- •1.Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •2. Лінгводидактичні дослідження н.В.Гавриш.
- •3. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •1.Методологічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактичні дослідження о.Трифонової.
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •Вправи для підготовки руки до письма
- •1.Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •2. Лінгводидактичні дослідження к.Крутій.
- •3. Методика визначення рівня розумової працездатності дитини
- •1. Засоби розвитку мовлення
- •2. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •3. Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •1.Форми навчання дітей рідної мови
- •2.Критерії сформованості комунікативної потреби у дитини за м. Лісіною
- •3.Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •1. Загальнодидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2.Періоди становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики, запропоновані т. Садовою.
- •3. Види спостережень за станом і характером розвитку мовлення вихователя.
- •1. Природничі засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •3. Фрагмент заняття
- •1. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •2. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •3. Фрагмент заняття для активізації й закріплення граматичних форм слів. («Про Тому і Чому»)
- •1. Педагогічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •3. Методика навчання дітей діалогічного мовлення.
- •Фрагмент
- •1.Мовна і мовленнєва компетенції.
- •Психологічні засади лінгводидактики.
- •2.Навчання дітей розповіді за картинами
- •3. Особливості здійснення педагогічного експерименту з дошкільної лінгводидактики.
- •2. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •2.Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •3. Діагностична методика обстеження формування граматичних умінь дітей дошкільного віку.
- •1. Поняття виразності мовлення
- •2.. Компетенції мовленнєвого спілкування дитини дошкільного віку за н.І.Луценко.
- •5. Діагностична методика з’ясування розуміння дітьми значень слів.
- •1.Поняття звукової культури мовлення
- •3. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •1. Пізнавальна діяльність і пізнавальна активність.
- •2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •1. Класифікація мовленнєвих дій і операцій дитини дошкільного віку.
- •2.. Закономірності засвоєння дитиною рідної мови за л.Федоренко.
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
- •1. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •3.Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей. Зміст методик.
- •2. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •1. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •2. Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників за т. Пироженко
- •3.Діагностична методика з’ясування вміння дітей переказувати казку.
- •1. Загальні методичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •3. Специфіка занять з рідної мови у різновікових групах.
- •3. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •1. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •2.Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •1.Усвідомлення дитиною мовлення
- •2. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- •3.Дидактична гра з формування граматично правильно мовлення дошкільників.
- •1. Часткові методичні принципи навчання рідної мови.
- •3. Фрагмент індивідуального заняття з формування граматично правильно мовлення дошкільників. («Подорож до країни чеберяйчиків»
- •1. Навчально-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку
- •2. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- •3.Фрагмент колекційного індивідуально-групового заняття з виховання звукової культури мовлення. (на тему : «Вчимо Ясочку-Незнайку вимовляти звук ш.)
- •1.Методи навчання дітей рідної мови.
- •2. . Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку .
- •3.Фрагмент комплексного заняття з рідної мови для середньої групи.
- •3. Методика обстеження
- •1. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •1.Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •Фрагмент
3. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
Мовленнєва творчість - один із найскладніших видів дитячої творчості.
Мовлення - важливий компонент різноманітних видів творчої діяльності дітей. Тому складно виокремити у спостереженні та аналізі, наприклад, процесу малювання, пов'язаного з коментуванням дитиною своїх дій, створюваного сюжету, межі кожного виду творчої діяльності. Творча розповідь і мовленнєве вправляння як компоненти різних видів дитячої діяльності - це різні рівні словесної творчості.
Мовленнєво-творча діяльність - це складання різних типів зв'язних висловлювань, за допомогою яких дитина виражає власні почуття, уявлення, навіяні художніми творами, сприйняттям навколишнього світу. Мовленнєві завдання підпорядковуються меті, змісту загальної діяльності, що зумовлює вибір мовленнєвих дій.
В умовах організованого навчання ініціатива майже завжди йде від вихователя, який заздалегідь планує зміст заняття, тему, навчальні завдання. Завдяки майстерності, зацікавленості педагога діти включаються у творчий процес, відгукуються на його пропозицію «Давайте придумаємо...». В ініціативній творчості дитина вільна і звертається до творчої діяльності лише тоді, коли насправді відчуває нагальну потребу творити.
Заняття майже завжди зорієнтовані на кінцевий результат - скласти оповідання на тему, розповідь за картиною, казку за набором іграшок тощо. В ініціативній творчості дитина зосереджена переважно на самому творчому процесі, в якому вона - головна фігура. її цікавить сюжет, літературна чи ігрова інтрига, події, які вона собі уявляє. Під час заняття педагог намагається задіяти всі структурні частини творчого процесу: зародження задуму, пошук засобів вирішення творчого завдання, реалізація задуму, оцінка творчого продукту, співвіднесення його із задумом. На кожному етапі він прагне продемонструвати дітям різні варіанти вирішення творчого завдання, різні способи збагачення творчого процесу.
В ініціативній творчості структура творчого процесу може порушуватись, адже діяльність дитини імпульсивна, подібна грі, яка не завжди завершується певним результатом. Отже, умови здійснення творчого процесу істотно впливають на його зміст і рівень якості.
У ситуаціях регламентованої мовленнєво-творчої діяльності основними організаційними формами є мовленнєве заняття, а також заняття з ознайомлення дітей із художньою літературою, деякі види мовленнєвих ігор. Під керівництвом педагога діти вправляються у складанні римовок, художньому аналізі та творчій контамінації малих форм фольклору, створенні колективних етюдів, індивідуальних казок, оповідань.
Залежно від способу організації мовленнєво-творчу діяльність дітей поділяють на індивідуальну, групову і колективну. Прямої залежності між умовами здійснення творчого процесу і способами організації діяльності не існує, ініціативна словесна творчість може відбуватися в усіх трьох формах. У навчальній діяльності педагог також використовує різноманітні форми організації дітей залежно від завдань заняття і рівня їхньої підготовленості до творчої діяльності.
На певних етапах навчання вихователі використовують різні способи організації дітей. Так, індивідуальній творчій діяльності на занятті обов'язково має передувати колективна творчість, під час якої дитина поступово здобуває потрібні для творчості вміння й навички в найсприятливішій для цього ситуації. Адже колективне творення, кероване вихователем, завжди супроводжується успіхами дітей, що надає їм особливого задоволення, віри у свої можливості та бажання повернутися до цієї діяльності ще не один раз. Як уже зазначалося, під час колективної творчості діти успішно вчаться одне в одного, переймаючи найрезультативніші засоби дії. Ця форма організації також цінна багатоваріантністю вирішення творчого завдання, що позитивно впливає на розвиток швидкості, гнучкості й оригінальності мислення дошкільників.
Поступово вихователь починає використовувати групову (дует, тріо) форму організації творчої діяльності, наприклад складання розповіді командами. Він доручає дитині обрати собі товаришів для спільної розповіді. Група розповідачів домовляється, хто за ким, як і про що складатиме розповідь. Групова мовленнєво-творча діяльність є переходом до індивідуальної творчості. Діти самостійно обирають тему своєї розповіді, індивідуально виконують завдання і презентують його всій групі дітей.
БІЛЕТ № 2
Основні методологічні засади лінгводидактики.
Лінгводидактичні дослідження О.Трифонової.
Приклади вправ з підготовки руки дитини до письма.