Державна митна служба України

Академія митної служби України

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З дисципліни

„Бюджетний менеджмент ”

зІ спеціальністІ

7.050104 – “Фінанси”

Затверджено науково-методичною радою

Академії митної служби України

Дніпропетровськ

2009

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З дисципліни

„Бюджетний менеджмент ”

зІ спеціальністІ

7.050104 – “Фінанси”

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..4

Тематичний план дисципліни………………………………………………..5

Практичне заняття № 1.Суть та структура бюджету держави як об'єкта управління……………………………………………………………………..6

Практичне заняття № 2. Бюджетний процес та його регламентування….10

Практичне заняття № 3. Бюджетне планування в Україні………………..14

Практичне заняття № 4. Регулювання міжбюджетних потоків…………...23

Практичне заняття № 5. Організація виконання видаткової частини бюджету……………………………………………………………………….26

Практичне заняття № 6. Облік і звітність про виконання бюджету………31

Критерії оцінювання знань курсантів……………………..…………….…..36

Література……………………………………………………………………..37

Вступ

У сучасних умовах бюджет виступає одним із найважливіших засобів участі держави у розподільчих відносинах. У зв’язку з тим особливого значення набуває вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент”, яка є норматив­ною для підготовки фахівців з економіки за спеціальністю “Фі­нанси”.

Чітка організація бю­джетного процесу надає можливість забезпечити ефективне управління бюджетними коштами. Саме це визначає мету навчаль­ної дисципліни - вивчення функцій орга­нів законодавчої та виконавчої влади щодо управління бюджетними ресурсами і відносинами, що виникають у процесі руху бюджетних потоків.

Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисцип­ліни є бюджетний процес, прийоми і методи управління ним.

Вивчення дисципліни ґрунтується на засвоєнні блоку економічних дисциплін та профілюючих дисциплін базової фінансової освіти: “Фінанси”, “Бюджетна система”, “Податкова система”. Дисцип­ліна має теоретично-прикладний характер: у теоретичному плані вона покликана поглибити знання щодо організації бюджетного процесу в державі та управління ним; у прикладному - сфор­мувати навички здійснення процедур планування та операцій виконання бюджету.

Після вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент” курсанти повинні знати:

• завдання, функції та структуру органів оперативного управ­ління бюджетом;

• теоретичні основи організації бюджетного процесу в державі;

• теоретичні та практичні аспекти організації виконання доходної та видаткової частин бюджету.

В результаті вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент” курсанти повинні уміти і володіти:

• навичками здійснення процедур планування доходів бюджету;

• навичками визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, обліку і аналізу виконання бюджету та складання бюджетної звітності;

• методами аналізу і контролю виконання бюджету.

Загальна кількість годин –108

Аудиторні заняття разом – 36,

з них : лекції – 24

практичні заняття – 12

Самостійна робота – 72

Тематичний план дисципліни

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота
1.	Сутність та складові бюджетного менеджменту. Предмет та завдання курсу	2	–	4
2.	Суть та структура бюджету держави як об'єкта управління	2	2	4
3.	Органи оперативного управління бюджетним процесом	2	–	6
4.	Бюджетний процес та його регламентування	2	2	6
5.	Бюджетне планування в Україні	2	2	8
6.	Регулювання міжбюджетних потоків	2	2	8
7.	Організація виконання доходної частини бюджету	2	–	4
8.	Організація виконання видаткової частини бюджету	2	2	8
9.	Облік виконання бюджету	2	1	4
10.	Звітність про виконання бюджету	2	1	8
11.	Контроль за виконанням бюджету	2	–	6
12.	Світовий досвід бюджетного менеджменту	2	–	6
Всього годин		24	12	72

Практичне заняття № 1

Суть та структура бюджету держави як об'єкта управління

(2 години)

Мета заняття: поглибити та систематизувати знання щодо структури та динаміки доходів, видатків і дефіциту бюджету, набути практичних навичок аналізу показників Зведеного (Державного) бюджету України та темпів їх змін.

План

1.Система доходів бюджету.

2. Класифікація видатків бюджету.

3. Бюджетний дефіцит та його межі.

4. Виконання практичного завдання.

Методичні вказівки

Формування бюджету може здійснюватись на різних засадах, залежно від чого розрізняють доходи бюджету та джерела його фінансування. Доходами бюджету є ті кошти, що надходять дер­жаві у постійне користування на безповоротній основі. Вони за­безпечують стабільність бюджету і фінансування його видатків. Джерелами фінансування бюджету, а точніше бюджетного дефіциту, є кошти, що надходять лише у тимчасове використання на поворотній основі - державні запозичення.

Згідно зі ст. 9 Бюджетного кодексу, доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

- податкові надходження;

- неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- трансферти.

Мобілізація доходів бюджету здійснюється на податко­вій і неподатковій основі.

Основою формування доходів бюджету є податки. Податковий метод характеризує пере­розподіл доходів юридичних і фізичних осіб на користь держави, який регламентується податковим законодавством

Неподаткові доходи формуються від підприємницької діяльності держави (державний сектор економіки) та від реалізації її прав. Вони включають:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій;

- інші неподаткові надходження.

Доходи від операцій з капіталом – це надходження від продажу безхазяйного майна, державних запасів товарів, від продажу землі тощо.

Трансферти – кошти, які безоплатно та безповоротно надаються з одного бюджету до іншого. Згідно з Бюджетним кодексом до міжбюджетних трансфертів відносяться:

- дотація вирівнювання;

- субвенція;

- кошти, що передаються з місцевих бюджетів (вилучення коштів);

- інші дотації.

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

- розділи, в яких визначаються видатки на здійснення загальних функцій держави, АРК чи місцевого самоврядування;

- підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій держави, АРК чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Стан бюджету як фінансового плану держави може визнача­тися трьома показниками:

- рівновагою доходів і видатків бюджету;

- бюджетним профіцитом - перевищенням доходів над ви­датками бюджету;

- бюджетним дефіцитом - перевищенням видатків над доходами.

Рівновага доходів і видатків бюджету є його найбільш доці­льним і обґрунтованим станом. Вона означає, що всі видатки бю­джету мають відповідні джерела фінансування. Досягнення врівноваженості бюджету є головним завданням бюджетного планування.

Бюджетний профіцит є специфічним явищем. Це досить відносний показник, адже завжди мо­жна знайти певні напрями використання коштів.

Бюджетний дефіцит є найбільш складним і водночас до­сить поширеним явищем. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні і затвердженні вста­новлюються відповідні джерела фінансування. Отже, необхідно чітко розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бю­джету у зв'язку з невизначеністю у джерелах покриття дефіци­ту.