Форма заявки

№п/п	Прізвище, ім’я, по батькові	стать	вік	Віза лікаря

11.5. Способи проведення спортивних змагань

Існує декілька способів проведення спортивних змагань, обумовлених їхніми правилами та положенням про спортивні змагання. Вибір залежить від завдань спортивного змагання, терміну проведення, числа учасників (кількості команд), їхньої підготовленості і виробничій зайнятості, кількості спортивних арен (майданчиків, полів, килимів, рингів, кортів і т.д.).

У практиці фізкультурного руху використовуються прямій, круговий, з вибуванням («олімпійський» і змішаний) способи проведення змагань. Рідше, переважно в змаганнях із шахів і шашок, використовується швейцарський спосіб.

Прямий спосіб застосовується при проведенні більшості особистих і особисто-командних змагань, у яких результати учасників оцінюються метричними одиницями або системою балів, які присуджуються експертами за якісне або технічно-естетичне виконання вправ (змагання з легкої атлетики, лижному, ковзанярському, велосипедному спорту, плаванню, гімнастиці, акробатиці, фрістайлу й ін.). Суть способу - послідовне або одночасне виконання змагальної вправи всіма учасниками на одній спортивній арені (стадіон, басейн, траса і т.д.) з стабільним незмінним складом суддівської бригади.

Застосування прямого способу не виключає використання на окремих етапах змагань елементів інших способів проведення. Наприклад, в особистих змаганнях з бігу, плавання, велосипедному спорту, веслуванню та деяких інших для формування фінальної групи застосовується спосіб з вибуванням, у результаті якого до заключної боротьби за перше місце допускаються лише учасники, які показали в попередніх змаганнях кращі результати, або переможці попередніх забігів, заїздів, запливів і т.д.

Для проведення змагань навчально-тренувального або показового характеру за участю спортсменів різної кваліфікації при метричній оцінці результатів можна застосовувати «вирівнювання» учасників за допомогою гандикапу або фори.

Змагання з «вирівнюванням» підвищують інтерес до змагання в слабших учасників і одночасно мобілізують найсильніших, стимулюють їхній виступ на повну силу.

Зокрема, при проведенні змагань з подолання дистанції «вирівнювання» можна провести двома методами.

1. Перший метод передбачає зменшення дистанції для слабших при одночасному старті і визначення переможців по порядку проходження загального для всіх фінішу. У цьому випадку довжина дистанції для кожного слабшого учасника визначається за наступною формулою:

Д/С х Р = Д₂

Де Р - результат найсильнішого; Д - вся дистанція в м; С - результат слабшого; Д₂ - дистанція для слабшого учасника.

Наприклад: біг на 100 метрів. Результат сильнішого учасника - 10.3с. Результат слабшого – 12.2с. Підставляємо у формулу і маємо наступний результат:

100/12.2 Х 10.3= 84,44 (метра)

3. Другий метод передбачає роздільний старт, при якому найсильніші учасники стартують останніми, а переможці визначаються по порядку проходження загальної для всіх лінії фінішу. Зрівняльні виправлення часу старту визначаються по різниці між кращими останніми результатами учасників.

Наприклад, у змаганні в бігу на 10 000 м учасники мали наступні кращі результати: перший - 31.25,0; другий - 33.40,0; третій - 36.20,0. Таким чином, 36.20,0-31.25,0=4.55,0; 36.20,0-33.40,0=2.20,0. Отже, другому учасникові старт дається через 2 хв 20 с після третього, а першому - через 4 хв 55 с.

Зазначені методи найбільш ефективні у всіх видах змагань, пов’язаних з подоланням дистанції. В інших змагальних вправах фора виражається в додаткових очках, балах або інших показниках, які нараховуються заздалегідь слабшим учасникам за згодою інших учасників.

Для визначення фори в змаганнях зі стрибків, метанням, важкій атлетиці можна використовувати метод контрольних нормативів. Суть методу полягає в тому, що кожному учасникові, з огляду на його спортивний розряд або стан спортивно-технічної підготовки, призначається контрольний норматив. Цей норматив може дорівнювати класифікаційному результату розряду спортсмена, його кращому останньому результату або бути дещо меншим цих показників.

Після закінчення змагань першість визначається по кращій різниці між показаними на змаганні результатами спортсменів і їхніх контрольних нормативів.

Наприклад, у змаганнях з важкої атлетики серед атлетів найменшої ваги беруть участь спортсмени:

А - кандидат у майстри спорту. Контрольний норматив - 177,5 кг.

