Складові частини схеми:

Бюджетні зобов'язання - право на фінансове зобов'язання

Бюджетні асигнування у розрізі головних розпорядників коштів

Бюджетні призначення - право на бюджетне асигнування

Фінансове зобов'язання – відповідальність розпорядника сплатити належну суму коштів за надані товари (кредиторська заборгованість)

Асигнування на здійснення платежу

Кошти з бюджету на рахунок

Розпорядження на здійснення платежу

Платіж погашення фінансового зобов’язання

Практичне заняття № 6

Облік і звітність про виконання бюджету

(2 години)

Мета заняття: поглибити та систематизувати знання щодо видів обліку, форм звітності про виконання бюджету, набути практичних навичок аналізу та порівняльної оцінки місцевих бюджетів в рамках управлінського обліку.

План

1. Бюджетний облік: види ті їх призначення

2. Періодичність та склад звітності про виконання бюджету

4. Виконання практичного завдання.

Методичні вказівки

Бюджетним обліком називається сукупність облікових про­цедур про рух і стан фінансових ресурсів при виконанні бюджету та виконанні кошторисів бюджетних установ.

Предметом бюджетного обліку є фактичний стан і рух фінан­сових ресурсів. Об'єктами бюджетного обліку є: доходи і видат­ки бюджету; фінансування і борг бюджету; кошти, що перебува­ють на рахунках; кошти в розрахунках; фонди і резерви, які формуються у бюджетах у процесі їх виконання; матеріальні цін­ності бюджетних установ.

Система бюджет­ного обліку складається з трьох підсистем (видів) обліку - бух­галтерський, фінансовий і управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись за формою і періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відобра­ження всіх операцій, надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати виконання бюджетів (коштори­сів) та їх змін.

Фінансовий облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування дефіциту бюджетів, а також підбиття результатів ви­конання бюджетів (кошторисів).

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівниц­тва оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у ви­значеній формі для планування й управління, оцінки ефективності і контролю використання бюджетних коштів.

Розглянемо детальніше застосування облікових показників для аналізу фінансового стану бюджету.

Одним із важливіших чинників успішного управління бюджетними ресурсами є здійснення загальної оцінки фінансового стану бюджету, що за своїм змістом відображає підсумки фінансової діяльності виконавчих органів влади. Оцінка фінансового стану бюджету є неодмінним елементом бюджетного процесу на його завершальній стадії при підведенні підсумків процесу виконання бюджету.

Результати діяльності по управлінню бюджетними ресурсами цікавлять не тільки органи влади, а також місцеве населення, платників податків та інвесторів, тому що така оцінка є індикатором розвитку місцевого бюджету.

У ході оцінки фінансового стану бюджету здійснюється аналіз бюджетних зобов'язань та вивчається структура його активів і пасивів на поточну дату. Знання показників поточного та попереднього стану бюджету дозволятиме здійснити загальну оцінку перспектив розвитку території, виявити його потенціальну фінансову спроможність та можливі фінансові ризики.

Оцінка фінансового стану бюджету необхідна для:

• виявлення змін у показниках фінансової звітності;

• виявлення факторів, яки вплинули на ці показники;

• аналізу кількісних і якісних змін фінансового стану;

• виявлення тенденцій у змінах фінансового стану.

Для проведення оцінки фінансового стану використовуються певні методи та інструментарій. Найбільш розповсюджений метод – метод зіставлення, коли порівнюються планові та фактичні показники, або фінансові показники різних бюджетних періодів, або показники бюджетів різних міст, районів та інших адміністративно-територіальних одиниць.

Оцінка фінансового стану органу місцевого самоврядування здійснюється у таких основних напрямках:

- аналіз боргового навантаження;

- стан управління бюджетними ресурсами;

- оцінка змін у показниках міжбюджетних відносин;

- оцінка змін податкової бази.

Для оцінки боргового навантаження можуть бути використані такі показники:

• відношення обсягу боргу органу місцевого самоврядування до суми податкових і неподаткових доходів;

• сума платежів з обслуговування боргу в поточному році як частка доходів бюджету;

• частка зовнішнього боргу в структурі боргу в цілому;

• співвідношення між обсягами кредиторської заборгованості та сукупних доходів бюджету.

Для оцінки стану управління бюджетними ресурсами використовується показник відношення дефіциту бюджету з врахуванням кредиторської заборгованості до сукупних видатків місцевого бюджету. Додатковими показниками оцінки щодо цього можуть виступати співвідношення показників загального та спеціального фондів за доходами та видатками та їх порівняння за результатами виконання бюджету, зокрема частка капітальних видатків у розвиток місцевої інфраструктури.

У рамках оцінки платоспроможності в плані міжбюджетних відносин використовуються такі показники:

- частка доходів, що не враховуються при визначенні трансфертів, у структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

- частка доходів, що враховуються при визначенні трансфертів. у структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

- частка дотації та цільових субвенцій у структурі місцевого бюджету.

Для оцінки стану податкової бази можуть використовуватися показники частки податкових надходжень від найбільших платників податків у структурі податкових доходів бюджету, результати порівняльного аналізу кількості видів надходжень (зокрема, місцевих податків і зборів) та дані змін у структурі надходжень Для оцінки тенденцій у податковий базі слід використовувати показники касових надходжень, нарахованих податкових зобов’язань та податкової заборгованості (недоїмки) до бюджету.