядаються питання які, передбачені планом роботи і внесені в заголовки розділів. Вони мають бути проаналізовані в тому порядку, як це передбачено авторськими завданнями, визначеними у вступній частині. Після кожного розділу слід зробити короткі висновки із2-4 речень, які обов’язково логічно пов’язані з тим, про що йдеться в ньому.

Важливою частиною роботи є висновки в кінці її. Практика показує, що велика частина студентів недостатньо усвідомлює, якими мають бути висновки і досить поверхово підходять до їх підготовки, а тому зміст висновків часто аж ніяк не відповідає питанням, що розглядалися у основному тексті.

Висновки до підготовленої роботи повинні бути конкретними. Вони обов’язково містять відповіді на поставлену мету і авторські завдання і узагальнюють результати студентського дослідження.

Чимало нарікань викликає технічне оформлення реферату. Студентська недбалість, що часто –густо виявляється при цьому, свідчить про недостатнє освоєння правил бібліографічного опису літератури.

В зв’язку з цим рекомендується ретельно вивчити відповідні рекомендації, опубліковані в збірнику ”Загальні вимоги та правила складання бібліографічного опису документа/ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького; Уклад. : Н.М.Лебідь, О.З.Медалієва, В.Г.Тур, В.Л.Штангеєва. – Вид. 2-е, випр. та допов. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ, 2007 – 16 с.”

Методичні рекомендації до окремих тем