Б - 1-й розряд. Контрольний норматив - 165,5кг

В - 2-й розряд . Контрольний норматив - 147,5кг

Г - 3-й розряд. Контрольний норматив - 127,5 кг

На змаганнях показані наступні результати:

А - 187,5 кг (на 10 кг більше контрольного нормативу)

Б - 181,5 кг (на 16 кг більше контрольного нормативу )

В - 147,0 кг (на 0,5 кг менше контрольного нормативу )

Г - 132,0 кг (на 4,5 кг більше контрольного нормативу)

Таким чином, у даних змаганнях з рівнянням учасників місця розподілялися наступним чином: Б - 1-е, А - 2-е, Г - 3-е, В - 4-е місця.

Коловий спосіб заснований на принципі послідовних зустрічей кожного учасника (команди) з усіма іншими і застосовується головним чином для проведення змагань із спортивних ігор і одноборств. Спортивні змагання, проведені коловим способом, дозволяють досить повно і об’єктивно виявити відносну силу всіх учасників. Недолік даного способу - довготривалість змагань.

Для проведення спортивних змагань за коловим способом розробляють таблиці черговості зустрічей. При цьому варто враховувати, що при проведенні однієї зустрічі (гри) у день кількість ігрових днів при непарній кількості команд дорівнює загальній кількості учасників, а при парній кількості днів - на 1 день менше, ніж загальна кількість команд-учасниць.

Для складання таблиць черговості зустрічей креслять вертикальні стовпці, кількість яких відповідає кількості днів змагання. Угорі, ліворуч, у кожному стовпці проставляють номер 1. Під номером 1, зверху долілиць, колонкою, проставляється перша половина наступних номерів (2, 3, 4 і т.д.). Паралельно проставленим номерам знизу нагору проставляється послідовно друга половина номерів (при непарному числі учасників замість останнього номера ставиться 0). Таким чином, учасники, чиї номери виявляться в першій колонці на одному рівні, зустрічаються між собою в перший день змагання.

Для визначення порядку зустрічей у наступні дні потрібно переміщати всі номери, крім номера 1, на одне місце проти годинникової стрілки. Щоразу номера, які знаходяться один проти іншого, визначають учасників (команди), які зустрічаються в даний день.

Нижче наведено орієнтовні таблиці черговості зустрічей:

а) при чотирьох учасниках:

1-й день 2-й день 3-й день

1—4 1—3 1—2

2—3 4—2 3—4

б) при пяти участниках:

	1-й день	2-й день	3-й день	4-й день	5-й день
	1—0	1—5	1—4	1—3	1—2
	2—5	0—4-	5—3	4—2	3-0
	3—4	2—3	0—2	5—0	4—5
в)	при восьми участниках:
1-й день 2-й день		3-й день	4-й день	5-й день	6-й день	7-й день
1—8	1—7	1—6	1—5	1—4	1—3	1—2
2—7	8—6	7—5	6—4	5—3	4—2	3—8
3—6	2—5	8—4	7—3	6—2	5—8	4—7
4—5	3—4	2-3	8—2	7—8	6—7	5—6

Коли таблиця буде складена, для визначення «господаря» майданчика доцільно номер 1 у парні дні поміняти місцями з парним йому номером. Після проведення жеребкування учасники (команди) починають зустрічі відповідно до отриманого номера.

У змаганнях з ряду спортивних ігор, коли команди зустрічаються то на своєму полі, то на полі супротивника, таблиця допомагає визначити місце зустрічі. У цьому випадку команда, номер якої стоїть першим у парі номерів, приймає супротивника на своєму полі.

У змаганнях із шахів і шашок учасник, чий номер у таблиці черговості зустрічей стоїть першим, грає білими фігурами, отже, йому надається право першого ходу.

Відповідно до Положення про змагання першим номерам у таблиці черговості може надаватися право вибору сторони стола, майданчика, поля в першому періоді гри.

У змаганнях, які проводяться за коловим способом, результати зустрічей (перемоги, нічиї, поразки) оцінюються в очках (наприклад, перемога-2, нічия-1, поразка-0 очка). Переможцем змагань вважається той учасник, який за сумою результатів усіх зустрічей набере найбільшу суму очок.

Результати змагань, які проводяться за коловим способом, записуються у спеціальній таблиці результатів. Наприклад:

Результати змагань з шахів

№п/п	Учасники	Розряд	1	2	3	4	Очки	Місце
1	Вітрук В.	кмс		0,5	1	1	2,5	1
2	Михайлюк В.	І	0,5		0,5	1	2	2
3	Бриж О.	ІІ	0	0,5		0,5	1	3
4	Бойчак В.	І	0	0	0,5		0,5	4

Результати змагань з футболу

№ п/п	команда	1	2	3	м’ячі			очки	місце
					забито	пропу щено	різниця
1	«А»				3	1	+2	3	1
2	«В»				2	4	+2	1	3
3	«С»				3	3	0	2	2

Якщо змагання проводяться не в одне, а у два кола, то складається або одна ускладнена таблиця, або дві таблиці за колами змагань і одна чиста таблиця тільки з підсумковими результатами, що дасть можливість розподілити місця по сумі всіх очок, які набрані в 1-му і 2-му колах.

