- •1.Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •2. Лінгводидактичні дослідження н.В.Гавриш.
- •3. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •1.Методологічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактичні дослідження о.Трифонової.
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •Вправи для підготовки руки до письма
- •1.Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •2. Лінгводидактичні дослідження к.Крутій.
- •3. Методика визначення рівня розумової працездатності дитини
- •1. Засоби розвитку мовлення
- •2. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •3. Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •1.Форми навчання дітей рідної мови
- •2.Критерії сформованості комунікативної потреби у дитини за м. Лісіною
- •3.Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •1. Загальнодидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2.Періоди становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики, запропоновані т. Садовою.
- •3. Види спостережень за станом і характером розвитку мовлення вихователя.
- •1. Природничі засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •3. Фрагмент заняття
- •1. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •2. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •3. Фрагмент заняття для активізації й закріплення граматичних форм слів. («Про Тому і Чому»)
- •1. Педагогічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •3. Методика навчання дітей діалогічного мовлення.
- •Фрагмент
- •1.Мовна і мовленнєва компетенції.
- •Психологічні засади лінгводидактики.
- •2.Навчання дітей розповіді за картинами
- •3. Особливості здійснення педагогічного експерименту з дошкільної лінгводидактики.
- •2. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •2.Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •3. Діагностична методика обстеження формування граматичних умінь дітей дошкільного віку.
- •1. Поняття виразності мовлення
- •2.. Компетенції мовленнєвого спілкування дитини дошкільного віку за н.І.Луценко.
- •5. Діагностична методика з’ясування розуміння дітьми значень слів.
- •1.Поняття звукової культури мовлення
- •3. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •1. Пізнавальна діяльність і пізнавальна активність.
- •2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •1. Класифікація мовленнєвих дій і операцій дитини дошкільного віку.
- •2.. Закономірності засвоєння дитиною рідної мови за л.Федоренко.
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
- •1. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •3.Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей. Зміст методик.
- •2. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •1. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •2. Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників за т. Пироженко
- •3.Діагностична методика з’ясування вміння дітей переказувати казку.
- •1. Загальні методичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •3. Специфіка занять з рідної мови у різновікових групах.
- •3. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •1. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •2.Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •1.Усвідомлення дитиною мовлення
- •2. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- •3.Дидактична гра з формування граматично правильно мовлення дошкільників.
- •1. Часткові методичні принципи навчання рідної мови.
- •3. Фрагмент індивідуального заняття з формування граматично правильно мовлення дошкільників. («Подорож до країни чеберяйчиків»
- •1. Навчально-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку
- •2. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- •3.Фрагмент колекційного індивідуально-групового заняття з виховання звукової культури мовлення. (на тему : «Вчимо Ясочку-Незнайку вимовляти звук ш.)
- •1.Методи навчання дітей рідної мови.
- •2. . Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку .
- •3.Фрагмент комплексного заняття з рідної мови для середньої групи.
- •3. Методика обстеження
- •1. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •1.Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •Фрагмент
1.Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
Досліджуючи генезис мовлення як засобу спілкування, М. Лісіна виокремила три етапи оволодіння дитиною мовленням. Перший етап - довербальний. Дитина ще не розуміє мовлення дорослого, не говорить сама, але в процесі ситуативно-особистісної форми спілкування, яка збігається з цим етапом, поступово складаються передумови для оволодіння нею мовленням. Особливу роль у цей період відіграє поведінка дорослого. Він не лише знаходиться поруч, доглядає за дитиною, адресує їй мовленнєві звертання, а й, що важливо, — із самого початку ставиться до немовляти як до суб'єкта і поводиться з ним як з партнером по спілкуванню. Для цього дорослий нерідко «грає» за дитину як за другого учасника спілкування, надаючи її діям смисл і значення, яких вони ще не мають.
Другий етап характеризується виникненням мовлення: дитина починає розуміти елементарні висловлювання дорослого, вимовляє свої перші активні слова. Перехід до мовленнєвого спілкування стає можливим за умови правильно організованого спілкування дорослого з дитиною, під час якого дорослий не лише постійно розмовляє з нею, а й сприяє активному використанню слів, спонукаючи повторити назву предмета, дії, самостійно застосувати слово. Тільки у спілкуванні з дорослим перед дитиною постає особливий різновид комунікативного завдання -зрозуміти звернене до неї мовлення дорослого і дати мовленнєву відповідь. Саме дорослий ставить дитину перед необхідністю застосовувати мовлення у спілкуванні. Якщо цього не відбувається, затримується розвиток мовлення. У складних випадках, при «дефіциті виховання» розвивається явище госпіталізму, яке виявляється у затримці загального психічного розвитку, в тому числі і мовленнєвого.
Мовлення виникає на тлі ситуативно-ділової форми спілкування. За умови правильного виховання збільшується кількість активних слів, з'являються перші дво-, трислівні речення. Цей період припадає на початок другої половини другого року життя і знаменує початок третього етапу генезису мовлення як засобу спілкування. З цього часу починається розвиток мовленнєвого спілкування, у процесі якого дитина оволодіває словом рідної мови, навчається майстерно використовувати його для спілкування.
Зі зміною форми спілкування змінюється роль мовлення серед інших комунікативних засобів. Спостерігається зростання мовленнєвої активності, збільшення кількості висловлювань, зміна у співвідношенні ситуативних і позаситуативних висловлювань на користь позаситуативних, у зв'язку з переходом дітей від ситуативних до позаситуативних форм спілкування.
2. Лінгводидактичні дослідження к.Крутій.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання української мови. Крутій К.Л. з теми «Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення)» захищена в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005 року.
У дисертації представлено концептуально-методичний підхід до розв’язання проблеми формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку; науково обґрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель, що була реалізована за такими етапами: пропедевтично-превентивний, репродуктивно-диференційований, нормативно-адаптивний і діяльнісно-творчий.
Уперше виокремлено та описано своєрідні етапи оволодіння дітьми правилами словозміни, формотворення й способами словотворення, які різняться передусім змістом і ступенем усвідомлення мовних узагальнень; одержано нові дані щодо обсягу, кількісного та якісного складу лексики сучасної дитини дошкільного віку; з’ясовано особливості формування граматично правильного мовлення в онтогенетичному розвитку дитини. Уточнено зміст феномена “граматична правильність мовлення”; визначено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня оперування дошкільниками граматичними категоріями; вдосконалено систему методичної роботи з педагогічними кадрами. Дістали подальшого розвитку теорія і методика формування граматично правильного мовлення дітей дошкільного віку, а також система роботи, яка ґрунтується на пропедевтичному засвоєнні дітьми широкого кола дотеоретичних знань практичної граматики на рівні усвідомлення і вживання граматичних категорій у зв’язному мовленні. Доведено доцільність застосування системи цілеспрямованої роботи щодо формування граматично правильного мовлення.