У змаганнях, які проводяться коловим способом, нерідко дві або більше команд набирають однакову суму очок. У такому випадку місця визначаються на підставі відповідних вказівок, які попередньо виписуються в положенні про дане змагання. Команди можуть поділити зайняті місця або місця розподіляються за додатковими показниками:

а) за результатами особистих зустрічей між командами;

б) за більшою кількістю усіх виграшів (зустрічей, м’ячів, партій, ігор, уколів, ударів і т.д. – в залежності від виду спорту);

в) за кращим співвідношенням усіх виграшів і програшів (забитих і пропущених м’ячів, нанесених і пропущених уколів і т.д.);

г) за кращим співвідношенням виграшів і програшів у зустрічах між командами, які сперечаються;

д) шляхом проведення додаткових зустрічей між суперниками;

е) за іншими показниками, які обумовлені у положенні про змагання (масовість, склад учасників і ін.).

Різновидом колової системи є проведення змагань за коловим способом у підгрупах з наступними стиковими іграми. Цей спосіб є доцільним при великій кількості учасників, оскільки він дозволяє значно скоротити терміни проведення змагань. Для проведення таких змагань усіх учасників розбивають на підгрупи (за жеребом або в інший спосіб). У кожній підгрупі проводяться самостійні змагання за коловим способом. Наступний етап: учасники, які зайняли у підгрупах перші місця, зводяться у фінальну групу, де розігруються загальні перші місця. Учасники, які зайняли у підгрупах наступні місця, зводяться у групи, де розігруються наступні загальні місця, які залишилися після фінальної групи.

Наприклад, 12 команд утворюють 3 підгрупи, по 4 команди в кожній. Команди, які зайняли у своїх підгрупах перші місця, грають між собою за 1- 3-є загальні місця. Команди, які зайняли у підгрупах другі місця, грають між собою за 4 - 6-е місця. Команди, які зайняли треті місця, грають за 7- 9-е місця, а команди, які зайняли четверті місця в підгрупах, грають за 10- 12-е місце. У даному випадку для проведення змагань необхідно 6 ігрових днів замість 11, необхідних для проведення змагань за коловим способом без підгруп.

Спосіб з вибуванням заснований на принципі вибування учасника (команди) зі змагання після одного або декількох (залежно від умов, які обумовлені у положенні про змагання) поразок. Нерідко цей спосіб називають «кубковим» або «олімпійським», тому що він застосовується на олімпійських іграх і в розіграшах більшості кубків.

Головна перевага даного способу є можливість залучити до змагань велику кількість учасників і провести їх у стислий термін.

Наприклад, якщо у першому турі змагань зустрічаються 128 учасників (команд), то до другого тууі допускаються тільки 64, які здобули перемогу, до третього - 32, до четвертого-16, до п’ятого - 8, до шостого – 4 і до сьомого (фінального) - лише 2 учасника. Переможець цього останнього туру, який не потерпів жодної поразки, оголошується переможцем усіх змагань.

Для проведення змагань за способом з вибуванням складаються таблиці зустрічей, які є досить зручними в тих випадках, коли кількість учасників є пропорційною ступеню 2 (тобто: 4, 8, 16, 32, 64 і т.д.). У даному випадку, команди (прізвища учасників), відповідно до номерів, які отримані у результаті жеребкування, розташовуються у таблиці зверху донизу, одна за одною. Перший номер зустрічається із другим, третій - із четвертим, п’ятий - із шостим і т.д. У змагання одночасно вступають усі учасники. Переможці першого туру (кола) зустрічаються між собою також попарно (відповідно до таблиці - зверху донизу за списком).

Тур (коло), у якому зустрічаються 8 учасників, називається четверть фінальним, 4 учасника - півфінальним, 2 учасника – фінальним, в якому розігрується головний приз.

Таблиця наочно показує не тільки порядок зустрічей між учасниками, але і їхнє положення після кожного туру (кола).

Наприклад, таблиця зустрічей для 8 учасників виглядає таким чином:

Якщо кількість учасників не пропорційна ступеню 2, то в першому турі беруть участь не всі команди, а лише стільки, скільки необхідно для того, щоб після виключення команд, які програли в першому турі, в другому турі залишилася кількість учасників, яка є пропорційною даному ступеню (2,4,8,16,32 і т.д.).

Наприклад, таблиця зустрічей для 11 учасників складається в такий спосіб:

Для учасників, які починають змагання з другого туру згідно жеребкуванню, у таблиці виділяються крайні верхні і крайні нижні номери. При цьому вони розподіляються порівну між верхньою і нижньою половиною таблиці. Якщо ж загальне число учасників непарне, то число учасників, які починають змагання з другого туру, у нижній половині таблиці на одиницю більше. Для полегшення обрахунку нижче подано:

таблиця визначення порядку включення у змагання